Рішення № 93109011, 06.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 жовтня 2020 року Справа №520/4590/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ніколаєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Жука С.В.,

представника позивача - Дмитренко Т.О,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 10.05.2019 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 22.03.2019 №2090 про проведення документальної планової виїзної перевірки;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки щодо платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 за адресою контролюючого органу;

- зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області утриматися від вчинення будь-яких владно-розпорядчих дій, пов`язаних з проведенням документальної планової перевірки щодо платника податків ОСОБА_1 , зокрема - оформлення податкового повідомлення - рішення за наслідками проведення документальної планової перевірки платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 за адресою контролюючого органу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 відкрито провадження у адміністративні справі №520/4590/19.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 на підставі наказу від 22.03.2019 №2090 за адресою контролюючого органу. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у адміністративні справі №520/4590/19 скасовано у частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 на підставі наказу від 22.03.2019 №2090 за адресою контролюючого органу. У цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Верховного суду від 10.06.2020 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у адміністративній справі №520/4590/19 скасовано та адміністративну справу №520/4590/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.06.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 адміністративну справу №520/4590/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду.

Водночас, відповідача зобов`язано надати суду засвідчені належним чином докази отримання позивачем листа Головного управління ДФС у Харківській області від 22.03.2019 №7252/ФОП/20-40-13-06-16; докази присутності позивача або уповноваженої особи під час проведення контролюючим органом виїзної перевірки; письмові пояснення щодо наявності чи відсутності доказів отримання податковим органом заяви позивача від 05.04.2019 про проведення документальної планової перевірки з зазначенням дати отримання; письмові пояснення з приводу дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень при проведені податкової виїзної перевірки за місцезнаходженням податкового органу умов з забезпеченням платника податків усіма умовами реалізації прав під час цього виду перевірки.

Відповідачем 18.08.2020 на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду надано витребувані судом документи та письмові пояснення.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято уточнення позовних вимог, в яких позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 » від 22.03.2019 №2090;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки щодо платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 за адресою контролюючого органу.

У судовому засіданні 06.10.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням уточнень від 28.09.2020) підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований у порядку, визначеному чинним законодавством як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку як платник податків.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Відповідно до матеріалів справи підприємницьку діяльність позивач здійснює за адресою: АДРЕСА_1 .

Керівником контролюючого органу 22.03.2019 прийнято наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача» №2090 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статтей 75, 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, з 05.04.2019 тривалістю 10 днів.

Копії зазначеного наказу, повідомлення про проведення вказаної перевірки від 22.03.2019 №332 та направлення на проведення перевірки від 03.04.2019 №871 вручено позивачу 05.04.2019, що не заперечується сторонами у справі.

На адресу позивача контролюючим органом направлено запит про надання інформації від 22.03.2019 № 7252/ФОП/20-40-13-06-16, зокрема, повідомлено про те, що податковим органом відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік з 05.04.2019 буде проводитися документальна планова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. Таким чином, з огляду на положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України податковий орган просив повідомити за 1 день до початку перевірки адресу місця проведення такої перевірки.

Вважаючи протиправними наказ про проведення перевірки та дії контролюючого органу щодо проведення стосовно позивача документальної планової виїзної перевірки за адресою податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Абзацом першим пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Системний аналіз зазначеної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки: 1) вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки; 2) надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої.

За приписами пункту 77.6 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна плановой/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже законодавцем визначені чіткі розмежування щодо порядку допуску до позапланових виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Відповідно до пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

У Податковому кодексі України відсутня норма, яка б встановлювала право податкового органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку.

Суд зазначає, що при вирішенні судами вимог про протиправність дій контролюючого органу по проведенню документальної виїзної перевірки встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу (дотримання вимог, визначених пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України), чи не порушено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час такої перевірки, право ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом тощо.

Суд досліджуючи докази надані сторонами у справі, які згідно висновків Верховного Суду мають вирішальне значення для розгляду даної справи зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 22.03.2019 контролюючим органом на адресу позивача направлено запит про надання інформації №7252/ФОП/20-40-13-06-16, зокрема, повідомлено про те, що податковим органом відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік з 05.04.2019 буде проводитися документальна планова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. Таким чином, з огляду на положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України податковий орган просив повідомити за 1 день до початку перевірки адресу місця проведення такої перевірки

Запит з вимогою до платника податків повідомити контролюючий орган за 1 день до початку перевірки адресу місця проведення такої перевірки отримано позивачем 11.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке наявне у матеріалах справи та відповіддю Харківської дирекцієї Акціонерного товариства «Укрпошта» на адвокатський запит від 19.06.2019 №21-Д-12238 та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що документальна планова перевірка позивача розпочалася контролюючим органом 05.04.2019, що також не заперечувалося представником відповідача у ході розгляду справи та зафіксовано у акті перевірки.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що запит з вимогою до платника податків повідомити контролюючий орган за 1 день до початку перевірки адресу місця проведення такої перевірки від 22.03.2019 №7252/ФОП/20-40-13-06-16 позивач отримав після початку перевірки.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що 26.03.2019 на адресу позивача контролюючим органом направлено засобами поштового зв`язку копїї наказу про проведення документольної планової виїзної перевірки від 22.03.2019 №2090, повідомлення про проведення документольної планової виїзної перевірки від 22.03.2019 №332 та направлення на проведення перевірки.

Зазначені документи отриманні позивачем 11.04.2019, що підтверджується відповіддю Харківської дирекцієї Акціонерного товариства «Укрпошта» на адвокатський запит від 19.06.2019 №21-Д-12238.

Таким чином, оскільки податковим органом зазначені документи передано на відправлення 26.03.2019, що підтверджується трек-номером 6130105331056, який міститься в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що у позивача фактично була відсутня можливість отримати зазначені документи про проведення перевірки за 10 календарних днів до початку перевірки.

Таким чином, позивач був не належним чином повідомлений про дату та час проведення перевірки до початку проведення її, що порушує надані йому законом права.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Суд звертає увагу не те, що Податковий кодекс України чітко регламентує, що лише чітке виконання умов зазначено процесуальної норми надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На думку податкового органу сам факт направлення 26.03.2019 відповідного наказу з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу позивача надає йому підстави для початку проведення контрольного заходу.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам у взаємозв`язку із наведеними нормами права, суд вважає за необхідне зазначити, що визначений пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України спосіб вручення наказу та повідомлення щодо проведення контрольного заходу надає відповідачу можливість обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв`язку.

При цьому у разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа такий відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначені положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» наказу у розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Суд звертає увагу на те, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення платника податків про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення виїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними у статті 17 Податкового кодексу України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки.

Подібні правові висновки вже було зроблено Верховним Судом при ухваленні постанови від 06.09.2019 у справі №520/8681/18.

У ході судового розгляду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, а саме 05.04.2019, у нього була наявна інформація про вручення у порядку, визначеному статтею 42 Податкового органу України, копії наказу про проведення контрольного заходу, адже у матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків, або надходження від пошти відповідного повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення поштового конверта, в якому знаходився наказ, чи інші належні докази саме до початку проведення відповідної перевірки, з приводу правомірності якої виник спір.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновків, що дії відповідача щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 за адресою контролюючого органу є протиправними, відтак оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, будинок 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 39599198) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 » від 22.03.2019 №2090.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки щодо платника податків ОСОБА_1 у період з 05.04.2019 по 15.04.2019 за адресою контролюючого органу.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 26.11.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва