Рішення № 93107901, 26.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ справа №320/3587/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40), в якому просить зобов`язати розглянути заяву щодо зарахування до стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийняти вмотивоване рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи позивача час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ухвалою від 04.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем надано суду письмовий відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що позивачкою не надано встановленого законом переліку документів для зарахування до стажу час догляду за дитиною, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12-річного віку, а саме - не надано оригіналу посвідчення дитини, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, або довідки про видачу такого посвідчення.

У судовому засіданні 10.06.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 7-8).

Позивачка є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (т. 1, а.с. 15).

Позивачка у вересні 2019 року звернулась до ГУ ПФ України у Київській області із заявою, в якій просила зарахувати до її трудового стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (т. 1, а.с. 9).

Відповідач листом від 15.10.2019 № 1301/С-01 роз`яснив позивачці порядок зарахування періоду догляду за дитиною потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку до трудового стажу.

Також зазначено, що заяву розглянуто в рамках Закону України «Про звернення громадян» (т. 1, а.с. 11).

Позивачка, вважаючи, що відповідачем протиправно не розглянуто її заяву у порядку встановленому законом, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Стаття 30 названого Закону визначає пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам.

Згідно п. 13 ч. 1 названої статті потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно п. 11 Порядку № 637 Час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі:

свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення;

заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.

Як зазначено вище, позивачка у вересні 2019 року звернулась до ГУ ПФ України у Київській області із заявою, в якій просила зарахувати до її трудового стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заяви також було додано відповідний перелік документів (т. 1, а.с. 9).

Водночас, рішення за наслідкам розгляду такої заяви відповідачем прийнято не було, а зі змісту листа ГУ ПФ України у Київській області від 15.10.2019 № 1301/С-01 слідує, що позивачці виключно роз`яснено порядок зарахування періоду догляду за дитиною потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку до трудового стажу.

Стосовно посилання відповідача на те, що вказану заяву позивачки розглянуто в рамках Закону України «Про звернення громадян», суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про звернення громадян» цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 даного Закону також встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Водночас, заява позивачки про зарахування до її трудового стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку не відповідає вказаним вимогам, а тому не підлягає розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян».

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем не доказано суду правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Також згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками розгляду даної адміністративної справи суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивачки від 30.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 72 - 73, 76 - 77, 139, 143, 243 - 246, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код 22933548) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 30.09.2019 про зарахування до стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код 22933548) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 30.09.2019 про зарахування до стажу час догляду за дитиною постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-ти річного віку, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийняти вмотивоване рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.