Рішення № 93108659, 26.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2020 року м. Рівне №460/7868/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Капланов О.В., відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Виконавчого комітету Рівненської міської ради доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2020 Виконавчий комітет Рівненської міської ради звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови від 02.10.2020 ВП №63169126 про стягнення виконавчого збору в розмірі 18892,00 грн.

Згідно з позовною заявою, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що виконавчий комітет Рівненської міської ради не має у своєму розпорядженні житла для надання стягувачу у виконавчому провадженні №63169126 на виконання судового рішення. Виконання судового рішення щодо надання житла стягувачу залежить від надходження у розпорядження боржника. Враховуючи, що рішення про надання житла не може бути виконане державною виконавчою службою із вжиттям заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а також боржник - Виконавчий комітет Рівненської міської ради позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду про надання житла через його відсутність у своєму розпорядженні, стягнення виконавчого збору в даному випадку є необґрунтованим, а постанова державного виконавця у частині стягнення виконавчого збору є неправомірною. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 19.11.2020 відкрито провадження у справі №460/7868/20. Розгляд справи призначено за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства на 26.11.2020.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов і просив скасувати постанову, з підстав , зазначених у позові.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, причини не подання суду не повідомив. В судове засідання явку представника відповідач не забезпечив, причини не прибуття представника суду не повідомив. Про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши представника позивача, розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25.03.2014 у справі №569/2484/14-а, яка набрала законної сили 07.04.2014, зобов`язано виконавчий комітет Рівненської міської ради надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Ступне Здолбунівського району Рівненської області, що перебуває під №1 в окремому списку на позачергове отримання житла сімей, які є учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, на склад його сім`ї перше житло, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке надійде в розпорядження відповідача та буде відповідати вимогам чинного законодавства України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/38073505).

Ухвалою від 24.06.2019 у справі №569/2484/14-а, яка набрала законної сили 10.07.2019, Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив видати дублікат виконавчого документа по адміністративній справі №569/2484/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про зобов`язання до надання на склад його сім`ї першого житла, що побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (https://reyestr.court.gov.ua/ Review/82613683).

11.07.2019 Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист у №569/2484/14-а.

02.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дудкою І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63169126 з виконання вказаного виконавчого листа (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).

Того ж дня, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дудкою І.О. винено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №63169126 (а.с.11).

Зазначеною постановою велено стягнути з боржника - Виконавчого комітету Рівненської міської ради виконавчий збір у розмірі 18892,00 грн. на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 02.10.2020 ВП №63169126 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи зазначений спір по суті, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону №1404-VIII, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно, відповідно до норм чинного законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що обов`язок по стягненню виконавчого збору виникає у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

У відповідності до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, за змістом частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, Законом №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.

Положеннями частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження.

За визначенням частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Аналіз наведених вище положень Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, а тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Суд встановив, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом №569/2484/14-а, виданим Рівненським міським судом Рівненської області 11.07.2019.

Винесення державним виконавцем постанови №63169126 про стягнення виконавчого збору від 02.10.2020 є його прямим обов`язком, який виник одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилання позивача, що державним виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення суд вважає безпідставними, оскільки положеннями статті 27 Закону №1404-VIII прямо передбачений обов`язок державного виконавця одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В процесі судового розгляду позивач не обґрунтував протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, натомість суд встановив, що постанова від 02.10.2020 ВП №63169126 про стягнення виконавчого збору, прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене позов Виконавчого комітету Рівненської міської ради до задоволення не підлягає.

Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, місто Рівне, вулиця Соборна, 12А; код ЄДРПОУ 040577758) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, місто Рівне, вулиця Замкова, 29; код ЄДРПОУ 43317547) про скасування постанови від 02.10.2020 ВП № 63169126 про стягнення виконавчого збору, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 26 листопада 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко