Рішення № 93106497, 26.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Справа № 160/11306/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Дніпровська» ДП «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське) з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на посадах відповідно довідки № 328 від 02.06.2020 року (учня та гірника підземного з повним робочим днем у шахті);

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоду, роботу на шахті «Дніпровська» ДП «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське) в період з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на посадах учня гірника підземного та гірника підземного з повним робочим днем у шахті, що внесені до Списку № 1 розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1а Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що зайнятий повний робочий день під землею з часу набуття права на пенсію, а саме, з 01.05.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 80% від заробітної плати, як працівник зайнятий повний робочий день під землею протягом 15 років.

Позивач пояснює, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідачем відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

На думку позивача, відповідач, не зараховуючи періоди роботи позивача до пільгового стажу, порушує права позивача на пенсійне забезпечення та отримання пенсії в повному розмірі відповідно до пенсійного законодавства.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.05.2020 року, згідно заяви про призначення пенсії від 03.06.2020 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За поясненням відповідача, при розгляді наданих позивачем документів встановлено, що у період роботи з 23.03.2005 року по 02.01.2006 року відсутня атестація робочого місця. Тому, зазначені періоди не враховано до пільгового стажу.

Так, загальний стаж позивача складає 44 роки 10 місяців 14 днів, з них пільговий стаж за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 14 років 4 місяці 20 днів, що недостатньо для перерахунку пенсії відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (менше 15 років).

Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.05.2020 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що листом відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2020 року № 0400-0305-8/53434 «Про відмову в призначенні пенсії» повідомлено позивача, що відповідно до поданої заяви від 03.06.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказано, що згідно наданих документів, загальний стаж роботи на дату звернення становить 30 років 8 місяців 8 днів, з яких пільгового стажу по ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 - 9 років 2 місяці 25 днів. Право на призначенні пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 - відсутнє.

Додатково повідомлено, що пільгова довідка № 328 від 02.06.2020 року не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, наказам про атестацію та переліком робочих місць.

В подальшому, 21.07.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області через веб-портал Пенсійного фонду України з питання призначення пенсії.

З листа Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 20.08.2020 року № 16277-14862/П-03/8-0400/20 «Про розгляд звернення» вбачається, що 03.06.2020 року позивач звернувся до Петропавлівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою та документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України № 1058.

Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 44 роки 10 місяців 14 днів, із них пільговий стаж за списком № 1 - 14 років 4 місяці 20 днів.

Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % становить 0,44833.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.05.2020 року, складає 20893,80 грн. (7763,17 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017 - 2019 роки * 2,69140 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Загальний розмір пенсії - з 01.05.2020 року - 9514,74 грн., де:

9367,32 грн. - основний розмір пенсії (20893,80 грн. * 0,44833),

147,42 грн. - доплата за понаднормативний стаж (9 років).

Листом відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.09.2020 року № 17442-17675/П-03/8-0400/20 «Про розгляд звернення» позивачу повідомлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком по списку №1 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2020 року в розмірі 9514,74 грн.

Загальний стаж роботи склав 44 роки 10 місяців 14 днів. Стаж роботи з 23.03.2005 року по 02.01.2006 року зараховано до загального стажу роботи без пільгового обчислення, оскільки за ці періоди відсутня атестація робочих місць, про що зазначено в пільгових довідках.

Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Тому, вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст. 5 Закону №1058-IV, то цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частини 1 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписи пункту 1 частини 2 цієї статті визначають, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні приписи містяться в п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, який прийнятий 5 листопада 1991 року.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджені Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, згідно трудової книжки ОСОБА_1 УКР № 0714074 від 01.07.1987 року, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач працював на шахті «Дніпровська» ДХК «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське» ДТЕК «Павлоградвугілля»), а саме: з 21.02.2005 по 21.02.2005 року - підземний учень гірника з повним робочим днем у шахті; з 24.02.2005 року по 12.04.205 року - направлений на курси підземних гірників; з 22.04.2005 року по 15.01.2006 року - гірник підземний 2 розряду з повним робочим днем в шахті; з 16.01.2006 року по 15.10.2007 року - підземний гірник 3 розряду з повним робочим днем у шахті; з 10.10.2007 року по 26.12.2007 року - направлений на курси гірників очисного забою; з 28.12.2007 року по 21.02.2008 року - повернутий на місце роботи гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті; з 22.02.2008 року по 29.05.2020 року - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Вказане підтверджується також копіями довідок № 328 від 02.06.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, № 353 від 24.02.2020 року, № 354 від 24.02.2020 року, які містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно з позицією 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до вказаного списку відносяться усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірний період працював на посаді, яка передбачала зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 вказаного Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 Порядку №442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці № 41 від 01.09.1992 р., періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Окрім того, суд зазначає, що наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Також, в матеріалах справи наявна копія листа головного державного експерта області з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03.08.2006 року «Про продовження терміну дії наказу», відповідно до якого директора шахти «Дніпровська» повідомлено про наступне.

Важке фінансове становище, що склалося на шахті, з незалежних від підприємства причин, не дозволило у відповідні терміни провести чергову атестацію робочих місць за умовами праці.

Замість 2005 року вказану атестацію проведено в 2006 році.

За минулий термін умови і характер праці , технологія виробництва і дислокація робочих місць не змінилась.

У зв`язку з вищезазначеним та на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року № 205 і з метою соціального захисту працюючих в шкідливих і важких умовах праці Дніпропетровська обласна державна експертиза умов праці дала згоду на поширення терміну наказу від 21.02.2000 року № 108 до 03.01.2006 року щодо атестації робочих місць.

Таким чином, суд доходить висновку, що спірний період, а саме, з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року належить до зарахування до пільгового стажу позивача.

В свою чергу відповідач, відмовивши позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Дніпровська» ДП «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське) з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на посадах відповідно довідки № 328 від 02.06.2020 року (учня та гірника підземного з повним робочим днем у шахті), діяв протиправно.

Серед іншого також, суд вважає за необхідне вказати, що визначення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, прийнятий 2 вересня 2008 року (далі - Закон №345-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

У абзаці третьому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З наведеного слідує, що абзацом третім частини першої статті 28 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановлена державна гарантія щодо розміру пенсії працівникам на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", яка повинна становити 80 відсотків середньої заробітної плати, але не менше як три розміри «прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено судом, відповідач зазначає, що пільговий стаж позивача по Списку № 1 складає 14 років 04 місяці 20 днів. Тобто, в цій частині наявного стажу спору між сторонами не має.

Оскільки судом вже встановлено, що спірний період роботи позивача також підлягає зарахуванню до страхового стажу, то суд зазначає, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ст. 28 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 80 % від заробітної плати, як працівник зайнятий повний робочий день під землею протягом 15 років.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (пункт 25 рішення).

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи протиправність дій відповідача, суд зробив висновок, що дана позовна заява підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 840,80 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 10347 від 16.09.2020 року, яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Дніпровська» ДП «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське) з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на посадах відповідно довідки № 328 від 02.06.2020 року (учня та гірника підземного з повним робочим днем у шахті).

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоду, роботу на шахті «Дніпровська» ДП «Павлоградвугілля» (ВСП ШУ «Дніпровське) в період з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на посадах учня гірника підземного та гірника підземного з повним робочим днем у шахті, що внесені до Списку № 1 розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1а Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як працівнику, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що зайнятий повний робочий день під землею з часу набуття права на пенсію, а саме з 01.05.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.11.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька