Рішення № 93106680, 25.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 р. Справа№200/9755/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії. Просив: 1) визнати дії Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 в ВАТ Племзавод «Більшовик» з 08 квітня 1988 року по 31 грудня 1998 року, колгоспі «Рассвет» в період з 04 травня 1986 року по 31 липня 1986 року незаконними; 2) зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період його роботи на ВАТ Племзавод «Більшовик» з 08 квітня 1988 року по 31 грудня 1998 року, колгоспі «Рассвет» в період з 04 травня 1986 року по 31 липня 1986 року та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з часу його звернення до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, тобто 29 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримує пенсію з 29 липня 2019 року, проте відповідно до розрахунку УПФУ, до загального стажу ОСОБА_1 не було включено періоди роботи в ВАТ «Племенний завод «Більшовик» з 08 квітня 1988 року по 31 грудня 1998 року, та в колгоспі «Рассвет» в період з 04 травня 1986 року по 31 липня 1986 року, у зв`язку із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року, затвердженої постановою КМУ № 301 від 27 квітня 1993 року та Інструкції про порядок ведення трудових книжок колгоспника № 310 від 21.04.1975 року.

Отже, позивач вважає вищевказані періоди роботи не зараховані до його страхового стажу безпідставно, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

26 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

23 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову, мотивуючи це тим, що розглянувши надані ОСОБА_1 документи, було прийнято рішення про не зарахування до його страхового стажу періоду роботи, з підстав порушення інструкції про порядок ведення трудових книжок колгоспника № 310 від 21.04.1975 року: 04.05.1986 року по 31.07.1986 року у колгоспі «Рассвет», так як відсутні встановлені та фактично відпрацьовані трудодні, та з 08.04.1988 року по 31.12.1998 року у ВАТ «Племінний завод «більшовик», так як відсутній запис про реорганізацію Держплемзаводу «Більшовик» у ВАТ «Племінний завод «Бальшовик». Отже, представник відповідача, посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Постанову Кабінету Міністрів України № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», вважає що посадові особи Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області при обчисленні стажу позивачу при призначенні пенсії діяли в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .

29 липня 2020 року позивач звернувся до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою за № 586 про призначення пенсії за віком відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та надав наступні документи: заява про призначення пенсії; трудова книжка НОМЕР_3 ; трудова книжка колгоспника НОМЕР_4 ; диплом НОМЕР_5 ; військовий квиток НОМЕР_6 ; посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_7 ; довідки Покровсько - Ясинувастького ОМВК № 11/6081, № 11/6081/1, № 07/2189).

Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 03.08.2020 року № 0569-03-8/983 повідомило позивача про призначення пенсії за віком та не зарахування до страхового стажу наступник періодів роботи: з 04.05.1986 року по 31.07.1986 року у колгоспі «Рассвет», так як відсутні встановлені та фактично відпрацьовані трудодні; з 08.04.1988 року по 31.12.1998 року у ВАТ «Племінний завод «Більшовик», так як відсутній запис про реорганізацію Держплемзаводу «Більшовик» у ВАТ «Племінний завод «Більшовик».

Отже спірним питання даної справи є правомірність не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 04.05.1986 року по 31.07.1986 року у колгоспі «Рассвет» та з 08.04.1988 року по 31.12.1998 року у ВАТ «Племінний завод «Більшовик».

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).

У розумінні приписів статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Підприємство страхувальник, а позивач застрахована особа.

Приписами частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, трудовий стаж стає страховим виключно за умови сплати страхових внесків.

У даному випадку обов`язок їх утримання і сплати покладався на Підприємство, що встановлено приписами частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Спірним питанням даної справи є саме не зарахуванням страхового стажу, у зв`язку із тим, що записи у трудовій книжці на думку відповідача не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівника.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.

Згідно п. 18 вказаного Порядку за відсутності документів, про наявний стаж роботи і неможливістю одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, які зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань неменше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 08.04.1988 року по 12.12.2007 року працював у ВАТ «Племінний завод «Більшовик», що підтверджується записами трудової книжки №№ 5,6,7.

Згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 , позивач з 04.05.1986 року по 31.07.1986 року працював у колгоспі «Рассвет» - записи №№ 1,2 відповідно до яких, позивач 30.08.1980 року був прийнятий в члени колгоспу «Рассвет», а 05.08.1986 року вийшов з членів колгоспу «Рассвет».

В той же час, суд вказує на те, що на сьогоднішній день неможливо підтвердити первинними документами факт роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Племінний завод «Більшовик».

Згідно п. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`якове державне пенсійне страхування», Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було направлено листа до архівного відділу Ясинуватської райдержадміністрації для отримання довідки про періоди роботи ОСОБА_1 04.08.1988 року по 31.12.1998 року у відкритому акціонерному товаристві «Племінний завод «Більшовик». На що було отримано відповідь про неможливість надання вищезазначеної довідки у зв`язку з тим, що всі документи залишились у м. Ясинувата, що тимчасово непідконтрольне органам державної влади України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, щодо несплати позивачем страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Крім того, суд також зазначає що позивач не може нести відповідальність за будь які порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та інструкції про порядок ведення трудових книжок колгоспника, при заповнюванні трудової книжки працедавцем.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судовий витрат в даній справі не розглядається.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Желанне, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, смт. Очеретине, м-н. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії - задовольнити повністю.

Визнати дії Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, смт. Очеретине, м-н. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Желанне, РНОКПП НОМЕР_1 ) в ВАТ Племзавод «Більшовик» з 08 квітня 1988 року по 31 грудня 1998 року, колгоспі «Рассвет» в період з 04 травня 1986 року по 31 липня 1986 року незаконними.

Зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, смт. Очеретине, м-н. Гідростроітелів, 12, код ЄДРПОУ 37544393) зарахувати ОСОБА_1 (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Желанне, РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального стажу період його роботи на ВАТ Племзавод «Більшовик» з 08 квітня 1988 року по 31 грудня 1998 року, колгоспі «Рассвет» в період з 04 травня 1986 року по 31 липня 1986 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місцезнаходження: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Желанне, РНОКПП НОМЕР_1 ) з часу його звернення до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, тобто 29 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко