Рішення № 93107430, 25.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. справа № 300/1853/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати з 01.01.2018 та виплатити перераховане, надалі щомісячно виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років із зменшенням основного розміру пенсії на 70 % замість 79% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивача. Вважає, що вказане суперечать нормам чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення пенсії та перерахунку різні за змістом та механізмом їх проведення. Стверджує, що на момент звільнення його вислуга складала 28 років календарних років, розмір пенсії становить 79 % відповідних сум грошового забезпечення, право на яку він набув, а відтак відповідачем невірно застосовано при перерахунку пенсії зменшений відсоток.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач звільнений з військової служби, календарна вислуга років складає 28 років, пенсію призначено у розмірі 79% грошового забезпечення. Позивачу, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103, і чинної на час проведення перерахунку редакції статті 13 Закону України №2262-ХІІ, проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення. При цьому, вважає, що зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - до її збільшення, що спростовує факт звуження права позивача. Вказує на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Позивач надав суду відповідь на відзив (пояснення до відзиву), в якому заперечив правову позицію відповідача з підстав, наведених у позовній заяві. Просить поновити строк звернення до суду з поважних причин.

З 17.08.2020 по 29.09.2020 головуючий суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 13.12.2003 призначена пенсія за вислугу років із розрахунку 79% грошового забезпечення на відповідній посаді, при вислузі 28 років, у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується розрахунком на пенсію від 19.01.2004, а також протоколом за пенсійною справою від 31.12.2017 (а.с.17, 20).

З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 проведено перерахунок пенсії. При цьому, відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.14).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 04.06.2020, в якій просив провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату основного розміру пенсії, виходячи із 79% грошового забезпечення, виплатити різницю донарахованих сум. Зазначив, що на день звільнення його вислуга становила 28 років (а.с.13).

Листом від 12.06.2020 №0900-0220-8/10345 відповідач відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з 01.01.2018 в розмірі 79% грошового забезпечення зазначивши, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 проведено з врахуванням чинної редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний) грошового забезпечення, і станом на 11.06.2020 у Головного управління немає законних підстав і повноважень для перерахунку пенсії (а.с.15).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 70% сум грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі також - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначались в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Однак, згідно частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, діяло обмеження загального розміру пенсії, за якою максимальних розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як слідує з матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу призначено 13.12.2003 у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення при розрахунку вислуги 28 років.

В подальшому, пунктом 23 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 01.05.2014, було внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (на підставі якої позивачеві обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 01.05.2014 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, та зміни в законодавстві стосовно визначення максимального розміру пенсії, суд вважає, що внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідної суми грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної і відповідно перерахованої на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 та від 21 лютого 2018 року за №103, тому застосування у спірному випадку органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019, залишеного без змін постановою Великої Палати Суду від 16.10.2019, ухваленому у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача перерахувати і виплатити пенсію з 01.01.2018 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача надалі щомісячно виплачувати пенсію у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки заявлена позивачем на майбутнє. Захисту підлягає порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні. Така позовна вимога позивача є безпідставною та такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із такого.

Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України» заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, дізнавшись про порушення свого права щодо перерахунку пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 04.06.2020. Відповідачем 12.06.2020 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 29.07.2020, тобто в межах строку, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, не проведення розрахунку позивачу його пенсії з 01.01.2018 в розмірі 79 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, мало місце саме з вини відповідача.

За наведених обставин, вказані доводи відповідача є безпідставними і не відповідають встановленим у справі обставинам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач квитанцією за №0.0.1784982743.1 від 29.07.2020 підтвердив сплату судового збору в загальному розмірі 840,80 грн., а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 75% задоволених позовних вимог (630,60 грн.).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 79 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.