Рішення № 93106786, 26.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 р. Справа№200/10163/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса за довідкою ВПО: АДРЕСА_2 )

до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а)

про визнання протиправним та скасування рішення від 2 вересня 2020 року № 89, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 89 від 2 вересня 2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за віком, а саме: в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар з 01 січня 1999 року по 14 липня 1999 року за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті, в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк з 19 липня 1999 року по 19 вересня 2000 року за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г та з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, а також з 18 червня 2002 року по 3 серпня 2020 року (по день звернення з заявою про призначення пенсії) помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті, зокрема зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 01 листопада 2015 року по 03 серпня 2020 року у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька», зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03 серпня 2020 року з урахуванням пільгового стажу та загального страхового стажу роботи в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар з 01 січня 1999 року по 14 липня 1999 року за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті, в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк з 19 липня 1999 року по 19 вересня 2000 року за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г та з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, а також з 18 червня 2002 року по 03 серпня 2020 року помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті.

Ухвалою суду від 3 листопада 2020 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10163/20-а за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач зазначає, що прийняте відповідачем рішення при відмову у призначенні пенсії є неправомірним та підлягає скасуванню, зазначивши що спірні періоди його роботи підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці. Крім того, позивач зазначає, що, як йому було роз`яснено в усному порядку, до загального страхового стажу не врахована частина періоду роботи на підприємстві ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька», а саме з листопада 2015 року по 3 серпня 2020 року через те, що це підприємство не сплачувало страхові внески.

Відповідач до суду надав відзив, де зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм діючого законодавства, а також виклав позицію, викладену в оскаржуваному рішенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 13 січня 2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивач є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 8 листопада 2019 року № 1412-500226490).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач 3 серпня 2020 року звернувся до відповідача із заявою за № 7789 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058. Одночасно із заявою про призначення пенсії позивач надав до пенсійного органу наступні документи: скан копія заяви, скан копія трудової книжки серії НОМЕР_3 від 24 червня 1997 року, скан копія свідоцтва про навчання № НОМЕР_4 від 28 вересня 1994 року, скан копія свідоцтва про навчання № НОМЕР_5 від 27 грудня 1996 року, скан копія рішення суду № 264/474/20 від 27 лютого 2020 року про встановлення факту належності трудової книжки НОМЕР_3 від 24 червня 1997 року, скан копія диплому НОМЕР_6 від 08 червня 1994 року, скан копія довідки про взяття на облік ВПО № 1412-5000226490 від 8 листопада 2019 року, паспорта та РНОКПП.

Відповідачем була розглянута заява позивача за результатом чого було прийнято рішення від 2 вересня 2019 року № 89 про відмову в призначенні пенсії. Зі змісту зазначеного рішення відповідача вбачається, що при розгляді документів відповідачем не враховано пільговий стаж роботи в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар з 01 січня 1999 року по 14 липня 1999 року за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Не враховано пільговий стаж роботи в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк з 19 липня 1999 року по 19 вересня 2000 року за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г та з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, а також з 18 червня 2002 року по 18 березня 2017 року помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті. Зазначені періоди роботи не враховані відповідачем до пільгового стажу, оскільки позивач не надав довідку, що підтверджує особливий характер праці за списком № 1 у зазначені вище періоди. При цьому зазначено, що відповідач позбавлений можливості перевірити характер роботи заявника, так як підприємство ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» розташоване на непідконтрольній українській владі території. На дату звернення, позивачу, виповнилося 44 роки 18 днів. З урахуванням рішення суду № 264/474/20 від 27 лютого 2020 року відповідач зазначив, що загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 8 місяців 26 днів. Пільговий стаж роботи за списком № 1 відсутній. За таких обставин вирішено відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Записами трудової книжки позивача серії АР № 090924 зазначено, що позивач з 11 березня 1997 року по 14 липня 1999 року працював в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті. З 19 липня 1999 року по 20 вересня 2000 року працював в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г та з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, а також з 18 червня 2002 року по 18 березня 2017 року помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті.

Крім того, факт роботи позивача за вказані періоди на вказаних посадах підтверджується наявними в матеріалах справи довідками від 28 березня 2019 року № 110, № 93, № 95, № 100, від 11 жовтня 2019 року № 553, від 9 жовтня 2019 року № 1678, від 16 вересня 2019 року № 1602, від 25 жовтня 2019 року, а також довідкою форми ОК-5.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом раніше, позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, були надані документи, що підтверджують факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк та місто Донецьк відносяться до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1028 наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку характеру роботи не має можливості тому, що підприємство, ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» знаходиться на непідконтрольній українській владі території і не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію. На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

За таких обставин, в силу вимог статті 24 Закону № 1058- XV суд доходить висновку про неправомірність не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи позивача в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар з 01 січня 1999 року по 14 липня 1999 року за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті, в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк з 19 липня 1999 року по 19 вересня 2000 року за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г та з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, а також з 18 червня 2002 року по 18 березня 2017 року помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті.

Щодо вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу період роботи з 18 червня 2002 року по 3 серпня 2020 року та до загального страхового стажу період роботи з 1 листопада 2015 року по 3 серпня 2020 року у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» суд зазначає, що дана вимога є передчасною, оскільки відповідач у своєму рішенні від 2 вересня 2020 року № 89 не відмовляв позивачу у зарахуванні до стажу вищезазначених періодів роботи, а тому відсутнє порушене право. Твердження позивача на те, що як йому було роз`яснено в усному порядку, до загального страхового стажу не врахована частина періоду роботи на підприємстві ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька», а саме з листопада 2015 року по 3 серпня 2020 року через те, що це підприємство не сплачувало страхові внески, не несе жодного правового наслідку, оскільки даний факт не засвідчено відповідним рішення пенсійного органу.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 8 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зауважує, що позивач просить суд зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу відповідні періоди роботи, проте, з урахуванням дискреції повноважень пенсійного органу та положень частини 4 статті 245 КАС України суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу відповідних періодів роботи, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 28 жовтня 2020 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса за довідкою ВПО: АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) про визнання протиправним та скасування рішення від 2 вересня 2020 року № 89, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 2 вересня 2020 року № 89 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 3 серпня 2020 року № 7789 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Південнодонбаська № 3» м. Вугледар з 1 січня 1999 року по 14 липня 1999 року за професією прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті, в Публічному акціонерному товаристві «Шахта імені О.Ф. Засядька» м. Донецьк з 19 липня 1999 року по 19 вересня 2000 року за професією підземний гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю РГВ-Г, з 20 вересня 2000 року по 17 червня 2002 року прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті, з 18 червня 2002 року по 18 березня 2017 року помічником начальника ділянки ПР-7 з повним робочим днем у шахті., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса за довідкою ВПО: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 (вісімсот гривень) грн.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 26 листопада 2020 року. Повне судове рішення складено 26 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар