Рішення № 93109325, 16.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року справа № 580/3658/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача - Барілова С.А.,

відповідача - Чернявського А.Л.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Надія" до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Надія" (далі - ПП "Надія", позивач) подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - виконавчий комітет, відповідач) № 755 від 20.08.2020 "Про скасування наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11.06.2020 №520 "Про затвердження ПП "Надія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Смілянській, 48, 50, 54".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено скасування містобудівних умов та обмежень за рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради, так відповідно до частини 8 статті 29 вказаного закону скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється за заявою замовника, за рішенням суду.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і третіх осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, незаконним, безпідставним, прийняте з перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування.

07 вересня 2020 року позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у задоволенні заяви приватного підприємства "Надія" про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08 жовтня 2020 року.

02 жовтня 2020 року представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11.06.2020 № 520 "Про затвердження ПП "Надія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Смілянська, 48, 50 , 54" не відповідають чинним будівельним нормам, а тому оскаржуване рішення прийняте відповідачем правомірно.

05 жовтня 2020 року позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено скасування містобудівних умов та обмежень за рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2020, занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 15.10.2020.

15 жовтня 2020 року представник відповідача подав до суду заяву з додатками, представник позивача - супровідний лист з додатками.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2020, занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 22.10.2020.

22 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання прокуратури Черкаської області про надання можливості щодо ознайомлення з матеріалами даної справи та у разі необхідності, відзняти фотокопії документів, що містяться у ній.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2020, занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.11.2020.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2020, занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляд справи по суті до 16.11.2020.

У судовому засіданні 16.11.2020 представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що наказом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11 червня 2020 року № 520 затверджено ПП "Надія" та громадянину ОСОБА_1 умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, а саме: будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Смілянська, 48, 50, 54.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 755 від 20.08.2020 скасовано наказ департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11 червня 2020 року № 520 "Про затвердження ПП "Надія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Смілянська, 45, 50, 54 затверджено ПП "Надія".

Позивач вважає таке рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Під час розгляду спору по суті суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Основними складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону № 3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до статті 26 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Основними складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону № 3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

За змістом частин другої, третьої статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону № 3038-VI, якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону № 3038-VI, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).

У свою чергу, за змістом статті 13 Закону № 687-XIV, до якої відсилає статті 6 Закону № 3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).

Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону № 280/97-ВР, підпунктом 9 пункту "а" частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

У той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини четверта, восьма статті 29 Закону № 3038-VI.

Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини восьмою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

При цьому вказаною вище нормою визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (частина восьма статті 29 Закону № 3038-VI).

Таким чином, наведений у статті 29 Закону № 3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).

Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Скасування ж рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку, які, як з`ясовано судом під час розгляду цієї справи, не проводились.

Суд встановив, що на підставі заяви позивача та громадянина ОСОБА_1 . Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради прийнято наказ від 11.06.2020 № 520 "Про затвердження ПП "Надія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Смілянська, 48, 50, 54", однак вищевказаний наказ скасований рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 20.08.2020 № 755, зокрема, згідно статті 52 Закону № 280/97-ВР, яка встановлює компетенцію виконавчих комітетів міських рад змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Водночас, частиною десятою цієї ж статті Закону № 280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Однак, у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Окрім цього, у Рішенні № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Таким чином, в контексті даних правовідносин, суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду.

Вищевказана правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 807/736/18.

Отже, відповідачем не доведено наявності у нього повноважень і передбачених законом правових підстав для прийняття спірного рішення, а відтак не дотримано принципу належного врядування, тому суд дійшов висновку, що спірне рішення є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги приватного підприємства "Надія" підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 755 від 20.08.2020 "Про скасування наказу департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11.06.2020 № 520 "Про затвердження ПП "Надія" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Смілянській, 48, 50, 54".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь приватного підприємства "Надія" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - приватне підприємство "Надія" (18000, м. Черкаси, вул. Дашковича, 27, код ЄДРПОУ 21356758);

2) відповідач - виконавчий комітет Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 04061547).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.11.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк