Рішення № 93109025, 26.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 р. № 520/12922/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул. Космічна, 21, поверх 8-9, м. Харків) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту) від 27.07.2020 року та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням від 27.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з підстав того, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 за рахунок якої гр. ОСОБА_1 бажає отримати у власність земельну ділянку складає 15,0551 га, а згідно з доданими до заяви графічними матеріалами неможливо встановити яку саме частину земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 бажає отримати гр. ОСОБА_1 . Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач згідно наданого 20.10.2020 р. до суду відзиву на позов зазначив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є правомірним, оскільки площа сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406, частину у розмірі 2,0000 га з якої бажає отримати позивач, складає 15,0551 га, проте позивачем не було вказано межі бажаної ділянки, у зв`язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

28.10.2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав свою правову позицію та просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням від 27.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту).

Наказом "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №14447-СГ від 26 серпня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, зазначивши, що при перевірці доданих до заяви графічних матеріалів, а також при перевірці місця розташування зазначеної земельної ділянки на Публічній кадастрової карті України встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 за рахунок якої гр. ОСОБА_1 бажає отримати у власність земельну ділянку складає 15,0551 га. Згідно з доданими до заяви графічними матеріалами не можливо встановити яку саме частину земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 бажає отримати гр. ОСОБА_1 .

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч.3 ст. 116 ЗК України).

Пунктом "б" частини 2 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 121 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови відповідачем в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту) слугувало те, що при перевірці доданих до заяви графічних матеріалів, а також при перевірці місця розташування зазначеної земельної ділянки на Публічній кадастрової карті України встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 за рахунок якої гр. ОСОБА_1 бажає отримати у власність земельну ділянку складає 15,0551 га. Згідно з доданими до заяви графічними матеріалами не можливо встановити яку саме частину земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:02:000:0406 бажає отримати гр. ОСОБА_1 .

Аналізуючи вищезазначені приписи Земельного кодексу України, суд приходить до висновку, що наведена підстава відмови, викладена у спірному наказі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" не є визначеною у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому суд враховує, що стаття 118 ЗК України не містить будь-яких особливих вимог до графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.

Таким чином, надання особою графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздрукованих з Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена повноважним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 09.01.2020 р. у справі №812/1264/17 (провадження №К/9901/46454/18).

Як встановлено судом, позивачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою додано викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру з бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с.12). Суд бере до уваги, що з графічних матеріали, поданих позивачем, можливо встановити розташування земельної ділянки щодо якої звернулася позивач, оскільки такі матеріали роздруковані з Публічної кадастрової карти України та містять відмітку бажаного місця розташування земельної ділянки.

Інших підстав відмови у наданні такого дозволу Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області у наказі №14447-СГ від 26 серпня 2020 року не зазначено.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази невідповідності земельної ділянки, вказаної позивачем, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд зауважує, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

В даному випадку, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області при розгляді клопотання позивача від 27.07.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не було повідомлено останнього про необхідність надання додаткових документів, таких як графічні матеріали із зазначенням частини земельної ділянки, яку бажає отримати позивач, а було прийнято рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмовляючи в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту), відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо неправомірності відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, недоведеності відповідачем існування передбачених законом підстав для відмови у наданні такого дозволу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту) від 27.07.2020 року та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді клопотання позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код 39792822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №14447-СГ від 26 серпня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, адреса: вул. Космічна, 21, поверх 8-9, м. Харків) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (за межами населеного пункту) від 27.07.2020 року та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код 39792822) суму сплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин