Рішення № 93112618, 24.11.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4474/19

Провадження № 2/311/256/2020

24.11.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

секретаря судового засідання Листопад В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

До Василівського районного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому вказано наступне.

26 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АКТАБАНК" було укладено кредитний договір №0861466901/Т/972109 (далі за текстом - Кредитний договір).

23 березня 2018 року між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ "АКТАБАНК" відступило шляхом продажу ТОВ "ФК "ЄАПБ" належні банку, а ТОВ "ФК"ЄАПБ" набував у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 22 590,00 грн., з яких: 9 001,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,00 грн. - заборгованість за процентами; 11 338,00 грн. - заборгованість за комісією; 2 250,00 грн. - штрафи, пені.

На виконання п. 3.4. Договору про відступлення прав вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі, ТОВ "ФК "ЄАПБ" було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати (т.с. № 1, а.с.2-3).

Згідно пояснень представника відповідача, останній заперечував проти позову з підстав пропуску позовної давності. Додатково зазначив, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рух справи та прийняті процесуальні рішення.

04 грудня 2019 року позовна заява надійшла до суду (т.с. № 1, а.с. 2-3).

12 грудня 2019 року відкрито провадження у справі (т.с. № 1, а.с. 33).

22 січня 2020 року судом задоволено заяву відповідача про витребування доказів (т.с. № 1, а.с. 50).

06 лютого 2020 року судом отримано матеріали на виконання ухвали суду (т.с. № 1, а.с. 55-57).

10 березня 2020 року судом задоволено заяву представника відповідача про витребування доказів (т.с. № 1, а.с. 105).

17 березня 2020 року судом отримано матеріали на виконання ухвали суду (т.с. № 1, а.с. 108-111).

21 травня 2020 року судом до участі у справі в якості третьої особи залучено ПАТ «АКТАБАНК» та витребувано докази (т.с. № 1, а.с. 128).

26 червня 2020 року та 21 липня судом направлено запити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про надання доказів за ухвалою суду (т.с. № 1, а.с. 140, 147).

23 липня 2020 року судом отримано з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб докази (т.с. № 1, а.с. 149).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмову повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст. 1082 ЦК України).

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 26 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АКТАБАНК" було укладено кредитний договір №0861466901/Т/972109 (а.с.4-5).

За умовами вказаного договору, банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 18 000 грн., в обмін на зобов`язання ОСОБА_1 з повернення кредиту, сплати процентів, комісій, в обумовлені договором строки (п. 2.1). Процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 0,01 % річних та включається в суму щомісячного платежу (п. 2.1.1). Позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 630 грн., яка включається в суму щомісячного платежу (п. 2.1.2). Погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами в сумі 1 130 грн. 08 коп., з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 25 березня 2016 року (п. 2.1.3). Статтею 3 Кредитного договору визначено порядок надання, нарахування та сплати процентів (комісій). У разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу/частини щомісячного платежу, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 150 грн. за кожний прострочений щомісячний платіж або його частину (п. 5.1). Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю 10 (десять) років (п. 5.3).

Відповідно до договору №2 про відступлення прав вимоги, укладеного 23 березня 2018 року між ПАТ "АКТАБАНК" та ТОВ "ФК"ЄАПБ", ПАТ "АКТАБАНК" відступило шляхом продажу ТОВ "ФК "ЄАПБ" належні банку, а ТОВ "ФК"ЄАПБ" набув у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до договору (а.с.21-22).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором в сумі 22 590,00 грн. (а.с.23).

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків, покладених договором, у останньої виникла заборгованість в сумі 22 590 грн., з яких: з яких: 9 001,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,00 грн. - заборгованість за процентами; 11 338,00 грн. - заборгованість за комісією; 2 250,00 грн. - штрафи, пені, що підтверджується додатком № 1 до Договору про відступлення прав вимоги, доданим до матеріалів справи (а.с.23).

Розмір заборгованості та її складові відповідачем не оспорювалися.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що невиконанням зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту, було порушено права позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд критично відноситься до посилань представника відповідача на пропуск строків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.257 ЦК України, цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З досліджених судом доказів, зокрема, кредитного договору, укладеного 26 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АКТАБАНК", встановлено, що терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю 10 (десять) років (п. 5.3), що свідчить про збільшення сторонами позовної давності та, як наслідок, своєчасного звернення позивача до суду з дотриманням вимог щодо строків позовної давності.

Неспроможними також є посилання представника відповідача про ненадання позивачем доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що після відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором, позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про таке відступлення (а.с. 18), а не отримання відповідачем повідомлення, на думку суду, не позбавляє останнього від обов`язку погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2).

При зверненні до суду позивачем сплачено 1 921 грн. 00 коп. (а.с.1).

Суд зазначає, що позивачем належними доказами підтверджено понесення судових витрат, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 263-268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30, ЄДРПОУ 35625014, п/р № НОМЕР_2 ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500) суму заборгованості за кредитним договором №0861466901/Т/972109 від 26 березня 2013 року в сумі 22 590 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 1 921 грн. 00 коп., а всього - 24 511 (двадцять чотири тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 листопада 2020 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко