Рішення № 93107748, 25.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м. Київ № 320/5622/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Київській області від 13.04.2020 №Ф-108919-50/2441 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 7886,28 грн.; зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік в розмірі 11016,72 грн., нараховану 11.02.2020.

Позов мотивовано відсутністю підстав для сплати позивачем, як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, єдиного внеску за 2019 рік, оскільки позивачем як фізичною особою-підприємцем було сплачено за 2019 рік єдиний соціальний внесок і законодавством не передбачено обов`язку самозайнятих осіб ставати на облік у контролюючому органі, якщо така особа перебуває на податковому обліку як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. Позивачем наголошено на самостійному встановленні йому контролюючим органом ознаки незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку №1162, внаслідок чого відповідачем протиправно нараховано позивачу недоїмку зі сплати єдиного внеску. Відтак, оскаржувана вимога винесена контролюючим органом протиправно та підлягає скасуванню, а нарахована недоїмка підлягає виключенню з інтегрованої картки позивача як самозайнятої особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що відповідно до даних інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску, здійснено нарахування позивачу єдиного соціального внеску за 4 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн. як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Також, позивачем подано 27.01.2020 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому вказано тип платника - фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, у якому платником самостійно визначено суму єдиного соціального внеску в розмірі 11016,72 грн. У зв`язку з частковою переплатою в розмірі 10,44 грн., а також частковою сплатою позивачем боргу 24.03.2020 в розмірі 3120,00 грн. заборгованість по єдиному внеску склала 7886,28 грн., з огляду на наявність якої контролюючим органом правомірно сформовано та надіслано позивачу спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивачем наведено доводи, тотожні обґрунтуванню адміністративного позову, викладеному у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований з 07.07.2009 як фізична особа-підприємець, про що до вказаного реєстру внесено запис №23530000000021034.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 з 01.01.2012 є платником єдиного податку.

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 , виданого 16.11.2012 Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю - 12.2 - визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (термін дії вказаного свідоцтва продовжено до 30.01.2022.

Позивачем як фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, подано 27.01.2020 до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік у якому позивачем визначено суму нарахованого єдиного внеску за вказаний період у розмірі 11016,72 грн.

Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2020 №Ф-108919-50/2441 на суму 7886,28 грн. недоїмки.

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Київській області із заявою від 06.05.2020, в якій просив скасувати подвійне нарахування йому за 2019 рік єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., штрафні санкції та пеню.

Листом Головного управління ДПС у Київській області від 05.06.2020 №18448/ФОП/10-36-50-05 позивачу повідомлено, що в його інтегрованій картці в автоматичному режимі проводяться нарахування єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, так і особі, що провадить незалежну професійну діяльність. Як зазначено у вказаному листі, у разі реєстрації одночасно фізичною особою-підприємцем та само зайнятою особою, єдиний внесок необхідно сплачувати як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, так і фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) і протиправним одночасне нарахування контролюючим органом єдиного внеску як самозайнятій особі та фізичній особі-підприємцю, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі по тексту - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3).

Згідно частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4); особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5).

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абзац перший). Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абзац другий).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінювачі належать до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, відтак є платниками єдиного внеску в розумінні Закону №2464-VI.

Відповідно до статті 5 Закону №2464-VI, облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом (абзац перший частини першої). Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абзац другий частини першої).

Обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності (абзац третій частини четвертої).

Таким чином, Законом №2464-VI визначено момент виникнення обов`язку самозайнятої особи, як платника єдиного внеску - початок провадження самозайнятою особою відповідної діяльності.

Суд звертає увагу, що Законом №2464-VI розмежовано фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як дві самостійних категорії платників єдиного внеску. При цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464-VI не передбачено.

Згідно частини першої статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (пункт 2); для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3).

З аналізу наведених норм вбачається, що позивач повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець, вести єдиний податковий облік та здійснювати сплату єдиного внеску саме, як фізична особа-підприємець із зареєстрованим видом діяльності.

В свою чергу, облік платників єдиного внеску здійснюється на підставі «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 №1553/26330, з подальшими змінами і доповненнями).

Аналіз положень «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску - осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» вказаний Порядок не передбачає.

Судом встановлено, що позивач протягом 2019 року, за який контролюючим органом нараховано позивачу недоїмку по єдиному внеску в сумі 11016,72 грн., штрафні санкції та пеню, був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на спрощеній системі оподаткування та мав статус особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (оцінювач).

Будь-яких доказів на підтвердження подачі позивачем, як самозайнятою особою, заяви за формою №1-ЄСВ про взяття її на облік платником єдиного внеску, відповідачем не надано, у матеріалах справи такі докази відсутні.

Як встановлено судом, позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік у якому позивачем визначено суму нарахованого єдиного внеску за вказаний період у розмірі 11016,72 грн.

З наявної у матеріалах справи інтегрованої картки платника - ФОП ОСОБА_1 убачається, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем сплачено за 2019 рік єдиного внеску в сумі 11025,00 грн.

Водночас, із вказаної інтегрованої картки також убачається подвійне нарахування контролюючим органом позивачу єдиного внеску за 2019 рік та нарахування штрафних санкцій і пені. При цьому обліковими даними підтверджується сплата позивачем єдиного внеску у розмірах, встановлених Законом №2464-VI.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність подвійного нарахування контролюючим органом позивачу сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю та самозайнятій особі за 2019 рік.

До такого висновку суд дійшов зважаючи на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.09.2019 у зразковій справі №520/3939/19 (залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019), згідно якої взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.

Отже, враховуючи безпідставність нарахування позивачу контролюючим органом єдиного внеску в подвійному розмірі, сплати позивачем єдиного внеску у встановлених Законом №2464-VI розмірах, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування контролюючим органом позивачу єдиного внеску за 2019 рік. Відтак, вимога Головного управління ДПС у Київській області від 13.04.2020 №Ф-108919-50/2441 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік в розмірі 11016,72 грн., нараховану 11.02.2020, суд зазначає таке.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі по тексту - Порядок №422).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік в розмірі 11016,72 грн., нараховану 11.02.2020, є передчасною, оскільки станом на час розгляду даної справи відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено відповідачем після набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано протиправною та такою, що підлягає скасуванню, спірну вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 13.04.2020 №Ф-108919-50/2441 про сплату боргу (недоїмки), шляхом відображення в ІКП нарахованої в спірній вимозі суми єдиного внеску. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (квитанція від 25.06.2020 №0.0.1749108756.1). Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (1/2 розміру позовних вимог) в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідачем не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 13.04.2020 №Ф-108919-50/2441 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 7886,28 грн.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 листопада 2020 року.