Рішення № 93106726, 26.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 р. Справа№200/9702/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька області, код ЄДРПОУ: 42171400) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання незаконним та скасування рішення Костянтинівсько -Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 вересня 2020 року № 159 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 чи. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 вересня 2020 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 22 липня 1980 року по 03 серпня 1986 року, з 04 червня 1996 року по 25 березня 2000 року, з 25 березня 2000 року по 10 березня 2001 року на посаді «електрозварника» та «газоелектрозварника» в колгоспі ім. Леніна (КСП «Світанок», СТОВ «Світанок», а також період служби в армії з 31 жовтня 1980 року по 11 грудня 1982 року та період навчання з 01 вересня 1979 року по 22 липня 1890 року за спеціальністю «електрозварник» в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівка зі включенням вказаного періоду навчання і до страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю стажу. Певні періоди роботи позивача не були зараховані.

Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача надав до суду відзив, у якому зазначив, що позивачу не зараховано періоди роботи, оскільки на виконання вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України позивачем не надано пільгові довідки.

У зв`язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , 25 вересня 2020 року звернувся до управління відповідача з заявою про призначення пенсії з за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління ПФУ в Донецькій області № 159 від 25 вересня 2020 року відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Вказана відмова обґрунтована тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

Рішенням вказано, що згідно записів трудової книжки від 01.01.1984 року НОМЕР_2 заявник з 22.07.1980 року по 03.08.1986 року працював електрозварником та з 04.06.1996 року по 25.03.200 року газоелектрозварником в колгоспі ім. Леніна.

Відповідно до наданої архівної довідки про стаж від 12.08.2020 року № 07-02/181 ОСОБА_1 з 1980 по 1998 працював електрозварником, скотником, газоелектрозварником в колгоспі ім. Леніна.

Відповідно до наданої довідки про стаж від 12.08.2020 № 07-02/182 ОСОБА_1 , токар працював з січня 1999 року по березень 2000 в СТОВ «Світанок».

Згідно записів трудової книжки заявник з 25.03.2000 по 10.03.2001 працював електрогазозварником в СООО «Промінь».

У зв`язку з ненаданням довідок на підтвердження пільгового характеру праці позивачу не зараховані вказані періоди роботи до пільгового стажу за списком № 2.

Також не зарахований період навчання до страхового стажу з 01.09.1979 року по 21.07.1980 року у зв`язку з невідповідністю прізвища позивача паспортним даним.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

- з 22.07.1980 по 25.03.2000 працював в колгоспі імені Леніна Костянтинівського району;

- 25.03.2000 по 10.03.2001 працював по переводу в СООО «Промінь» електрогазозварником.

Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 31.10.1980 по 08.12.1982 року проходив військову службу.

Як вбачається з атестату № НОМЕР_4, ОСОБА_1 з 01.09.1979 року по 21. 07.1980 року навчався в технічному училищі м. Костянтинівки Донецької області за професією електрогазозварник.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно не зарахування стажу для призначення пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Підставою для відмови у призначенні пенсії відповідачем зазначено, що позивачем не надано довідки, що уточнює його пільговий характер роботи.

Суд зазначає, що на підставі частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійним фондом може бути проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів наданих для призначення (перерахунку) пенсій.

Разом з цим, суд зазначає, що професія електрогазозварники відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 відноситься до посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до відзиву відповідача, позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди роботи: з 22.07.1980 по 03.08.1986, з 04.06.1996 по 25.03.2000, з 25.03.2000 по 10.03.2001.

Суд зазначає, що період роботи позивача в якості єлектросварщика, скотника та газоєлектросварщика, токаря підтверджується наданими архівними довідками (від 12.08.2020 № 07-012/181, від 12.08.2020 № 07-02/182), записами в трудовій книжці та не заперечується відповідачем.

Щодо відсутності даних про проведення атестації, суд зазначає, що належне виконання або не виконання підприємством обов`язку проводити атестацію робочих місць є перешкодою в отриманні позивачем права на отримання пенсії, що є недопустимим, оскільки працівник не несе відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків, та такі недоліки не повинні перешкоджати працівнику на зарахування його стажу для призначення пенсії.

Таким чином, відповідачем при розрахунку пільгового стажу позивача необхідно враховувати період роботи позивача на пільгових умовах з з 22.07.1980 по 03.08.1986, з 04.06.1996 по 25.03.2000, з 25.03.2000 по 10.03.2001.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач закінчив навчання 14.07.1980 року та почав роботу по спеціальності, за якою закінчив навчання 23.07.1980 року, то період навчання позивача зараховується до його стажу для призначення пенсії.

Крім того, з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що строк проходження строкової військової служби зараховано позивачу до загального страхового стажу. До пільгового стажу не зараховано, оскільки відповідачем не було зараховано до пільгового стажу робота позивача у колгоспі.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

22.07.1980 року позивач був прийнятий в члени колгоспу, та був призваний до лав Радянської Армії з 31.10.1980, в якій прослужив до 11.12.1982 року.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто враховуючи, що позивач на момент призову на військову службу працював за професією, що передбачає право на пільгове обчислення стажу, період його служби в Радянській Армії також повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 вересня 2020 року № 159 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідачем протиправно не зараховані періоди роботи, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька області, код ЄДРПОУ: 42171400) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 вересня 2020 року № 159 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 чи. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 вересня 2020 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 22 липня 1980 року по 03 серпня 1986 року, з 04 червня 1996 року по 25 березня 2000 року, з 25 березня 2000 року по 10 березня 2001 року на посаді «електрозварника» та «газоелектрозварника» в колгоспі ім. Леніна (КСП «Світанок», СТОВ «Світанок», а також період служби в армії з 31 жовтня 1980 року по 11 грудня 1982 року та період навчання з 01 вересня 1979 року по 22 липня 1890 року за спеціальністю «елетрозвалрник» в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівка зі включенням вказаного періоду навчання і до страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.В. Арестова