Ухвала суду № 93108174, 26.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3736/20

У Х В А Л А

про необґрунтованість заявленого відводу та передачу вирішення питання про відвід іншому судді, визначено в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України

26 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ) з позовною завою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала, 3), в якій просить суд: визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача: 1.1. щодо неврахування при звільненні зі служби в поліції, індексації у розмірі у 928,08 грн., зобов`язавши нарахувати та виплатити у розмірі 5109,94 грн. різницю між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції розрахованою з урахуванням індексації; 1.2. щодо не проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року, зобов`язавши відповідача провести та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення та базового розміру - листопад 2015; 1.3. щодо не нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році, зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити таку; 1.4. щодо не проведення виплати за тимчасове виконання обов`язків за посадою з вищим посадовим окладом, а саме начальника СПЗ ГУ НП у Львівській області у розмірі 2900,00 грн., зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити таку з урахуванням вищого посадового окладу; 1.5. щодо не нарахування та виплати компенсації за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення), зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити таку.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що до складу її грошового забезпечення, з якого розраховувалася одноразова грошова допомога протиправно не включено індексацію. А таку за період 2015-2017 роки стосовно її грошового забезпечення взагалі не проведено. Крім вказаного позивачу також не виплачено матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також не нараховано та не доплачено різниці між посадовими окладами за виконання позивачем обов`язків за іншою посадою. Позивач вважає, що має право також на нарахування та виплату компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 21.05.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 20.07.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.11.2020 у задоволенні клопотання представника позивача Криворучко Л.С. про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - відмовлено.

Ухвалою суду від 23.11.2020 клопотання позивача та її представника про розгляд справи у режимі відеоконференції задоволено.

25.11.2020 за вх. №103686ел від позивача надійшла заява про відвід судді Кравціва О.Р. Заяву мотивовано тим, що представник позивача хворіла, подала клопотання про розгляд справи у режимі відео конференції. Суд протиправно відмовив у задоволенні такого клопотання, не навівши відповідних мотивів. Зазначає, що згідно з п. 2 Рішення Ради суддів України №63 від 30.10.2020 в умовах поширення в Україні корона вірусу, така форма участі в судовому засіданні в режимі відео конференції поза приміщеннями суду має розглядатися як основна. Вважає вказане порушенням її права на захист.

Також зазначила, що суд надав можливість відповідачу із пропуском більше ніж 6 місяців подати відзив у справі, без надання доказів надсилання такого позивачу, що не угоджується і з процесуальними приписами КАС України, що як зауважує позивач, суд вважав формальним порушенням. Клопотання позивача про надання часу для ознайомлення із цим документом позивачу відмовлено.

Позивач вважає викладене істотним порушенням її прав, створенням більш сприятливого становища у цій справі для відповідача у порівнянні з позивачем.

Вказане свідчить про упереджене ставлення суду, порушення прав позивача та законних інтересів, що викликає об`єктивні сумніви у неупередженості судді та виключає можливість його участі у розгляді цієї справи.

Позивач також стверджувала про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципів поведінки суддів, Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене, просила заяву про відвід судді Кравціва О.Р. задовольнити та відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ревтюк проти Росії» розгляд заяви про відвід провести іншим складом суду, визначеному у порядку автоматизованого розподілу.

Вирішуючи питання про відвід суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 КАС України, згідно з ч. 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Зі змісту заявленого відводу з`ясовано, що позивач фактично не погоджується із процесуальними рішеннями та діями головуючого судді Кравціва О.Р. у вказаній справі, покликається на порушення суддею норм процесуального законодавства при здійсненні розгляду справи, що викликало сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, прямій чи опосередкованій заінтересованості в результаті розгляді справи.

Проте ч. 4 ст. 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 роз`яснив, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також у Висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кравціва О.Р. мотивована незгодою позивача з процесуальними діями, рішеннями головуючого та висловленими ним думками, наведені нею підстави є лише суб`єктивним сприйняттям обставин, відтак, не можуть бути підставою для відводу.

Таким чином, заявлені підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді Кравціва О.Р. до результатів розгляду справи №380/3736/20, а лише відображають власну позицію представника позивача.

Ба більше, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності головуючого судді у розгляді цієї справи, немає.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п.30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п.96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючому судді Кравціву О.Р. у справі №380/3736/20 .

Згідно із ч. 3, ч. 4 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки наступне судове засідання призначене на 04.12.2020 на 12:00 год., з врахуванням викладених вище приписів КАС України, позиції позивача, за якою вона наполягала щодо розгляду заяви про відвід іншим складом суду, цю заяву слід передати до відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду, для визначення судді, в порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись ст.ст. 31, 36-41, 241-243, 248, 256, 292-294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. Заяву позивача про відвід головуючого судді Кравціва О.Р. визнати необґрунтованою.

2. Заяву про відвід судді Кравціва О.Р. в адміністративній справі №380/3736/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дії, передати до відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кравців О.Р.