Рішення № 93108040, 26.11.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3998/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.09.2020 про відмову у призначенні допомоги по народженню дитини ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по народженню дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", тобто 41280 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила доньку ОСОБА_2 . 08 вересня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Відповідач листом від 05 жовтня 2020 року повідомив адвоката про відмову у призначенні допомоги по народженню старшої дитини у зв`язку з тим, що дитині було більше року. У своїй відповіді відповідач вказав, що є рішення про відмову від 23.09.2020, але самого рішення на запит адвоката не надав.Позивачка вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують чинне законодавство України, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а позбавлення дитини відповідної допомоги, відповідач фактично порушив інтереси дитини, що є неприпустимим, що стало підставою для звернення позивачки до суду.

Ухвалою суду від 22.10.2020 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 24.11.2020 подало до Луганського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на таке (а.с.51-54).

08.09.2020 позивач разом з доньками звернулись до управління та отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Цього ж дня, позивач звернулась з заявою про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги на дітей одиноким матерям.

Згідно «Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.09.2006 № 345 були прийняті документи. Допомога при народженні дитини була призначена на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно витягу з протоколу № 278 засідання комісії з питань признання (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 17.09.2020, а на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає права. Згідно зазначеної заяви допомога на дітей одиноким матерям була призначена відповідно до чинного законодавства.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (далі - Постанова 1751). Згідно з п.12 Постанови 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Комісія, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийняла рішення призначити державну соціальну допомогу при народженні дитини згідно Постанови 1751 (протокол № 278 від 17.09.2020 р.). На підставі рішення комісії та згідно витягу з програмного комплексу призначення державних соціальних допомог та компенсацій Управлінням було прийнято рішення від 23.09.2020 про відмову у призначенні допомоги сім`ям з дітьми у зв`язку з тим, що у позивача відсутнє право на допомогу при народжені дитини.

Таким чином, враховуючи обставини, викладені у позовній заяві, управління не знаходить причин, які дійсно заважали позивачу вчасно звернутись до відповідного органу з питання отримання допомоги при народженні дитини. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини не зі сторони держави, а зі сторони батьків. Спеціалісти управління не наділені повноваженнями визначення поважності причин пропущення строку на звернення

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.н. НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки від 08.09.2020 №905-5000304900 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.13-18).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 04.07.2020, і.н. НОМЕР_3 , яка, також, є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №905-5000304920 від 08.09.2020 (а.с.19-21).

08.09.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою, зокрема, про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.57,58).

Рішенням відповідача від 23.09.2020 позивачу відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», оскільки допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини (а.с.62).

Листом від 05.10.2020 №2115 на адвокатській запит повідомлено представника позивача про те, що державна допомога при народженні дитини на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не призначена згідно п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», де зазначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Доказів надіслання позивачу чи її представнику рішення про відмову від 23.09.2020 суду не надано (а.с.25).

Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском дванадцятимісячного строку, встановленого законодавством для звернення за відповідною державною допомогою.

Отже, спірним питанням при розгляді даної справи є правомірність дій відповідача, щодо відмови у призначенні державної допомоги при народженні дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

На підставі статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , на підставі заяви позивача від 08.09.2020.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем рішення від 23.09.2020, тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вказаного рішення та зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по народженню дитини ОСОБА_2 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 05.11.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 23.09.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви від 08.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян