Вирок № 93111744, 25.11.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3270/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2020м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

прокурора - Городницького В.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої

юридичної особи - Ройко М.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лиман Донецької області кримінальне провадження, внесене 03 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020055420000102, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

- 26 вересня 2008 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 1 ст. 190 КК України до 120 годин громадських робіт;

- 13 листопада 2008 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 11 лютого 2009 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, частково приєднано вирок від 13.11.2008 року;

- 12 січня 2012 року Торезьким міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 14 листопада 2016 року на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2016 року з невідбутим строком 2 місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення проти власності, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та повторно вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення за таких обставин.

03 вересня 2020 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знходився на станції Лиман регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", розташованої за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 14-А, де у нього виник умисел на теємне викрадення чужого майна.

З цією метою він пішов по залізничному полотну в бік Структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в м. Лиман Донецької області, яке зареєстроване за адресою: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Вокзальна, буд. 22-б, код ЄДРПОУ - 40150216/726, де побачив вагон № 44727600, який стояв на 32 колії. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу витягнув руками два шплінти, після чого демонтував два валики, загальною вартістю 72,00 грн, та одне затягування горизонтальних важелів, вартістю 640,02 грн. Потім ОСОБА_1 прослідував до парних коліс з передньої частини вагону по відношенню до початку номеру вагону, де витягнув руками дві чеки гальмівної колодки, загальною вартістю 40,50 грн. Викрадене майно на загальну суму 752,52 грн, а саме: два валики та дві чеки гальмівної колодки, ОСОБА_1 поклав до свого рюкзака, а затягування горизонтальних важелів ніс у руках.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном спрямував від вагону в сторону станції "Електровозна" станції Лиман Регіональної філії "Донецька залізниця", де проходячи адміністративну будівлю південного парку відправлення Структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" був зупинений працівником цього підприємства - ОСОБА_2 , у зв"язку з чим ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто був зупинений на відстані приблизно 150 метрів від вчинення крадіжки.

Загальна сума матеріальної шкоди, заподіяної обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілій юридичній особі АТ "Українська залізниця" в особі СП "Лиманське вагонне депо" РФ "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" становить 752,52 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

25 вересня 2020 року між підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одного боку та представником потерпілої юридичної особи структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другого боку в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки зі звільненням від відбування призначеного покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, передбачені ст. ст. 473, 394 КПК України, які зрозумілі підозрюваному та представнику потерпілої юридичної особи.

Суд заслухав в підготовчому судовому засіданні думку прокурора Городницького В.Ю., який вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_3 ствердив, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до обвинуваченого ОСОБА_1 у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

Судом обвинуваченому та представнику потерпілої юридичної особи з достатньою повнотою роз`яснені наслідки укладення угоди.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, як такого, що характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря - нарколога, має непогашену судимість, не є особою з інвалідністю.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

За умовами ч.1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_1 узгодженої міри покарання, оскільки визначена сторонами міра покарання не виходить за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання. При цьому суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Представником потерпілої юридичної особи цивільний позов не заявлений.

В ході досудового слідства по справі проведено судову товарознавчу експертизу викраденого майна № 6906 від 22 вересня 2020 року експертами Донецького НДІСЕ Міністерства юстиції України. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень в сумі 2615,04 гривень на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів, необхідно вирішити таким чином: два валики, дві чеки гальмівної колодки, зтягування горизонтальних важелів, які зберігаються у камері схову речових доказів Лиманського ВП Слов"янського ВП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25 вересня 2020 року між підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одного боку та представником потерпілої юридичної особи структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другого боку, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020055420000102 від 03 вересня 2020 року.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього обов"язки передбачені ст. 76 КК України - періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця мешкання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6906 від 22 вересня 2020 року в розмірі 2615,04 (дві тисячі шістсот п"ятнадцять грн 04 коп.) гривень.

Речові докази : два валики, дві чеки гальмівної колодки, зтягування горизонтальних важелів, які зберігаються у камері схову речових доказів Лиманського ВП Слов"янського ВП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили повернути власнику структурному підрозділу "Лиманське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуюча суддя-