Ухвала суду № 93107713, 25.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2020 року м. Київ №320/12062/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву комунального підприємства "Фастівтепломережа" до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось КП "Фастівтепломережа" з позовом до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ Мінюсту (м.Київ) про визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця від 01.04.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 376120,30 грн., винесеної в межах ВП №47037576.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позов на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про його невідповідність.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: у якості відповідача - держвиконавця ОСОБА_1 , з огляду на наявність у резолютивній частині позову вимог до нього; ціни позову; викладення обставин та підстав відкриття виконавчого провадження №47037576; з наданням суду завірених належним чином копій виконавчого листа №810/5991/14, виданого 21.01.2015, рішення суду від 10.11.2014 у справі №810/5991/14; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 21020 грн. за вимогу майнового характеру; надання доказів, які підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Так, ч.2 ст. 132 КАСУ передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положеннями ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” унормовано, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Як вбачається з позовної заяви предмет спору майновий характер та становить суму 376120,30 грн., отже, при зверненні до суду позивачеві необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 21020 грн. Всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства до позовної заяви не подано доказу сплати судового збору.

Щодо поновлення строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке: згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 23.11.2020, через п`ять років з моменту виникнення у нього права на одержання виплат, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.

Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.

Відтак, заявникові необхідно надати суду докази, якими підтверджені такі поважні причини встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 248, 250 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну комунального підприємства "Фастівтепломережа" до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.