
Справа № 219/8432/16-к
1-кп/219/757/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого - судді Погрібної Н.М., суддів Шевченко Л.В., Лапченко О.М., за участю секретаря Захарчук М.В., прокурора Овчаренка О.Ф., захисника Басана Ю.П., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівська Донецької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 30.09.2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, відносно якого Артемівським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 310 КК України, рішення судом не прийнято, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 1, 310 ч. 2 КК України,
встановив:
В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 1, 310 ч. 2 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання, щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Потерпілий у судовому засіданні вважав за доцільно відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання, вважали, що прокурор не довів наявність вказаних ризиків. Просили застосувати до ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
В судовому засіданні стороною захисту та обвинуваченим не було надано матеріалів, які обґрунтовують доводи клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, слід відмовити.
З обвинувального акту вбачається, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.11.2020 року, ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом на 60 діб, а саме до 11.01.2021 року.
Заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Судове провадження по справі не закінчено, тобто на час судового розгляду закінчиться строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров`я, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, вік та стан його здоров`я, який не одружений, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, відносно нього в провадженні Артемівського міськрайонного суду на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України. Отже, ризик незаконно впливати на свідків, на думку колегії суддів, є цілком виправданим, оскільки свідки мешкають в одному населеному пункті, вплив на яких можливий задля пом`якшення відповідальності у скоєному злочині, враховуючи попередню поведінку обвинуваченого, спосіб та місце вчинення злочину, наслідки, які наступили, є наявні підстави вважати, що існує ризик перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, з урахуванням викладеного та особи обвинуваченого, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – продовженню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки скасування запобіжного заходу або його зміна на більш м`який запобіжний захід є недоцільним, так як не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 314-316, 369-372 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по справі за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.1,310 ч.2 КК України, задовольнити.
Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 310 Кримінального кодексу України строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на 60 (шістдесят) днів з 26.11.2020 року до 24.01.2021 року включно.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Ритова О.М. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Бахмутської УВП УДПтСУ в Донецькій області (№6) для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області на протязі семи діб з моменту її проголошення.
Суддя Н.М.Погрібна
судді: Л.В.Шевченко
Л.І. Хомченко
Судове рішення № 93110934, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 26.11.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/8432/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: