Ухвала суду № 93108549, 26.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

26 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/6489/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), в якій просила:

- визнати такою, що не підлягає виконанню починаючи з 02.10.2020 постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.09.2016, винесену старшим державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №52318350;

- визнати протиправною та скасувати повністю постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2020, винесену головним державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №63187274.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; витребувано у відповідача засвідчені належним чином копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП№52318350 та ВП№63187274, а також інформацію щодо розміру коштів, які були стягнуті у межах виконавчого провадження ВП№52318350. Повідомлено відповідачу, що витребувані документи необхідно надати до суду у строк до 23 листопада 2020 року.

Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відповідач отримав 20 листопада 2020 року.

Враховуючи, що станом на 26 листопада 2020 року витребувані судом докази від відповідача не надійшли, судом в порядку письмового провадження розглянуто питання щодо зупинення провадження по даній справі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Приписами ч.4 ст.9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

З урахуванням того, що судом витребувані важливі документи, а саме: матеріали виконавчого провадження ВП№52318350 та ВП№63187274, а також інформація щодо розміру коштів, які були стягнуті у межах виконавчого провадження ВП№52318350, - без надання яких суд вважає неможливим продовжити розгляд цієї справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання процесуальних прав осіб, що приймають участь у справі, а також надання сторонам можливості бути обізнаними, про докази, які наявні у спірних правовідносинах та не надані відповідачем по справі, як того вимагає закон.

Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час («Krim Бш та інші проти Чеської республіки», § 42; «Іммебль Груп Коссер проти Франції», § 26), за необхідності, отримати відкладення справи («Івон проти Франції», § 39).

Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: («К. С. проти Фінляндії», § 22, «Нідерьост-Хубер проти Швейцарії», §29; «Пеллеґріні проти Італії», § 45).

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях («Фелдбрюгге проти Нідерландів», § 44).

Зміст забезпечення «справедливого балансу» між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: («Домбо Бегеер Б .В. проти Нідерландів», § 33).

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом («Кресс проти Франції», «Ф.С.Б. проти Італії», «Т. проти Італії» та «Кайя проти Австрії»).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).

З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, враховуючи те, що дана адміністративна справа відноситься до категорії термінових справ, відповідно до ст.287 КАС України, якою передбачено вирішення судом справи протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, а також з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд доходить до висновку про необхідність зупинення провадження по даній справі.

Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положення цієї норми передбачає обов`язок суду зупинити провадження у разі об`єктивної неможливості розгляду справи.

При цьому, ця норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На думку суду, витребування письмових доказів, а саме: матеріалів виконавчого провадження ВП№52318350 та ВП№63187274, а також інформація щодо розміру коштів, які були стягнуті у межах виконавчого провадження ВП№52318350, становить об`єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст.7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі ч.1 ст.236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу - питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч.7, 8 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

Таким чином, з огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з метою дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, враховуючи ненадходження доказів витребуваних ухвалою суду від 16 листопада 2020 року, стислі строки розгляду даної категорії термінових адміністративних справ, передбачених ст.287 КАС України, суд вважає необхідним повторно витребувати від відповідача засвідчені належним чином копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП№52318350 та ВП№63187274, а також інформацію щодо розміру коштів, які були стягнуті у межах виконавчого провадження ВП№52318350.

Керуючись ст.ст.2, 6-9, 80, 147, 149, 236, 256, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Повторно витребувати від Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) засвідчені належним чином копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП№52318350 та ВП№63187274, а також інформацію щодо розміру коштів, які були стягнуті у межах виконавчого провадження ВП№52318350.

Витребувані документи надати до суду у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Провадження у справі №440/6489/20 за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови зупинити до 10 грудня 2020 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Г.В. Костенко