Вирок № 93110829, 26.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 129/2554/16-к

Провадження № 1-кп/127/647/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Короля О.П., Романчук Р.В.,

секретаря Руцької О.І.,

за участю прокурора Зайцева Д.В.,

захисників Котенка Д.В., Порохненко І.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016020000000193 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жерденівка Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше засудженого:

19.01.2009 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до п`яти років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;

25.11.2009 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70, 71 КК України до п`яти років одного місяця позбавлення волі;

29.07.2010 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до п`яти років одного місяця позбавлення волі;

звільненого 26.06.2014 року по відбуттю строку покарання;

20.07.2016 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі;

у скоєнні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Гайсин Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженої:

07.05.2015 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненої від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;

24.06.2015 року вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненої від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;

ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 02.09.2016 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 24.06.2015 року та направлено ОСОБА_2 для відбування призначеного судом покарання;

у скоєнні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи корисливий мотив та мету протиправного збагачення, вступили у попередню змову між собою, яка полягала у розроблені спільного єдиного плану дій, спрямованого на привласнення майна ОСОБА_4 , шляхом вчинення розбійного нападу та протиправного заподіяння смерті останньому.

06.06.2016 року приблизно о 17:00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_3 . Будучи обізнаними у тому, що ОСОБА_4 перебуває вдома, дотримуючись попередньо розподілених ролей та плану вчинення злочину, ОСОБА_1 , вчиняючи напад з метою заволодіння чужим майном, раптово забіг до веранди будинку, де знаходився ОСОБА_4 . Застосовуючи небезпечне для життя насильство, усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілим, який перебував у літньому віці, ОСОБА_1 силоміць кинув ОСОБА_4 на підлогу та, використовуючи свою переважаючу фізичну силу, долаючи його опір та позбавляючи можливості вжити заходів самооборони, притиснув ОСОБА_4 . В цей час ОСОБА_2 матерчатою ганчіркою закрила ротову порожнину потерпілого.

Позбавивши ОСОБА_4 можливості чинити будь-який супротив та вживати заходів, спрямованих на необхідну оборону або отримання допомоги від сторонніх осіб, тобто остаточно подолавши опір потерпілого, ОСОБА_1 продовжив утримувати ОСОБА_4 на підлозі, тоді як ОСОБА_2 , виконуючи свою, заздалегідь обумовлену із ОСОБА_1 , частину злочинного плану, діючи за вказівкою ОСОБА_1 , почала обшукувати кімнати будинків з метою відшукання цінних речей.

Не виявивши речей, які б становили істотну для обвинувачених матеріальну цінність, ОСОБА_2 повідомила про це ОСОБА_1 . У зв`язку з цим останній вирішив нанести потерпілому тілесні ушкодження руками, ножем та сокирою з метою заподіяння смерті.

Так, ОСОБА_1 , діючи згідно попередньої домовленості із ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_4 та бажаючи її настання, керуючись метою подальшого відшукання предметів, які можуть становити матеріальну цінність для подальшого розпорядження ними, тобто переслідуючи корисливий мотив, надав ОСОБА_2 , яка у повній мірі усвідомлювала наміри ОСОБА_1 , вказівку допомагати йому утримувати ОСОБА_4 , що остання виконала. Діючи спільно з ОСОБА_2 , з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що такими діями завдає потерпілому сильного фізичного болю та особливих страждань, бажаючи їх спричинити, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, умисно, зі значною силою наносив удари ножем, сокирою та руками потерпілому в різні частини тіла. Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 велику кількість тілесних ушкоджень: у вигляді двох непроникаючих колото-різаних ран на передній поверхні грудної клітки зліва та справа, однієї в ділянці мочевидного відростку, десяти ран в ділянці лівого стегна, одного проникаючого колото-різаного поранення живота зліва без пошкодження внутрішніх органів, двох забійних ран в ділянці голови, чисельних синців та саден в ділянках голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, в ділянці живота зліва.

Вищеописані спільні умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призвели до утворення чисельних колото-різаних поранень грудної клітки, живота, лівого стегна, які супроводжувались масивною зовнішньою гострою кровотечею та ускладнились геморагічним шоком, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4 . Таким чином, смерть ОСОБА_4 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , впевнившись що ОСОБА_4 помер, обшукали будинок останнього, з метою власного збагачення, та викрали з нежитлового приміщення домогосподарства велосипед зеленого кольору марки «Аіст», вартістю 488 грн. (висновок експерта № 1885/16-21 від 19.07.2016 року), бензопили марок «Goodluck GL 4500М» і «Goodluck GL 3800М», загальною вартістю 2340,11 грн. (висновок експерта № 1692/16-93/16-21 від 02.07.2016 року) та інші речі, які значної матеріальної цінності не мають. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2828,11 грн..

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинених злочинів зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів при зазначених вище обставинах не визнав, надавати суду показанням відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованих їй злочинів при зазначених вище обставинах визнала частково, надала суду наступні показання. ОСОБА_1 вона знала близько трьох місяців, була з ним у близьких стосунках. 06.06.2016 року близько 17 год. вона та ОСОБА_1 перебували у лісі, де разом проживали близько одного з половиною тижня. Вони думали, де їм взяти спиртне. ОСОБА_1 сказав, що в селі проживає його знайомий, який має спиртне. Прийшовши до села, ОСОБА_1 вказав їй на будинок потерпілого, а сам залишився чекати її в лісосмузі. Вона йшла до будинку ОСОБА_4 , щоб купити спиртне, умислу на вбивство у неї не було. По дорозі людей вона не бачила.

Вона сама прийшла до будинку, собаки у подвір`ї не було. Через вікно вона побачила, що ОСОБА_4 сидить у веранді, одягнений у сорочку та штани. Вона, стоячи біля дверей, постукала. Потерпілий привідчинив двері будинку, однак в середину її не впускав. Вона запитала ОСОБА_4 чи є у нього спиртне, на що потерпілий заперечив та намагався зачинити двері. Вона поставила свою ногу таким чином, щоб двері не зачинилися та штовхнула потерпілого в груди. Він цього ОСОБА_4 похитнувся та відпустив двері. Тоді вона ще раз штовхнула потерпілого, від чого він впав та вдарився головою об шафу. Після цього ОСОБА_4 втратив свідомість. Вона пішла до хати, шукала там гроші, однак не знайшла та повернулася до ОСОБА_4 .

Коли потерпілий отямився, то вона не давала йому можливості підвестися: штовхала його, а він ударявся головою об підлогу та об шафу. Тоді вона зрозуміла, що не зможе так впоратися з потерпілим. В її портфелі на спині був звичайний кухонний ніж. Вона дістала його та почала колоти ним потерпілого. ОСОБА_4 кричав, намагався відштовхнути її. Так тривало близько 15 хвилин, на потерпілому та біля нього була кров. Рани у формі хреста вона випадково нанесла потерпілому, під час боротьби з ним.

Потім вона знову пішла всередину будинку, шукала там кошти та алкоголь. Вона курила в будинку, випила алкоголь, який там знаходився та забрала знайдені 98 грн. Також вона лазила на горище. Вилазила туди без драбини, з допомогою стільця та дверної ручки. На горищі вона сокирою порізала мішки, які там знаходилися. Дану сокиру вона потім скинула з горища.

ОСОБА_4 лежав у веранді на спині головою до шафи, ногами до дверей. Вона затягнула тіло потерпілого в іншу кімнату, взявши його під пахви та перетягнувши через поріг.

Потім вона вийшла на вулицю, пішла до підсобних приміщень, знайшла там велосипед, дві бензопили та продукти харчування. Також вона ходила у погреб, підсвічувала там запальничкою, взяла п`ять банок з консервацією. Ніж та горілку вона поставила у свій рюкзак, каструлі та сковорідки склала у мішок, також в мішок висипала пів відра картоплі. Крім цього, вона взяла сумку з інструментами. Завантаживши все на велосипед, вона з подвір`я вийшла та пішла до лісосмуги. По дорозі вона викинула в кущі ніж.

Вона зустрілася з ОСОБА_1 у лісосмузі та розповіла йому про все, що сталося. Потім вона залишилася в лісосмузі, а ОСОБА_1 пішов до будинку потерпілого, щоб подивитися, що там коїться. ОСОБА_1 не було близько 10 хвилин. Після повернення ОСОБА_1 , вони разом ще десь 30 хвилин посиділи у лісосмузі, випили спиртного та пішли до їх палатки у лісі. Там ОСОБА_1 спалив її футболку і кросівки, які були у крові.

Через три дні після вбивства у них закінчилося спиртне та закінчився заряд її мобільного телефону. Вона та ОСОБА_1 пішли від свої палатки, домовившись, що всю вину за скоєння злочину ОСОБА_1 візьме на себе. Після цього вона пішла додому.

Вона раніше надавала інші показання, оскільки мала про це домовленість з ОСОБА_1 .

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала суду наступні показання. Загиблий ОСОБА_4 – її батько. ОСОБА_4 було 79 років. Її батько був дуже товариський та обережний. Він не впускав чужинців до своєї домівки., хату зачиняв на замок. На вікнах будинку були ґрати, на дверях – засуви, хвіртка зачинялася. Поряд з батьківською хатою є сусіди.

Одного дня до неї зателефонувала сусідка останнього та повідомила, що ОСОБА_4 зарубали. Вона повідомила про це поліцію та разом зі своїм чоловіком поїхала до батькового будинку.

До будинку заходив її чоловік разом з поліцейськими, її всередину не пустили.

Після того, як тіло батька забрали в морг, то вона заходила в будинок. Там був страшний безлад: все було у крові, з диванів та шаф все витягнуто та розкидано, подушки та матраци роздерті, речі змішані з пір`ям.

З батькового будинку зникли: настінний годинник, п`ять літрів вина в десятилітровій ємності, шість банок з тушонкою, дві банки з черешнями, сковорідка, половник, велосипед, сумка з запчастинами, два графіни, пляшка з горілкою, пляшка з водою, дві бензопили. Гроші з будинку не зникли. На даний час їй нічого повернуто не було.

На її думку, одна людина фізично не могла винести з будинку все викрадене, а також одна людина, враховуючи фізичні дані обох обвинувачених, не могла вбити її батька, який, не зважаючи на вік, був достатньо сильним фізично, працював по господарству та на городі.

Вона знає ОСОБА_1 , оскільки його матір – похресниця її батька. ОСОБА_4 також знав ОСОБА_1 , однак не спілкувався з останнім.

Потерпіла в судовому засіданні просила суд максимально суворо покарати обвинувачених, призначивши їм покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав суду наступні показання. Він сільський голова с. Жерденівка, де проживав загиблий.

ОСОБА_4 він знав. Останній вів здоровий спосіб життя, господарював самостійно, був міцний чоловік та позитивно характеризувався.

Одного дня близько 12 год. до нього зателефонували сусіди ОСОБА_4 та повідомили, що близько двох днів не бачили останнього на його подвір`ї. Він прибув до будинку, двері в хату були відчинені, у веранді все розкидано, на підлозі та стінах була кров, речі валялися. Пройшовши трохи далі він побачив ОСОБА_4 , який лежав на спині, його сорочка була розстебнута, а грудна клітина розрізана.

Побачивши це, він викликав поліцію, а ОСОБА_7 зателефонувала до родичів потерпілого.

По приїзду поліції та ОСОБА_3 з чоловіком, вони стали перевіряти, що зникло з будинку. На подвір`ї вони знайшли досить великого ножа. Далі вони пішли стежкою в ліс. Далеко від села в лісі, десь за 3-4 км від будинку потерпілого, в дикому місці, вони знайшли щось схоже на дерев`яну палатку накриту якоюсь ганчіркою. В палатці нікого не було. Біля неї знаходилися велосипед, пилки, банки з їжею. В них були здогадки, що там проживав ОСОБА_1 , оскільки мати останнього повідомила, що він безхатченко. Йому відомо про ОСОБА_1 те, що він перебував в місцях позбавлення волі. Спочатку він працював, а потім люди почали скаржитися, що ОСОБА_1 з якоюсь дівчиною обкрадають їх. Поліція почала його розшукувати.

На його думку, одна людина фізично не могла убити ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав суду наступні показання. Він працював дільничним офіцером в с. Жерденівка. Він знав ОСОБА_4 , той був міцним чоловіком похилого віку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знав по роботі. Відносно ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд. ОСОБА_1 проживав разом з жінкою, з якою одружився ще перебуваючи в місцях позбавлення волі. Спочатку все було добре. Потім на території с. Жерденівка був вчинений розбій особою, яка разом з ОСОБА_1 відбувала покарання та приїхала до останнього в гості. Взимку 2016 року ОСОБА_1 переїхав в інше село.

ОСОБА_2 проживала в с. Мар`янівка. Йому було відомо, що вона перебуває на іспитовому терміні, однак на відмітки до КВІ ОСОБА_2 не з`являлася. Йому відомо, що якийсь час ОСОБА_1 проживав у м. Гайсин разом з ОСОБА_2 . На момент вчинення злочину ОСОБА_1 ні в м. Гайсин, ні в с. Жерденівка не проживав. Також ніхто не знав, де на той час проживала ОСОБА_2 . Однак, напередодні вбивства люди скаржилися, що ОСОБА_1 ночами ходить по-під хати, в людей зникають дрібні речі: консервація та інше.

Того дня він перебував у м. Гайсин. До нього зателефонував сільський голова с. Жерденівка та повідомив, що в селі скоєно вбивство. Він розпитав про обставини, повідомив своє керівництво, запросив кінолога, викликав СОГ та поїхав до будинку загиблого.

В будинок він не заходив, але труп потерпілого було видно. Він бачив розбите обличчя ОСОБА_4 , на його грудях були порізи у формі хреста. При цьому грудна клітина була розрізана аж до діафрагми легень, тіло було закривавлене.

При вході до веранди вони знайшли ніж. Сусіди та родичі повідомили, що такого ножа у ОСОБА_4 не було. Після цього він з сільським головою та кінологом пішли до лісу, шукати хоч якісь сліди. Собака взяв слід, і вони пішли через пасовище, а потім через ліс. Десь за 2 км від села у лісі вони знайшли курінь, а біля нього ще тепле згарище. Біля куріння були пусті банки, смітник, битий посуд, картопля та туалет у кущах. Сліди біля куріння та в ньому вказували на те, що там проживала жінка. Неподалік лежав велосипед, який за описом підходив під викрадений у ОСОБА_4 .

В подальшому, вони протягом двох днів шукали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а потім отримали повідомлення, що їх затримали.

Він чув, як допитували ОСОБА_1 . Останній розповідав, що разом з ОСОБА_2 проживав у лісі. Коли вони захотіли спиртного, то він запропонував піти до ОСОБА_4 , якого він знав. При цьому, ОСОБА_2 мала викликати діда з хати та відволікти, а він мав викрасти спиртне та гроші. Однак, дід з будинку не вийшов. Тоді ОСОБА_1 підскочив, ударив ОСОБА_4 , від чого той знепритомнів. Далі ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 відтягнули потерпілого в хату. ОСОБА_2 утримувала ОСОБА_4 , затуляла йому рот, щоб він не кричав, а ОСОБА_1 наносив потерпілому тілесні ушкодження. Навіщо вирізав на тілі ОСОБА_4 хрест, ОСОБА_1 пояснити не зміг.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав суду наступні показання. Загиблий був його тестем, в них були чудові відносини. Він бачив ОСОБА_4 за день до вбивства, останній був фізично здоровим. Про вбивство він дізнався від своєї дружини. Разом з нею вони поїхали до будинку загиблого, де вже були кілька автомобілів правоохоронців.

Він заходив у будинок після слідчих дій, бачив там жахливу картину: на тілі ОСОБА_4 були дуже глибокі порізи, обличчя було чорне від побоїв, на голові розсічення, пальці рук побиті та в синцях. На його думку, ОСОБА_4 піддавали тортурам.

В хаті все було перевернуто, подушки та матраци порізані, з шафи викинуті речі. В сінях була калюжа крові.

Він вважає, що одна людина не могла скоїти вбивство, оскільки ОСОБА_4 був досить міцним чоловіком.

З домоволодіння злочинці викрали велосипед марки «Аіст», дві бензопили, сумку з інструментами, вино, кілька банок рибних та м`ясних консервів, кілька банок консервованих ягід, картоплю, сковорідку, настінний годинник. Вони також не знайшли паспорт потерпілого та його орден трудової слави ІІІ ступеня. Біля будинку працівники поліції знайшли ніж.

Його дружина тяжко переживала смерть батька, в неї довгий період був нервовий зрив, серцеві напади, сльози та безсоння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала суду наступні показання. Вона знає ОСОБА_1 , вважає його дуже небезпечною людиною. Також вона проживає по сусідству з загиблим ОСОБА_4 . Останній був дуже працьовитий та хазяйновитий. Він не водив у свій дім гостей. Собаки у його дворі не було.

Вона з сусідкою помітили, що ОСОБА_4 вже кілька днів не виходить на город. Востаннє вони бачили його в суботу. Їх це здивувало, тому вони пішли до будинку потерпілого, щоб перевірити, чи з ним нічого не сталося. Двері в хату били відчинені, вони заглянули у веранду, побачили там безлад, порізані подушки, все розкидано. Потім на підлозі вони побачили порізане та закривавлене тіло ОСОБА_4 . Вони викликали сільського голову, зателефонували до доньки загиблого та повідомили про те, що бачили. В хату вони не заходили, лише у веранду.

ОСОБА_4 був сильний і міцний, тому він би міг дати відсіч одній жінці.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надала суду наступні показання. ОСОБА_4 вона знала більше 40 років, проживала по сусідству.

Оскільки вона не бачила ОСОБА_4 протягом двох днів, то вирішила піти подивитися, чи не трапилось щось. Разом з ОСОБА_10 вони зайшли на подвір`я, відчинили веранду та побачили там безлад: речі, взуття розкидані, плодушки та матраци порізані. Тіло загиблого вона не бачила, оскільки далі не заходила.

ОСОБА_4 був фізично здоровий, самостійно господарював, працював на городі.

Під час поховання ОСОБА_4 священник сказав, що такого знущання над людиною він ще не бачив. Навіть нігті у покійного були вирвані.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав суду наступні показання. ОСОБА_4 він знав, оскільки той проживав неподалік від ставка, який він орендував. В травні-червні 2016 року він інколи бачив ОСОБА_1 , коли останній купався у ставку. В той час, коли сталося вбивство ОСОБА_4 , ОСОБА_1 він не бачив. Однак, в той же час з будинку охоронця ставка зникли ніж та ковдра. Дату, коли сталася крадіжка він точно не знає, але пам`ятає, що вікно до будиночку було вибите. В подальшому, поліцейські пред`являли йому ніж, і він упізнав його, оскільки це був ніж, який раніше викрали з будинку охоронця.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала суду наступні показання. ОСОБА_2 – її донька, ОСОБА_1 вона не знає. В 2016 році донька проживала разом з нею. Їй було відомо, що ОСОБА_2 зустрічається з ОСОБА_1 . В той час донька могла йти з дому на кілька днів, хоча й була працьовита і хазяйновита.

Того дня вона перебувала на роботі. Близько 14 год. до неї зателефонувала донька і повідомила, що ОСОБА_1 убив людину, тому вона від нього утекла.

Коли вона прийшла додому, то побачила хлопця, який тікав у кукурудзу. Вона зрозуміла, що це був ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була одягнена в джинси, футболку та шльопанці. Донька плакала, казала, що ОСОБА_1 убив діда, а вона хотіла від нього втекти, але ОСОБА_1 її не пускав, погрожував, що з нею станеться те ж саме.

В подальшому, приїхали працівники поліції, затримали її доньку та за городами у кукурудзі упіймали ОСОБА_1 , оскільки він утікав.

В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_14 , який підтримав свій експертний висновок № 65 від 17.08.2016 року, в судовому засіданні повідомив наступне. Рани та садна є різними тілесними ушкодженнями. Всі описані ним тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_4 мають ознаки прижиттєвості. Ушкоджень, які могли бути завдані ОСОБА_4 після його смерті – не було. Всі ушкодження були завдані ОСОБА_4 під кутом 90 градусів, або під кутом близьким до прямого. Колото-різані ушкодження були нанесені одним предметом.

Тілесне ушкодження в тім`яній ділянці голови загиблого не могли утворитися від падіння, оскільки тоді він мав би падати вертикально, головою донизу. Ушкодження ОСОБА_4 були нанесені твердим предметом, який мав загострену видовжену поверхню. Геморагічний шок у ОСОБА_4 настав від втрати крові.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- витяги з кримінального провадження від 09.06.2016 року, 10.06.2016 року, 01.11.2016 року;

- дозвіл на проведення слідчих дій;

- постанова про закриття кримінального провадження від 31.01.2016 року;

- рапорт працівника поліції;

- постанова про створення групи слідчих від 08.06.2016 року;

- заява ОСОБА_3 від 08.06.2016 року, відповідно до якої остання просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих їй осіб, які в період часу з 11:00 год. 05.06.2016 року до 11:00 год. 08.06.2016 року скоїли вбивство її батька ОСОБА_4 та заволоділи майном останнього;

- заява ОСОБА_3 від 08.06.2016 року;

- протокол огляду місця події від 08.06.2016 року з диском та фото-таблицею, відповідно до якого оглядалося домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В ході даного огляду виявлено сильно порушену обстановку в кожній кімнаті будинку, розкидані речі з шаф, пошкоджене майно, багато слідів речовини бурого кольору у веранді. Також при огляді в будинку виявлено труп чоловіка зі значними тілесними ушкодженнями.

В ході огляду вилучено недопалок цигарки, ніж, рукавицю, сірник, матерчатий гаманець, змиви речовини бурого кольору, фрагменти слідів взуття, пачку з-під цигарок, сокиру, фрагмент газети, три сліди пальців рук;

- постанови про призначення експертиз;

- висновок експерта № 65 від 17.08.2016 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох непроникаючих колото-різаних ран на передній поверхні грудної клітки зліва та справа, однієї в ділянці мочевидного відростку, десяти ран в ділянці лівого стегна, одного проникаючого колото-різаного поранення живота зліва без пошкодження внутрішніх органів, двох забійних ран в ділянці голови, чисельних синців та саден в ділянках голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, в ділянці живота зліва.

Вищевказані тілесні ушкодження у вигляді проникаючої та непроникаючих колото-різаних ран могли утворитися від плоского однобічно-гострого предмету типу ножа, що мав обушок та гостре лезо.

Ушкодження у вигляді синців, саден та забійних ран могли виникнути від дії тупого твердого предмету (предметів), при чому синці в ділянці грудної клітини зліва та справа з переходом на праве плече, синець в ділянці лівого стегна та забійні рани голови могли утворитися від предмету, що мав видовжену необмежену діючу поверхню, яким могла бути дерев`яна палиця, металева труба, тощо.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок чисельних колото-різаних поранень грудної клітки, живота, лівого стегна, які супроводжувались масивною зовнішньою гострою кровотечею та ускладнились геморагічним шоком. При цьому дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечності для життя.

Між спричиненими ушкодженнями та настанням смерті є причинний зв`язок.

Всі вищеперераховані ушкодження мають ознаки прижиттєвості та виникли в короткий проміжок часу (до 1 години) між їх нанесенням та смертю.

Тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої кисті, садна в ділянці правого передпліччя можуть свідчити про боротьбу або самооборону;

- протокол огляду місця події від 08.06.2016 року з фототаблицею, відповідно до якого проводився огляд частини території у лісі на березі річки Сіб, що розташована між населеними пунктами Жерденівка та Новоселівка Гайсинського району. В ході огляду виявлено палатку та речі. В ході даного огляду вилучено велосипед, недопалки цигарок, матерчату рукавицю, сумку з інструментами, дві бензопили, відбитки пальців рук;

- протокол огляду трупа від 09.06.2016 року, відповідно до якого проводився огляд трупа ОСОБА_4 ;

- рапорти працівника поліції ОСОБА_15 ;

- протокол огляду місця події від 09.06.2016 року, відповідно до якого оглядалася територія місцевості біля лісової смуги та виявлено одяг, взуття, ножі, газети та інше;

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10.06.2016 року;

- заява ОСОБА_1 від 09.06.2016 року;

- заява ОСОБА_2 від 09.06.2016 року;

- протоколи затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.06.2016 року;

- постанови про отримання зразків для експертизи від 08.06.2016 року;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_2 відібрано зразки букального епітелію (слини);

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_2 відібрано змиви з обох рук;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_2 відібрано зрізи нігтів з обох рук;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_2 відібрано дактилоскопічні відбитки рук;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_1 відібрано зразки букального епітелію (слини);

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_1 відібрано змиви з обох рук;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_1 відібрано зрізи нігтів з обох рук;

- протокол отримання зразків від 09.06.2016року, відповідно до якого у ОСОБА_1 відібрано дактилоскопічні відбитки рук;

- клопотання про арешт майна;

- протокол допиту ОСОБА_2 від 10.06.2016 року та диск до нього;

- постанови про відібрання зразків крові для проведення експертизи від 10.06.2016 року;

- протокол отримання зразків від 11.06.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 відібрано зразки крові;

- протокол отримання зразків від 11.06.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 відібрано зразки крові;

- висновок експерта № 1692-1693/16-21 від 02.07.2016 року, відповідно до якого загальна ринкова вартість двох бензопил марок «Goodluck GL-4500M» та «Goodluck GL-3800M» становить 2340,11 грн.;

- висновок експерта № 553-Д від 04.07.2016 року;

- висновок експерта № 176 від 07.07.2016 року;

- висновок експерта № 175 від 07.07.2016 року, відповідно до якого в плямах на штанах, трусах, сорочці, вилучених під час огляду трупа ОСОБА_4 , знайдена кров людини і її походження від трупа потерпілого ОСОБА_4 не виключається;

- висновок експерта № 174 від 07.07.2016 року, відповідно до якого в плямах на мобільному телефоні марки «Нокіа», який був вилучений у ОСОБА_2 , знайдена кров людини, і її походження від трупа потерпілого ОСОБА_4 не виключається;

- висновок експерта № 173 від 21.06.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_1 відноситься до групи АВ;

- висновок експерта № 171 від 21.06.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А;

- висновок експерта № 172 від 21.06.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В;

- висновок експерта № 125 від 07.07.2016 року;

- висновок експерта № 124 від 07.07.2016 року;

- висновок експерта № 162 від 29.07.2016 року;

- висновок експерта № 118 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 120 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 119 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 122 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 123 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 121 від 15.07.2016 року;

- висновок експерта № 422 від 12.09.2016 року, відповідно до якого генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхнях недопалків сигарет, вилучених у лісі поміж селами Жерденівка та Новоселівка Гайсинського району, є змішаними, збігаються між собою, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні недопалка сигарети, вилученого з будинку, належного потерпілому, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_1 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 та зразка букального епітелію ОСОБА_2 . Походження вищевказаного сліду від ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виключається;

- висновок експерта № 421 від 12.09.2016 року, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 , зразків букального епітелію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- висновок експерта № 423/424 від 12.09.2016 року, відповідно до якого генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхнях леза та руків`я ножа є змішаними, збігаються між собою, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і не містять генетичних ознак зразка крові ОСОБА_4 .

Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на зовнішній поверхні рукавиці на праву руку є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4 та зразка букального епітелію ОСОБА_1 і не містять генетичних ознак зразка букального епітелію ОСОБА_2 .

Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на внутрішній поверхні рукавиці на праву руку та на внутрішній поверхні рукавиці на ліву руку є змішаними, збігаються між собою, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4 та зразків букального епітелію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- висновок експерта № 1023-Т від 30.06.2016 року, відповідно до якого досліджувалися сліди взуття;

- висновок експерта № 1885/06-21від 19.07.20016 року, відповідно до якого ринкова вартість велосипеда марки «Аист» становить 488 грн.;

- довідка КП «Гайсинське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації;

- довідка Жерденівської сільської ради;

- протокол проведення слідчого експерименту від 23.06.2020 року за участю обвинуваченої ОСОБА_2 , відповідно до якого остання повідомляла про обставини скоєння нею злочину. При цьому, слідчий експеримент був проведений в домоволодінні, де раніше проживав ОСОБА_4 , та де було скоєно його вбивство. В ході проведення слідчої дії обвинувачена ОСОБА_2 стверджувала, що самостійно скоїла злочин відносно ОСОБА_4 : сама змогла подолати опір останнього, хаотично наносила йому тілесні ушкодження по тілу потерпілого, обшукала будинок, скоївши безлад та викрала з будинку та підсобного приміщення майно та продукти харчування, які в подальшому на велосипеді вивезла з подвір`я. Також в судовому засіданні було переглянуто відеозапис вищевказаної слідчої дії;

- ухвали Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.06.2016 року,

- ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2016 року, 04.08.2016 року.

Також в судовому засіданні буди досліджені речові докази у даному кримінальному провадженні.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до постанови ПВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочин проти власності», під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Згідно зі ст. 115 КК України, вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до п. 8 постанови ПВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочин проти життя і здоров`я особи», умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тощо) страждань.

Згідно з пунктом 10 вищевказаної постанови ПВСУ, за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство, кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, майном тощо). При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.

Згідно з пунктом 16 цієї ж постанови ПВСУ, вчиненим за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство вважається тоді, коли в

позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і

більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про

спільне його виконання.

За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, що свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів він не визнає, однак надавати суду показання відмовився в порядку ст. 63 Конституції України.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що свою провину визнає повністю та стверджувала, що самостійно скоїла розбійний напад на потерпілого, вбила його та викрала майно останнього. ОСОБА_2 заперечила участь ОСОБА_1 у скоєння злочинів. Так, ОСОБА_2 стверджувала, що щоб увійти до будинку їй достатньо було штовхнути потерпілого ОСОБА_4 , від чого останній упав. Також вона самостійно змогла утримувати ОСОБА_4 на підлозі, не даючи можливості йому підвестися. В подальшому, вона самостійно змогла затягнути тіло потерпілого в іншу кімнату та без допомоги будь-кого вивезла значну кількість майна з домоволодіння ОСОБА_4 . Також ОСОБА_2 вказала, що рани потерпілому у формі хреста нанесла випадково, коли колола його ножем в різні частини тіла та під час боротьби з ОСОБА_4 . Аналогічні показання ОСОБА_2 надавала 23.06.2020 року в ході проведення слідчого експерименту за її участю.

Такі показання обвинуваченої ОСОБА_2 спростовуються показаннями осіб, які були допитані в судових засіданнях та документами, дослідженими в ході судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які перебували у будинку загиблого після скоєння злочину повідомили, що там був жахливий безлад. Вказані показання також підтверджуються протоколом огляду місця події від 08.06.2016 року, який проводився у будинку ОСОБА_4 .

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що її батько був дуже обачним та мав міцну статуру, цю обставину підтвердили всі свідки-односельці загиблого ОСОБА_4 . На думку потерпілої, одна особа не могла скоїти його вбивство, а тим паче фізично не змогла б винести з домоволодіння все викрадене майно.

Про те, що ОСОБА_4 мав міцну статуру та був фізично здоровим і сильним чоловіком, хоч і похилого віку, стверджували свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які близько були знайомі з загиблим, вважають, що ОСОБА_4 не могла вбити одна людина, тому що він був в силах дати відсіч, особливо, одній жінці.

Вищевказані свідки стверджували, що на тілі ОСОБА_4 було багато тілесних ушкоджень, зокрема глибокі порізи та синці на різних частинах тіла. Враховуючи таку кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні стверджував, що на його думку ОСОБА_4 піддавали тортурам.

Про наявність на тілі ОСОБА_4 значної кількості тілесних ушкоджень свідчать документи, досліджені в ході судового розгляду, а саме: протокол ОМП від 08.06.2016 року (в будинку ОСОБА_4 ), протокол огляду трупа ОСОБА_4 та висновок експерта № 65 від 17.08.2016 року. При цьому, у зазначеному висновку експерта вказано, що численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_4 мають ознаки прижиттєвості, а синці на кисті і передпліччі можуть свідчити про боротьбу або самооборону.

В судовому засіданні експерта ОСОБА_14 підтримав вищевказаний висновок № 65 та зазначив, що тілесні ушкодження були завдані ОСОБА_4 , коли останній був ще живий. А тілесне ушкодження в тім`яній ділянці голови ОСОБА_4 не могло утворитися від падіння з положення стоячи, оскільки, щоб отримати таке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 мав би падати вертикально головою донизу, що фізично не можливо.

Наносячи загиблому ОСОБА_4 таку значну кількість тілесних ушкоджень позбавляючи його життя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлювали, що завдають йому особливих фізичних страждань. Тобто, вбивство ОСОБА_4 було скоєно з особливою жорстокістю.

Досліджені докази по справі спростовують показання ОСОБА_2 в тій частині, що вона самостійно скоювала злочини, що їй інкримінують. Твердження ОСОБА_2 про те, що від одного її поштовху ОСОБА_4 упав, а вона самостійно змогла нанести йому велику кількість тілесних ушкоджень, перетягнути тіло в іншу кімнату, обшукати весь будинок, самостійно вилізти на горище та викрасти з домоволодіння значну кількість майна, суд вважає необґрунтованими, нелогічними та неправдивими. На думку суду, ОСОБА_2 , надаючи неправдиві показання намагається применшити провину ОСОБА_1 у спільно скоєних злочинах. Адже, з показань обвинуваченої ОСОБА_2 вбачається, що у неї з ОСОБА_1 склалися близькі відносини, вони разом проживали, тому ОСОБА_2 надає суду неправдиві показання, з метою створення можливості уникнення близькою їй людиною кримінальної відповідальності за тяжкий жорстокий злочин.

Факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно скоювали розбійний напад на ОСОБА_4 та умисне вбивство останнього підтверджується доказами ретельно дослідженими в ході судового розгляду.

Зокрема, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що перебував біля будинку загиблого в день виявлення злочину. З метою встановлення осіб, які причетні до скоєння вбивства ОСОБА_4 працівники поліції застосували службового собаку. Останній привів їх до куреня в лісі. Після огляду території біля куреня він зрозумів, що там проживає кілька осіб, одна з яких жінка. Також біля куреня працівники поліції знайшли велосипед, викрадений у ОСОБА_4 . Після затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за підозрою у скоєння злочинів відносно ОСОБА_4 , він чув як ОСОБА_1 надавав працівникам поліції показання. При цьому, ОСОБА_1 стверджував, що він разом з ОСОБА_2 скоював злочини, говорив, що ударив ОСОБА_4 біля дверей, від чого останній упав. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 затягнули потерпілого в іншу кімнату. Далі ОСОБА_2 тримала ОСОБА_4 та закривала йому рот, а ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомила про те, що про вбивство потерпілого вона дізналася від своєї доньки ОСОБА_2 , яка стверджувала, що ОСОБА_1 вбив людину. Свідок ОСОБА_12 вказував, що бачив ОСОБА_1 напередодні скоєння злочину неподалік будинку потерпілого.

Отже, показання вищевказаних свідків підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у скоєнні злочинів відносно ОСОБА_4 та доводять факт того, що обвинувачена ОСОБА_2 не скоювала інкриміновані їй злочини самостійно, а робила це у співучасті з ОСОБА_1 , вони діяли та за попередньою змовою та спільним злочинним умислом, який був направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 з метою безперешкодно заволодіти його майном.

Винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих їм злочинів підтверджується також наступними доказами.

В ході проведення огляду будинку ОСОБА_4 працівники поліції, крім іншого, вилучили недопалок цигарки та матерчату рукавицю на ліву руку. Під час огляду території в лісі біля куреня, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працівники поліції, крім майна ОСОБА_4 та інших предметів, вилучили недопалки цигарок та матерчату рукавицю на праву руку. В ході проведення експертного дослідження вказаних речей (висновок експерта № 422 від 12.09.2016 року та № 423/424 від 12.09.2016 року), на недопалках цигарок вилучених з території біля куреня в лісі виявлено сліди букального епітелію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а на недопалку цигарки вилученої з будинку ОСОБА_4 виявлено сліди букального епітелію ОСОБА_1 . На матерчатих рукавицях на праву та ліву руки, одна з яких була виявлена у будинку потерпілого, інша у лісі, виявлено генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно з висновком експерта № 174 від 07.07.2016 року, на телефоні ОСОБА_2 виявлено сліди крові ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 423/424 від 12.09.2016 року, на лезі та руків`ї ножа, який був вилучений біля будинку потерпілого, виявлено сліди, які містять генетичні ознаки букальних епітеліїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Такі висновки експертів свідчать про те, що і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 перебували в будинку ОСОБА_4 , а потім, скоївши злочини, повернулися до свого місця проживання разом з викраденим майном.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , маючи спільний злочинний умисел, спрямований на привласнення майна ОСОБА_4 , шляхом вчинення розбійного нападу та протиправного заподіяння смерті останньому, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4 , дотримуючись попередньо розподілених ролей та плану вчинення злочину, ОСОБА_1 , вчиняючи напад з метою заволодіння чужим майном, раптово забіг до веранди будинку, де знаходився ОСОБА_4 . Застосовуючи небезпечне для життя насильство, ОСОБА_1 кинув потерпілого на підлогу та утримував його, а ОСОБА_2 матерчатою ганчіркою закрила ротову порожнину потерпілого, після чого почала обшукувати кімнати будинків з метою відшукання цінних речей. Такі дії обвинувачених дають підстави стверджувати, що умисел їх був направлений саме на розбійний напад.

Не виявивши речей, які б становили істотну для обвинувачених матеріальну цінність, ОСОБА_2 повідомила про це ОСОБА_1 . У зв`язку з цим останній, діючи згідно попередньої домовленості із ОСОБА_2 , маючи умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи з особливою жорстокістю, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя, протягом тривалого часу, умисно, зі значною силою наносив удари ножем, сокирою та руками потерпілому в різні частини тіла, в той час як ОСОБА_2 допомагала утримувати ОСОБА_4 .

Такі спільні умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призвели до утворення чисельних колото-різаних поранень грудної клітки, живота, лівого стегна потерпілого, які супроводжувались масивною зовнішньою гострою кровотечею та ускладнились геморагічним шоком, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4 .

Такі висновки суду ґрунтуються як на показаннях потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які вказували, що ОСОБА_4 , незважаючи на вік, був міцним здоровим чоловіком, який зміг би подолати напад однієї жінки; висновку експерта № 65 від 17.08.2016 року, який зазначив, що тілесні ушкодження на кінцівках та тілі ОСОБА_4 свідчать про боротьбу або самооборону.

З метою перевірки показань ОСОБА_2 , які вона надала в судовому засіданні щодо того, що вона самостійно скоїла вбивство ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 пішов до будинку потерпілого вже після цього, та на виконання ухвали апеляційного суду, суд доручив органу досудового слідства провести з її участю слідчий експеримент. Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_2 показувала, як вона наносила хаотично удари, коли потерпілий лежав на підлозі. Однак під час експерименту використовувався макет, який є неживим предметом, тому не може чинити опір та відчувати біль. Разом з тим з показань ОСОБА_2 вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 їй практично спротиву не чинив, а сама вона на той момент важила 42 кг., тобто була значно менша та слабша ОСОБА_4 за фізичними параметрами. Колото-різані рани спричиняли сильний біль потерпілому, а згідно висновку експерта № 65 від 17.08.2016 року вони всі були прижиттєвими, тому він не міг не пручатися та не чинити опір. До того ж ОСОБА_2 показувала, що вона, сидячи на нижній частині тіла ОСОБА_4 та утримуючи його однією рукою, іншою рукою дістала з рюкзака ніж та наносила ним хаотично удари , що не виглядає правдоподібно, оскільки садна та рани виявлені на обох руках та ногах потерпілого, що свідчить про те, що його утримувала та наносила удари не одна людина. Також ОСОБА_2 стверджувала, що при падінні ОСОБА_4 вдарився головою об шафу, саме тому не міг чинити опір. Однак згідно висновку експерта №65 від 17.08.2016 рана на голові ОСОБА_4 була спричинена шляхом нанесенням ударів предметом з необмеженою контактуючою дією, яким могла бути палиця, труба тощо. Наведене дає підстави вважати, що одразу після падіння ОСОБА_4 мав достатньо сил, щоб подолати напад однієї ОСОБА_2 , оскільки він був достатньо міцним та здоровим чоловіком, працював в селі на городі та по господарству, тобто фізично він значно переважав ОСОБА_2 , тому без сторонньої допомоги вона не могла фізично вчинити всі ті дії, про які вона розповідала. Перевірити на місці саме цю обставину шляхом проведення слідчого експерименту неможливо, оскільки внаслідок протиправних дій обвинувачених настали невідворотні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_4 , тому показання ОСОБА_2 в цій частині даний слідчий експеримент не підтверджує.

Крім того під час нападу ОСОБА_4 отримав глибокі ножові поранення, в тому числі проникаючі, і помер внаслідок гострої масивної крововтрати, що свідчить про те, що рани були настільки глибокі, що внаслідок їх пошкодження були поранені крупні судини, які знаходяться досить глибо в тілі, і це є загально відомим фактом, який не потребує спеціальних знань в галузі медицини. Це означає, що для нанесення таких ударів необхідно прикласти значні зусилля, що під силу чоловіку, а не жінці. Наведене також дає підстави вважати, що всі ці поранення наніс ОСОБА_4 саме ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 допомагала йому, утримуючи ОСОБА_4 .

Саме про такий розвиток подій ОСОБА_1 повідомляв одразу після його затримання, що підтвердив свідок ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_16 також повідомляла, що її донька ОСОБА_2 розповідала про те, що вбивство скоїв ОСОБА_1 .

Як вже зазначалося вище в будинку та біля нього, а також у курені в лісі знайдено предмети та сліди, які вказують, що ОСОБА_1 також перебував у будинку. Проте ОСОБА_2 наполягала на тому, що він ходив до будинку ОСОБА_4 вже після його вбивства. Суд вважає всі ці показання ОСОБА_2 неправдивими, наданими з метою ввести суд в оману та приховати злочинні дії ОСОБА_1 , який перебував у будинку разом з ОСОБА_17 та разом з нею вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 .

Суд вважає, що твердження захисника Порохненко М.В. про те, що протокол огляду місця події від 08.06.2016 з додатками є недопустим доказом, є необґрунтованими, оскільки огляд місця події проводився у присутності особи, яка мала право надавати дозвіл на огляд будинку – потерпілої ОСОБА_3 , яка надала такий дозвіл слідчим органам, при цьому були присутні поняті, як того вимагає закон. Тому суд вважає цей доказ належним та допустимим. Наявність описки в постановах про призначення експертиз також не може бути підставою для визнання висновків експерта недопустими доказами.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, що їм інкриміновані, повністю підтверджена в судовому засіданні ретельно дослідженими належними та допустими доказами поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, та ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, та ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем відбування покарання характеризувався негативно. Про негативну характеристику ОСОБА_1 за місцем його проживання також стверджували допитані в ході судового розгляду свідки.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 212 від 11.07.2016 року, ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння та в теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждав (не страждає), перебував (перебуває) поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до висновку експерта № 122 від 05.07.2016 року, ОСОБА_1 виявляє ознаки хронічного алкоголізму І ступеня.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд вважає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння умисних в тому числі тяжких злочинів, не був працевлаштований на момент скоєння злочину, вів антигромадський спосіб життя, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, скоїв умисне вбивство з особливою жорстокістю, вдершись до будинку чоловіка похилого віку, переслідуючи корисливий мотив, а також зважаючи на думку потерпілої, яка просила максимально суворо покарати ОСОБА_1 , а також те, що ОСОБА_1 вину не визнав, у скоєному не розкаявся, не висловлював жодного критичного ставлення до своєї протиправної поведінки, суд вважає, що для попередження вчинення ним нових злочинів необхідним та достатнім буде покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України, які діяли на момент скоєння злочинів.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили.

Також судом враховано, що ОСОБА_2 раніше судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 201 від 04.07.2016 року, ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння та в теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждала (не страждає), перебувала (перебуває) поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, могла (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до висновку експерта № 123 від 05.07.2016 року, ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного алкоголізму І ступеня.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , суд вважає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судима за скоєння умисних злочинів, не була працевлаштована на момент скоєння злочину, вела антигромадський спосіб життя, що свідчить про її підвищену суспільну небезпеку, скоїла умисне вбивство з особливою жорстокістю, вдершись до будинку чоловіка похилого віку, переслідуючи корисливий мотив, а також зважаючи на думку потерпілої, яка просила максимально суворо покарати ОСОБА_2 , та те, що ОСОБА_2 не лише не розкаялася у скоєному, а намагалася ввести суд в оману, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також суд вважає, що ОСОБА_2 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України, які діяли на момент скоєння злочинів.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертиз слід стягнути з обвинувачених в рівних долях, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчинених ними злочинів, а також вирішити долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Перед початком судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просила стягнути з них 5565 грн. матеріальної шкоди та 300000 грн. моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їй була заподіяна матеріальна шкода, яка складається з витрат на поховання її батька. Також позивач зазначає, що внаслідок злочину вона зазнала душевних страждань.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повністю підтримала свої позовні вимоги, просила позов задовольнити. Також потерпіла повідомила, що після поховання її батька в неї був сильний страх, вона лікувалася у психологів. Протягом двох років вона мала пригнічений настрій, оскільки вона втратила рідну близьку людину – батька, який не просто помер, а був жорстоко вбитий. Саме цим вона обґрунтовує завдану їй моральну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов не визнав.

Обвинувачена ОСОБА_2 визнала позов повністю.

Інші учасники не заперечували проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріальна шкода, яка пов`язана з витратами на поховання, підтверджується наданими позивачем платіжними документами та складає 5565 грн. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В умисному вбивстві ОСОБА_4 обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки їх спільні дії були спрямовані на заподіяння смерті потерпілому. Таким чином дії обох обвинувачених стоять в прямому причинному зв`язку з понесеними позивачем душевними стражданнями.

За таких обставин, виходячи із принципів виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що позивачем морально шкода оцінена вірно, тому з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно слід стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 300000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави;

за ч. 4 ст. 187 КК України - у вигляді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, врахувавши покарання призначене вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.07.2016 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набуття даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання – 09.06.2016 року до набуття даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити їй покарання:

за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна в дохід держави;

за ч. 4 ст. 187 КК України - у вигляді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна в дохід держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна в дохід держави.

Відповідно до ст. 71 КК України визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків шляхом поглинення більш суворим покаранням невідбутої частини покарання за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 24.06.2015 року та призначити остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна в дохід держави.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту набуття даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання – 09.06.2016 року до набуття даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати по проведенню експертиз в сумі тридцять одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 25 копійок на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.06.2016 року, на мобільні телефони – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

мобільний телефон марки «Флай» чорного кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області – повернути ОСОБА_1 ;

мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору та акумуляторну батарею до нього, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області – повернути ОСОБА_2 ;

сокиру, недопалки цигарок, три ножі, дві матерчаті рукавиці, сірник, змиви речовини бурого кольору, фрагменти деревини, тканини, газети з відбитками взуття, пачку з-під цигарок, штани, сорочку, дві пари шортів, жіноче взуття, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області – знищити;

велосипед марки «Аист», дві бензопили марок «Goodluck GL-4500M» та «Goodluck GL-3800M», сумку з інструментами, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області – повернути ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень відшкодування матеріальної шкоди та триста тисяч гривень відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Судді :