Постанова № 93111938, 26.11.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5701/20

Провадження№ 3/266/2207/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Дмитро Геннадійович розглянувши матеріали, які надійшли з Приморського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №072460 від 16.10.2020 року, ФОП ОСОБА_1 16.10.2020 року приблизно о 12 год. 50 хв. не забезпечив продавця засобами індивідуального захисту, а саме відсутні перчатки у продавця та захисний екран на торгівельному павільйоні № НОМЕР_2 , який знаходиться на ринку «Славутіч» за адресою: м.Маріуполь, пр.Мира, 118, а також продавець ОСОБА_2 була на робочому місці без засобів індивідуального захисту, відсутня маска, чим порушив п.п.1 п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, при цьому надав суду письмову заяву в якій вину свою не визнав, однак у разі визнання судом його вини, просив суворо не наказувати і справу розглянути без його участі.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико -санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно п.10, пп.1 Постанови КМУ від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Частина 2 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 072460 від 16.10.2020 року поліцейський, описуючи нормативно-правовий акт, яким заборонено дії, вчинені ОСОБА_1 зазначив про порушення останнім пп. 1 п. 10 Постанови КМУ № 641.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не забезпечив продавця засобами індивідуального захисту, а саме відсутні перчатки у продавця та захисний екран на торгівельному павільйоні, а також продавець ОСОБА_2 була на робочому місці без засобів індивідуального захисту, відсутня маска, однак поліцейським не описано відповідного пункту нормативно-правового акту за яким ОСОБА_1 можливо було притягнути до адміністративної відповідальності за незабезпечення продавця засобами індивідуального захисту (перчатками, захисним екраном).

Тому, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, та унеможливлює застосування до нього санкції даної частини статті закону.

Але зазначене не перешкоджає притягненню останнього до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 1 на ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує його становище, не порушує його права та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих протоколом.

Вина у вчиненні адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 підтверджується, дослідженими у судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, довідкою про результати перевірки, рапортом працівника поліції, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Таким чином, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.44-3 КУпАП, а саме: перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, матеріали справи, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

З урахуванням вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,22, 33, 34-35, 36, 38, 40, 245, 247, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП , суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. (отримувач коштів Маріуполь.УК/м.Маріуполь/21081100, код за ЄДРПОУ 37989721, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, рахунок отримувача UA798999980313050106000005055, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн. (рахунок UA908999980313141206000005055, банк отримувача коштів – Казначейство України, код банку 899998, отримувач коштів Маріуп. УК/Приморс. р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37989721 ).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв