Рішення № 93109482, 26.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/1179/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- поновити ОСОБА_1 посаді начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з якої його було звільнено, з 3 січня 2020 року;

- стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 3 січня 2020 року до моменту фактичного поновлення;

- визнати протиправним та скасувати наказ №762-к від 13.12.2019 року про звільнення із займаної посади з 03.01.2020 року ОСОБА_1 з посади начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 посаді начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України допустити до негайного виконання;

- рішення суду в частині стягнення із Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме: 14172,48 грн. допустити до негайного виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з порушення вимог Закону України «Про державну службу» та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців від 23.08.2017 № 640.

Так, позивач стверджував про порушення відповідачем процедури проведення оцінювання службової діяльності, так як у порушення ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державну службу» позивача не було ознайомлено з результатами оцінювання його службової діяльності, що порушило, за твердженням позивача, його право на оскарження результатів оцінювання. Крім того, вказував на присутність в ході оціночної співбесіди позивача, окрім безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу, інших осіб.

Позивач також наголошував на тому, що спірний наказ було прийнято відповідачем у період перебування позивача у відпустці, заборона відносно чого прямо встановлена статтею 40 КЗпП України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржуваний наказ є таким, що прийнятий відповідачем на підставі та у спосіб, передбачений Законом України «Про державну службу», що свідчить про його законність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі № 640/1179/20 та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 17.08.2020 після заслуховування пояснень представників сторін, судом поставлено на обговорення питання щодо здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Беручи до уваги подані уповноваженими представниками сторін клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, ураховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів, суд дійшов висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

16.01.2019 ОСОБА_1 визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2019 рік.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.11.2019 № 183-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» зобов`язано провести визначення результатів виконання завдань службової діяльності за 2019 рік державними службовцями Мінекономіки, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» та встановлено строк подання державними службовцями безпосередньому керівнику заповненої форми результатів виконання завдань за 2019 рік (до 06.11.2019) та строк передавання безпосередніми керівниками державних службовців департаменту персоналу оформлених в установленому порядку форм Результатів виконання завдань з підписом керівника самостійного структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця (до 22.11.2019).

За результатами виконання завдань державним службовцем начальнику відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, що підтверджується витягом з висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 594-к від 09.12.2019.

12.12.2019 ОСОБА_1 подано скаргу виконувачу обов`язків державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вх. №Я-2501-19 від 13.12.2019) щодо порушень вимог Закону України «Про державну службу» та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців № 640 від 23.08.2017 під час проведення оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за 2019 рік.

Так, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.12.2019 № 1137-к «Про утворення комісії на вимогу ОСОБА_1 » утворено комісію для перевірки викладених ОСОБА_1 фактів у скарзі від 12.12.2019.

Згідно з висновком комісії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.12.2019 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 вх. №Я-2501-19 від 13.12.2019, комісія встановила відсутність у скарзі фактів, які б спростовували виставлені бали в Результатах виконання завдань.

Листом від 24.12.2019 № 2204-15/55935-09 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомлено ОСОБА_1 про те, що наказом від 20.12.2019 № 1397-к було утворено комісію для перевірки викладених у скарзі від 12.12.2019 фактів, натомість комісія розглянувши дану скаргу дійшла висновку, що фактів, які б спростовували виставленні бали в Результатах виконання завдань, не надано, тому підстави для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2019 рік відсутні.

На підставі вищевказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності 13.12.2019 виконувачем обов`язків державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було видано наказ № 762-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування 03.01.2020 у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Підстава: пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу про звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування та поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» (далі - Закону № 889, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 889, державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Положеннями частин 1 та 2 статті 44 Закону № 889 визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Частинами 3, 5-7, 11 статті 44 Закону № 889 визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Пункту 7 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За правилами пункту 9 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 11-13 Типового порядку державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Відповідно до пункту 15 Типового порядку для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року (пункт 16 Типового порядку).

Пункту 33 Типового порядку визначено, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

За приписами пункту 36 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Абзацом першим пункту 37 Типового порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

Згідно з пунктом 40 Типового порядку безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

За приписами пункту 41 Типового порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до пункту 47 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 44 Закону № 889 у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

За змістом наведеної норми закону наявність негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є безумовною підставою для припинення державної служби (звільнення) державного службовця.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік, оцінка результатів службової діяльності ОСОБА_1 на посаді начальника відділу стратегії економічного розвитку управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначена як «негативна», а середній бал становить 1,2.

У якості обґрунтувань такої оцінки зазначено, що (1) забезпечення підготовки Звіту про діяльність Мінекономрозвитку у 2018 році не виконано, при виконанні завдання в форматі робочої групи держслужбовець не виявив заінтересованості/ініціативи щодо її роботи; (2) забезпечення координації роботи щодо підготовки звітів про виконання Мінекономрозвитку Програми діяльності Кабінету Міністрів України, в тому числі Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік, завдання виконане, із залученням до виконання завдання допомоги інших, під час виконання роботи держслужбовець проявляв низьку ініціативність, потребував нагадувань з боку керівництва; (3) перегляд Стратегічного плану діяльності Мінекономрозвитку на 2017-2021 роки (актуалізованого), завдання не виконане, при виконанні завдання в форматі робочої групи держслужбовець не виявив заінтересованості/ініціативи щодо її роботи; (4) підготовка та опрацювання висновків та відповіді відповідно до доручень керівництва, виконано 100%, завдання виконане своєчасно, результат якого певною мірою можна використати у роботі; (5) виконання доручень керівництва департаменту з питань стратегічного планування, завдання виконане частково, до виконання завдання держслужбовець підходив формально.

09.12.2019 наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців за 2019 рік щодо ОСОБА_1 , згідно з яким зафіксовано негативну оцінку службової діяльності позивача.

Згідно з матеріалами справи, копія зазначеного наказу з додатком (витяг із висновку) у зв`язку із перебуванням позивача у відпустці була направлена за зареєстрованою адресою позивача 09.12.2019, що підтверджується супровідним листом від 09.12.2019 № 2204-15/52361-09 та копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Частинами 1, 4 статті 9-1 Закону України «Про державну службу» установлено, що інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

За таких обставин позивач вважається ознайомленим з Висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності 14.12.2019.

Суд зазначає, що станом на дату розгляду даної справи позивачем не надано суду доказів оскарження у судовому порядку Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Суд зазначає, що під час розгляду зазначеної адміністративної справи, суд перевіряє та встановлює наступні факти: чи було оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 проведено уповноваженою особою; чи був дотриманий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності та затвердження результатів такого оцінювання.

Верховний Суд в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15 зробив наступний висновок: «Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя».

З огляду на наведене, суд зазначає, що начальником управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Онищенком П.О. та директором департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшковою Н.І., під час здійснення оцінювання та затвердження результатів службової діяльності ОСОБА_1 діяли на підставі та в межах повноважень, визначених законом, оскільки мають відповідне право на проведення такого оцінювання та затвердження його результатів. Вчинення вказаними посадовими особами зазначених дій є способом реалізації повноважень, а здійснення дій є процесом реалізації наданих законом функцій.

Отже, дії начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Онищенко П.О. та директора департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Горшкової Н.І., щодо виставлення та затвердження негативної оцінки службової діяльності позивача є суб`єктивною оцінкою досліджених зазначеними особами обставин та їх дискреційними повноваженнями.

Як зазначив вище суд, згідно з ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на час призначення та проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2019 році із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-IX від 19.09.2019 року), у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Тобто, зазначена норма Закону України «Про державну службу» передбачає лише один правомірний та законний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень (суб`єкта призначення на державну службу) у випадку, якщо державний службовець отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, - звільнення зі служби.

З огляду на викладене, враховуючи отримання позивачем, як державним службовцем, негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, що відповідає змісту пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного наказу від 13.12.2019 № 762-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » та звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту третього частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

З приводу доводів позивача про те, що оскаржуваний наказ від 13.12.2019 №762-к був прийнятий під час його перебування у відпустці, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 5 статті 87 Закону України «Про державну службу» наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Разом з цим, Законом України «Про державну службу» врегульовано видання розпорядчого документу про звільнення державного службовця у період його відпустки.

З матеріалів справи установлено, що у період з 02.12.2019 по 02.01.2020 ОСОБА_1 перебував у відпустці, що підтверджується наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.11.2019 № 68.

Із врахуванням перебування позивача у відпустці, Міністерством видано наказ від 13.12.2019 №762-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з підстави передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Днем звільнення вважається перший робочий день, наступний після закінчення відпустки, а саме 03.01.2020, що відповідає вимогам частини 5 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача в цій частині.

Що стосується покликання позивача на порушення відповідачем частини 4 статті 44 Закону № 889 в частині ознайомлення позивача з результатами оцінювання його службової діяльності, на переконання суду, наведені порушення не впливають на результати оцінювання і не є підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Суд зважає на те, що відповідно до службової записки начальника управління економічної стратегії Департаменту економічної стратегії та макрекономічного прогнозування Онищенко П. від 04.12.2019, в ході оцінювання ОСОБА_1 було проінформовано про негативну оцінку результатів виконання завдань у 2019 році, проведено обговорення та наведено попереднє обґрунтування. Також, в ході оціночної співбесіди безпосереднім керівником позивачу було озвучено оцінки за фактично виконані завдання та наведено їх обґрунтування, про що зазначено самим позивачем у скарзі від 12.12.2019.

Крім того, в ході оскарження процедурних порушень під час проведення оцінювання позивач скористався правом на подання зауважень щодо результатів виконання завдань позивачем та комісією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України була надана їм відповідна оцінка, з огляду на що суд не убачає порушень прав позивача на оскарження результатів оцінювання.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем порядку проведення оцінювання з огляду на присутність інших осіб при проведенні оціночної співбесіди позивача, суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 889 оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

Відповідно до пункту 4 Типового порядку учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Пункт 39 Типового порядку передбачає, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників па наступний період.

Разом з тим, в Законі України «Про державну службу» та Типовому порядку не зазначено про те, що оціночна співбесіда повинна проводитись за відсутності тих чи інших осіб.

З огляду на наведене, а також беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження присутності інших осіб при проведенні оціночної співбесіди позивача, суд вважає наведені твердження позивача непереконливими.

Виходячи з того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірного наказу, не належать до задоволення вимоги позивача про поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, як похідні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак довів правомірність свого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код: 37508596, місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась