Ухвала суду № 93108154, 26.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9518/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

26 листопада 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Військової частини А 4114 Західного оперативного територіального об`єднання національної гвардії України (вул. Стрийська, 146, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ – 14323385) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язанням вчинити дії.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

24 листопада 2020 за вх. № 62412 від відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про зарахування сплати позивачем судового збору. В клопотанні посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, де викладена правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи дане клопотання суд керувався наступним.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, підстав для залишення позовної заяви без руху судом не встановлено.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), відносин, з яких виник спір, та його предмета. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах , пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 безтерміново має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (Посвідчення серія № НОМЕР_2 ).

Суд зазначає, що за положеннями частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Предметом оскарження у цій справі, є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.02.2018 позивача , тобто в період проходження ним військової служби.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема, у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відтак, з аналізу положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» слідує, що індексація є складовою грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ, від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а зазначено, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в сукупності з частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 конкретизовано, що перелік пільг учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а зазначено, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в сукупності з частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 конкретизовано, що перелік пільг учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Таким чином, позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 248, 256, 294 КАС України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна