Ухвала суду № 93108147, 26.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9519/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

26 листопада 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Військової частини А 3002 Західного оперативного територіального об`єднання національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ – 08682683) про визнання протиправними дії та зобов`язанням вчинити дії.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

13 листопада 2020 за вх. № 60137 від відповідача надійшов відзив, в якому зокрема, просять залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідач вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, адже із заявою до військової частини позивач звернувся 01.08.2020 року та в місячний термін передбачений ч. 122 КАС України до суду не звернувся, а з позовом щодо визнання дій Військової частини 3002 протиправними звернувся лише через 2 місяці після звільнення.

Відповідач вважає, що оскільки цей позов пов`язаний з проходженням військової служби, строк звернення до суду складає місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом спору у даній справі є вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.02.2018 та стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вказаний період в сумі 83625,23 грн.

Тобто спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби.

Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України відсутні норми, які регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

При цьому, ч. 2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713.

Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.11.2019 у справі №340/184/19.

Разом з цим, суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак, у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 123, 183, 240, 241-243, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна