Рішення № 93108106, 24.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7649/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - відповідач, ОАСК), у якій просить суд визнати протиправною відмову надати позивачу інформацію на запит від 21.07.2020 та зобов`язати відповідача негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувану інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач помилково відніс запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом. Навіть якщо відповідач вважає, що запитуване відноситься до інформації з обмеженим доступом, то ним неправильно застосовано трискладовий тест. Обмеження доступу до інформації порушує право позивача на свободу вираження поглядів. Тому відмова у наданні інформації є протиправною, її слід скасувати та зобов`язати відповідача надати таку інформацію негайно.

Ухвалою суду від 25.09.2020 провадження у адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу надати: докази на підтвердження наявності у заступника керівника апарату повноважень на підписання відповіді на запит від 18.08.2020 (наприклад, наказ про розподіл обов`язків); інформацію щодо порядку розміщення на офіційному веб-сайті суду інформації (алгоритм дій); усі докази/належним чином завірені копії документів на спростування вимог позовної заяви; відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві /арк.спр.22-24/. Повідомив, що позивач дійсно звертався до ОАСК з електронним запитом на доступ до публічної інформації від 21.07.2020, в якому просив надати інформацію щодо новини викладеної на сайті суду із заголовком «Відкрите звернення суддів ОАСК до Президента України ОСОБА_2 », яке підписане «З повагою та сподіванням на Вашу державницьку позицію, судді Окружного адміністративного суду міста Києва» за посиланням http://oask.gov.ua/node/4534. У відповідь зазначено, що розголошення запитуваної інформації може завдати істотної шкоди авторитету і неупередженості правосуддя, оскільки запитувана інформація стосується здійснення впливу на суддів ОАСК та містить відомості про проведення обшуку в приміщеннях суду, що має на меті дискредитацію суддів ОАСК та судової системи в цілому. При цьому, шкода від оприлюднення інформації переважатиме суспільний інтерес в її отриманні, оскільки авторитет і неупередженість правосуддя для суспільства в цілому набагато важливіші за окремо взяту запитувану інформацію. Крім того, посилаючись на запит Національного антикорупційного бюро України від 05.08.2020 №041-219/27475 повідомлено, що запитувані ОСОБА_1 відомості відповідно до вимог ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України становлять таємницю досудового розслідування та не підлягають розголошенню, а їх розголошення тягне за собою кримінальну відповідальність. Вважає, що запитувана інформація не підпадає під жоден з критеріїв на підставі яких її можна назвати суспільно необхідною.

Звернув увагу на те, що вирішуючи спір по суті суд зобов`язаний надати правову оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Зважаючи на те, що у даних правовідносинах у відповідача фактично відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації, відсутнє й порушення прав позивача. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

На виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано суду Положення про відділ забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Окружного адміністративного суду міста Києва; посадову інструкцію провідного консультанта відділу забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи окружного адміністративного суду міста Києва /арк.спр.26-34/.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2020 продовжено процесуальний строк у справі та надано можливість відповідачу надіслати додаткові докази.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву на позовну заяву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 21.07.2020 з електронним запитом на доступ до публічної інформації та просив надати таку інформацію:

- прізвище, ім`я, по-батькові усіх суддів, які підтримали відкрите звернення до Президента України (http://oask.gov.ua/node/4534);

- повідомити яким чином судді підтримали подання та розміщення такого звернення;

- чи відбувались загальні збори суддів ОАСК з метою затвердження такого звернення;

- повідомити прізвище, ім`я, по-батькові та посаду працівника, який підготував та опублікував дане звернення на сайті Окружного адміністративного суду міста Києва /арк.спр.8/.

Запитувачу листом від 28.07.2020 надано відповідь, що запит стосується великого обсягу інформації, а тому продовжено строк розгляду запиту на 20 робочих днів з дня його отримання /арк.спр.9/.

Листом від 18.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про проведення трискладового тесту, за результатами чого з`ясовано, що розголошення запитуваної інформації може завдати значної шкоди авторитету і неупередженості правосуддя,оскільки запитувана інформація стосується впливу на суддів ОАСК та містить відомості про проведення обшуку в приміщеннях суду, який, на думку суддів, мав на меті дискредитацію суддів ОАСК та судової системи в цілому. Крім того, як повідомлено Національним антикорупційним бюро України у запиті від 05.08.2020 №041-219/27475, запитувані відомості, відповідно до вимог ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, становлять таємницю досудового розслідування та не підлягають розголошенню, а їх розголошення тягне за собою кримінальну відповідальність. Таким чином, поданий запит на отримання публічної інформації не підлягає задоволенню /арк.спр.10-11/.

Вважаючи відмову у наданні інформації на публічний запит протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Розглядаючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1); визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (п. 2); юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (п. 6).

Доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ст. 5 Закону №2939-VI).

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VІ інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відповідно до ст. 12 Закону №2939-VІ, є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VІ).

Системне тлумачення викладених вище норм Закону №2939-VІ дозволяє виснувати, що розпорядником інформації запитуваної позивачем є Окружний адміністративний суд міста Києва як орган державної влади.

Однак судом встановлено, що відповідь від 18.08.2020 на інформаційний запит Маселка Р.А. надано заступником керівника апарату ОАСК О.П.Прокопенко /арк.спр.10-11/.

Згідно з приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2). Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4). Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 6).

Для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи ухвалою суду від 26.10.2020 продовжено строк розгляду справи до 60 днів з дня відкриття провадження у справі та запропоновано надати наступні докази: інформацію щодо порядку розміщення на офіційному веб-сайті суду інформації (алгоритм дій); положення про доступ до публічної інформації (за наявності); докази на підтвердження повноважень заступника керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва О.П. Прокопенка або іншої відповідальної особи в частині організації відповідей на запити про доступ до публічної інформації (посадова інструкцію, наказ про розподіл обов`язків тощо); положення про загальні збори суддів Окружного адміністративного суду міста Києва; запит Національного антикорупційного бюро України від 05.08.2020 №041-219/27475 /арк.спр.38-39/. На дану ухвалу відповідач не зреагував.

До відзиву відповідачем надано лише Положення про відділ забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Окружного адміністративного суду міста Києва та посадову інструкцію провідного консультанта відділу забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Окружного адміністративного суду міста Києва /арк.спр.26-34/.

З Положення про відділ забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Окружного адміністративного суду міста Києва, затвердженого наказом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва 22.03.2019 №10, судом з`ясовано, що основним завданням Відділу є сприяння виконанню керівником апарату функцій щодо організаційного забезпечення діяльності апарату суду, суддів та судового процесу, а також представництва інтересів суду та його посадових осіб у відносинах з іншими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, громадянами і в судових установах України (п. 3.1). У процесі діяльності відділ виконує такі функції, зокрема, підготовка проектів листів (відповідей) на інформаційні запити, адвокатські запити та за зверненнями громадян, підприємств, установ, організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, адресованих керівництву суду, за їх дорученням (на підстав резолюції) (п. 3.2.6). Серед основних завдань відділу здійснення листування з питань, що відносяться до компетенції (функцій) відділу. Відділ також може мати інші права в межах його завдань (п. 4.2). Начальник відділу організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками Відділу інформаційних запитів (у тому числі запитів на публічну інформацію) та звернень громадян, громадських об`єднань, державних і недержавних підприємств, установ та організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування з питань, які стосуються діяльності відділу (п. 5.8.12). Працівники відділу зобов`язані надавати публічну інформацію в межах, визначених законом (п. 6.2.13).

З посадової інструкції провідного консультанта відділу забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Окружного адміністративного суду міста Києва, затвердженої наказом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва 17.05.2019 №14, судом з`ясовано, що провідний консультант забезпечує, зокрема, підготовку проектів відповідей на інформаційні запити (у тому числі запити на публічну інформацію) та звернення громадян, громадських об`єднань, державних і недержавних підприємств, установ та організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування з питань, які стосуються діяльності відділу.

Таким чином, провідний консультант, згідно з посадовою інструкцією, відповідальний за підготовку проектів відповідей на запити на публічну інформацію, а Відділ, згідно з Положенням, зобов`язаний надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Проте згідно з ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» гарантіями права на доступ до публічної інформації є обов`язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та визначенням спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які лише організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Водночас, вище у тексті мотивувальної частини рішення суд зробив висновок, що розпорядником запитуваної позивачем інформації є саме Окружний адміністративний суд міста Києва, як орган державної влади, а не будь-яка уповноважена особа суду.

З документів наданих відповідачем судом не встановлено прямого обов`язку чи права відмовляти на письмові запити про доступ до публічної інформації від імені розпорядника такої інформації заступником керівника апарату ОАСК, чи іншою посадовою особою апарату відповідача. Встановлення такого прямого обов`язку чи права суперечило б ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та іншим положенням цього Закону.

Такий висновок узгоджується з положеннями ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ, згідно з якими саме голова місцевого суду, зокрема, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду (ч. 1). У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді (ч. 3).

За цих обставин надання відмови у доступі до публічної інформації від імені розпорядника такої інформації заступником керівника апарату ОАСК є необґрунтованим.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі 813/6216/15 (№ К/9901/2932/18).

Оскільки суб`єкт відмови у наданні запитуваної позивачем інформації з позиції суду є неналежним, переходити до оцінки мотивів такої відмови на переконання суду недоцільно та передчасно.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч. 1).

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3 ч. 2); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2); встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (п. 5 ч. 2); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 2).

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4).

Встановивши обставини справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, враховуючи зміст позовних вимог у співставленні з компетенцією суду при вирішенні справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Слід визнати протиправною відповідь відповідача на запит на публічну інформацію та зобов`язати відповідача надати відповідь на запит позивача про надання публічної інформації від 21.07.2020, з урахуванням правової оцінки суду. У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

За звернення до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 420,40 грн. Решта суми судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 у наданні ОСОБА_1 відповіді на запит на публічну інформацію від 21.07.2020.

3. Зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва надати ОСОБА_1 відповідь на запит на публічну інформацію від 21.07.2020, з урахуванням правової оцінки суду.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана,8 корп.1; ЄДРПОУ 34414689) судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 420 (чотириста двадцять тисяч) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кравців О.Р.