Ухвала суду № 93111174, 26.11.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.11.2020 227/1325/18

1-кс/227/1050/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря с/з Дзюба Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Чапланової Світлани Юріївни, про відвід судді Здоровиці Олени Володимирівни по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018050000000183 від 11.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 року на суддю Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хоменко Д.Є. було розподілено клопотання прокурора Чапланової С.Ю. про відвід судді Здоровиці О.В. у кримінальному провадженню внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018050000000183 від 11.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, судова справа №227/1325/18, провадження 1-кп/227/128/2020.

Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачена ОСОБА_1 обвинувачюється у складанні та видачі завідомо підробленого документа – медичної довідки в якій містилась інформація про перебування гр. ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні у квітні 2017 року. Також встановлено, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 26.03.2020(227/1040/20) заяву судді Здоровиці О.В. про самовідвід у кримінальному провадженні стосовно гр. ОСОБА_2 за ст.ст.366 ч.1, ст. 358 ч.4, ст. 191 ч.2, ст. 191 ч.3 КК України задоволено, так як суддею вкзано, що вона спілкується тривалий час(більше 15р.) з ОСОБА_2 . В результаті видачі медичної довідки-листка непрацездатності ОСОБА_3 , останньому були незаконно нараховані гроші, як наслідок ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за ст.191 КК України. Таким чином, суддя Здоровиця О.В. може упереджено відноситись до розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , що може призвести до виправдання ОСОБА_2 , в частині привласнення грошових коштів, за листком непрацездатності, який видала ОСОБА_1 у квітні 2018 року.

В судове засідання учасники кримінального провадження не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлялись. Від судді Здоровиці О.В. письмові пояснення не надходили. Водночас від захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Мамонова А.А. надійшла письмова заява про розгляд вказаного клопотання за їх відсутності і відмови у задоволенні відводу судді.

Дослідивши матеріали клопотання про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Приписами п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У відповідності до ч.5 ст.80 КПК України, відвід або самовідвід повинен бути вмотивованим.

У відповідності до ст.58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VII, питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Статтею 15 «Кодексу суддівської етики», затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Як вбачається з п.2.5. «Бангалорських принципів поведінки суддів» (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: a) У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін, або судді з його власних джерел стали відомі якісь докази чи факти, що мають стосунок до справи, що розглядається. b) Раніше при розгляді цього ж предмету спору суддя виступав в якості адвоката чи долучався до справи в якості важливого свідка. c) Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Пункт f. Принципу I Рекомендацій N(94)12"Незалежність, дієвість та роль суддів" (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.94 р.) підкреслює, що суддя не може бути увільнений від провадження у справі без поважних на те причин, якими є важке захворювання або особиста заінтересованість цього судді у справі. Кожна із причин, так само як і порядок увільнення, повинні бути визначені законом, і на них ніяк не можуть впливати інтереси уряду чи адміністративних органів. Рішення щодо увільнення когось із суддів від провадження у справі повинно прийматись уповноваженим органом, який наділений такою ж незалежністю в плані судочинства, як і самі судді.

Пункт c. Принципу V вищевказаних Рекомендацій зобов`язує суддів утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку. Такі причини повинні бути визначені законом і можуть стосуватись, наприклад, серйозних захворювань, суперечності інтересу або інтересів правосуддя.

Пункт 61. Додатку до «Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, визначає, що судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, можливо дійти висновку про обґрунтованість заявлення відводу у разі реальної наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють винесення об`єктивного рішення у справі, або можливості виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості судді. При цьому, вказані об`єктивні обставини повинні існувати на момент винесення рішення, про відвід судді, бути поважними та належним чином підтвердженими, тобто не мати ознаки припущення.

Варто підкреслити, що обставини неможливості об`єктивного розгляду справи перш за все встановлюються самим суддею, який виходячи із свого сумління оцінює можливість неупередженого розгляду справи. В інших випадках на такі обставини можуть звернути увагу учасники процесу.

Тобто, фактично у законодавстві діє принцип об`єктивності судді при розгляді ним судової справи.

У даній справі, як вбачається з інформаційної системи суду Д-3, суддя Здоровиця О.В. прийняла до провадження матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.358 КК України(№227/1325/18, 1-кп/227/128/2020) 20 травня 2019 року, про що винесено відповідну ухвалу про призначення підготовчого судового засідання. Тобто справа перебуває на слуханні вже майже 18 місяців. З моменту винесення ухвали про задоволений самовідвід судді Здоровиці О.В. 26.03.2020 року у справі відносно гр. ОСОБА_1 було призначено близько семи засідань(16.04, 12.05, 10.06, 07.07., 15.09, 19.10, 16.11). За весь цей час, як до задоволення заяви про самовідвід з 20.05.2019 року до 26.03.2020 року, так і після вказаної заяви з 26.03.2020 року по теперішній час суддя Здоровиця О.В. не заявляла самовідводу у даному кримінальному провадженні, отже вона за своїм внутрішнім переконанням не має сумніву в об`єктивності розгляду вказаної справи. Інші учасники даного провадження, крім сторони обвинувачення, теж не оголошували будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості даної судді.

Таким чином, посилання прокурора на неможливість об`єктивного розгляду даного кримінального провадження по причині його взаємопов`язаності зі справою у якій суддя Здоровиця О.В., заявила самовідвід не є ґрунтовним і містить ознаки припущення у виді формулювань «…може упереджено віднестись до розгляду…» «…може призвести до виправдування…». Беззаперечних доказів необ`єктивності чи упередженості судді Здоровиці О.В., суду надано не було. Отже, зважаючи на професіоналізм та досвід судді Здоровиці О.В. на час розгляду даного клопотання прокурора у суду відсутні будь-які сумніви у її можливості об`єктивно розглянути справу відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.358 КК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання прокурора про відвід та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Чапланової Світлани Юріївни, про відвід судді Здоровиці Олени Володимирівни по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018050000000183 від 11.04.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України(судова справа №227/1325/18) – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Є. Хоменко