Ухвала суду № 93109763, 25.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 листопада 2020 року м. Київ № 640/28743/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києвіпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) через свого представника ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати призначеної довічно пенсії позивача, 1946 року народження;

2) зобов`язати відповідача провести позивачу поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону України № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацію витрат частини доходів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

В першу чергу слід звернути увагу на те, що позовна заява підписана із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача - Матющенком Тимофієм Володимировичем.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Стаття 57 Кодексу передбачає, хто може бути представником в адміністративному процесі.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 6 та 8 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність фізичної особи на ведення справи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, суд звертає увагу позивача на те, що Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» (далі - Конвенція), набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції», у тому числі ФРН, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок «Apostille» (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)» повинен бути викладений французькою мовою (стаття 4).

Відповідно до статті 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред`явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.

Як вже було зазначено вище судом позовна заява підписана із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача - Матющенком Тимофієм Володимировичем.

На підтвердження повноважень до позовної заяви останнім додано фотокопію надрукованого аркушу із назвою «довіреність, місто Schwerin, 06.02.2020».

При цьому, на такому документі в нижньому лівому кутку аркуша надруковано «посвідчувалний напис нотаріуса/Notаr».

Разом з тим, ознайомившись з наданим документом, варто зауважити, що такий документ не містить жодних відміток про його посвідчення нотаріусом.

Також, до матеріалів позовної заяви надано копію документа під назвою «Apostelle», який, по-перше, не містить перекладу на державну (українську) мову, по-друге, в порушення вимог Конвенції такий документ також не засвідчений у визначеному законом порядку, по-третє, документ під назвою «Apostelle» не підшито з документом, до якого він складений, що є порушенням статті 4 Конвенції.

Відтак в силу вищевикладених вимог законодавства, надані до суду документи під назвою «довіреність» та «Apostelle», не є належним та допустимим доказом наявності повноважень у ОСОБА_2 вчиняти дії від імені ОСОБА_1 , в тому числі підписувати позовну заяву, у зв`язку з чим позовна заява підписана особою за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Вказаний висновок відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеному в ухвалах від 05.11.2019 у справі № 804/2989/18 (провадження № К/9901/64841/18), від 14.12.2018 у справі № 522/20848/17 (провадження № К/9901/67059/18)

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи зазначене, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом.

Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, які подали позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін