Рішення № 93106134, 23.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13649/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання нечинним договору в частині та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД (далі – позивач, ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД, товариство) звернулося із позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (далі – відповідач, Виконком) про визнання нечинними підпунктів 2.2.15 пункту 2.2 договору №16 від 25.11.2019 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та зобов`язання вчинити дії щодо визначення розміру компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму їх виплати та здійснення виплати такої компенсації перевізнику за договором №16 від 25.11.2019 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2019 між виконавчим комітетом Луцької міської ради та ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД був укладений договір №16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на основі типового договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1.

Підпунктом 2.2.15 пункту 2.2 договору №16 від 25.11.2019 передбачено, що перевізник окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

Позивач зазначає, що договір №16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 25.11.2019 укладений на основі типового договору, затвердженого підпунктом 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 14.10.2010 № 659-1, та при укладенні договору товариство не могло відступити від умов типового договору. Разом з тим, зазначена умова договору прямо суперечить Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020, у справі № 803/288/18 за позовом ПрАТ “Луцьке автотранспорте підприємство 10701” до Виконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД про визнання протиправним та нечинним рішення позов задоволено повністю, визнано протиправним та нечинним підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 14.10.2010 № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”.

Товариство 05.06.2020 звернулось із заявою до відповідача про внесення змін до договорів та приведення їх до вимог чинного законодавства, забезпечення відшкодування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян. Відповідач у листі від 19.06.2020 повідомив, що наразі триває регуляторна процедура щодо внесення змін до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в тому числі і в частині змін щодо відшкодування перевізникам витрат за пільгові перевезення пасажирів.

З огляду на те, що заява ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД не розглянута по суті, посилаючись на Закон України “Про автомобільний транспорт”, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №803/288/18, яке набрало законної сили, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Позивач просить визнати нечинним підпункт 2.2.15 пункту 2.2 договору № 16 від 25.11.2019 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо визначення розміру компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму їх виплати, та здійснення виплати такої компенсації перевізнику за договором № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 25.11.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 13.10.2020 №1.1-8/4705/2020 позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками проведення конкурсу в якому позивача визначено переможцем, між сторонами укладено договір про організацію перевезень пасажирів на маршрутах загального користування від 25.11.2019 року №16.

Втрата чинності рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1, яким затверджено типовий договір, в якому наявний спірний пункт 2.2.15 не може бути підставою для визнання нечинним підпункту 2.2.15 договору від 25.11.2019 року №16, оскільки оскаржуваний договір було укладено в порядку, визначеному пунктом 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081, на підставі рішень виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.09.2019 №550-1 “Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування” та від 20.11.2019 №723-1 “Про затвердження результатів конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”.

Звертає увагу суду, що вказане рішення являлося нормативно-правовим актом та втратило свою чинність лише 20.03.2020, тобто на момент прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення від 18.09.2019 №550-1 “Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування”, яке містить умови конкурсу, його проведення, затвердження переможця та укладення спірного договору від 25.11.2019 року №16 було чинним, а позивач, подаючи заяву на участь у конкурсі та укладаючи оскаржуваний договір в повній мірі розумів та приймав зазначені умови.

Крім того, обов`язок перевізника надавати послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів безкоштовно та бездотаційно визначено в рішенні виконавчого комітету від 23.12.2019 №852-1. Вказане рішення є чинним та в передбаченому законом порядку не скасоване.

Оскільки позивач прийняв умови конкурсу, був визнаний переможцем та підписав договір на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №16 від 25.11.2019, подана ним позовна заява є неправомірною та безпідставною.

Зазначає, що не підлягає до задоволення вимога позивача щодо зобов`язання вчинити дії щодо визначення розміру витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму здійснення виплат такої компенсації перевізнику за договором перевезення пасажирів №16 від 25.11.2019, тому що ця вимога суперечить умовам конкурсу, умови якого прийняв позивач засвідчивши це в заяві на участь у конкурсі та підписавши договір №16 від 25.11.2019 на підставі умов якого позивач здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що створює загрозу фундаментальним принципам у підході до вибору перевізника — переможця, зокрема: конкурентної, рівності та змагальності.

На підставі наведеного просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Луцької міської ради відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” та постанови Кабінету міністрів України від 03.12.2008 №1081 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування” прийнято рішення від 14.10.2010 №659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Луцьку”, підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Вказане рішення відповідно до вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” було розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2010 році.

На підставі типового договору 25.11.2019 між виконавчим комітетом Луцької міської ради (організатор) та підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД (перевізник) був укладений договір №16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (а.с.5-6).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутом №22 “Карбишева - с. Милуші” (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 7 автобусів у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що перевізник зобов`язується надавати транспортні послуги населенню на маршруті, вказаному в пункті 1.1, на умовах передбачених даним договором.

Підпунктом 2.2.15 пункту 2.2 даного договору визначено, що перевізник окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020, у справі № 803/288/18 за позовом ПрАТ “Луцьке автотранспорте підприємство 10701” до Виконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД про визнання протиправним та нечинним рішення позов задоволено повністю, визнано протиправним та нечинним підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 14.10.2010 № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”.

При цьому, з тексту вказаних судових рішень вбачається, що Виконкомом відповідно до Закону № 2344-ІІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування” (далі - Порядок № 1081) прийнято рішення від 14.10.2010 № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”, підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (додаток 3).

Товариство 05.06.2020 звернулось до виконавчого комітету Луцької міської ради із заявою за №77 про внесення змін до договорів та приведення їх до вимог чинного законодавства, забезпечення відшкодування витрат за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян, у якій просив, у зв`язку із набранням законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 803/288/18, Виконком як організатора перевезень в найкоротші терміни привести існуючі договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом до вимог чинного законодавства, зокрема, виключити із договорів підпункт 2.2.15, забезпечити в повному обсязі відшкодування перевізникам витрат на перевезення пільгових категорій згідно даних системи АСООП, що впроваджена ТОВ “СІТІ КАРД СИСТЕМ” (а. с. 20).

Листом від 12.06.2020 № 1.1-15/2634/2020 відповідач повідомив позивача про те, що триває регуляторна процедура щодо внесення змін до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в т. ч. і в частині змін щодо відшкодування перевізникам витрат за пільгові перевезення пасажирів (а. с. 21).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Пунктом 16 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 903/605/17 сформувала правовий висновок про те, що орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

Отже, договір № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладений 25.11.2019 між Виконкомом та ТОВ ВТП “Санрайз”, відповідає ознакам адміністративного договору, а даний спір щодо визнання нечинними окремих положень вказаного договору підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 43 Закону України "Про автомобільний транспорт", визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

За змістом статті 44 Закону № 2344-ІІІ організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення. Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років. Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років. Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 37 Закону № 2344-ІІІ пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 2344-ІІІ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об`єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року (далі Порядок).

Абзацом восьмим пункту 2 Порядку визначено, що умови конкурсу - встановлені організатором (обов`язкові та додаткові) умови перевезень пасажирів, які повинні виконувати автомобільні перевізники, визначені на відповідному об`єкті конкурсу.

Згідно з пунктом 4 Порядку організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту - на маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є: реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту; створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом; покращення якості та доступності пасажирських перевезень; створення конкурентного середовища; забезпечення оновлення рухомого складу; підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів; забезпечення виконання соціально значущих перевезень.

Відповідно до пункту 10 Порядку організатор перевезень затверджує умови конкурсу, в тому числі обов`язкові, відповідно до статті 44 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Крім обов`язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські внутрішньообласні автобусні маршрути загального користування, транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, в кількості до 35 відсотків загальної кількості автобусів до 31 грудня 2019 р. та до 50 відсотків - з 1 січня 2020 року.

За правилами пункту 53 Порядку організатор перевезень на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах не пізніше десяти робочих днів з дня опублікування свого рішення на офіційному веб-сайті укладає з переможцем конкурсу договір згідно з обов`язковими та додатковими (за наявності) умовами конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що 14.10.2010 Виконком прийняв рішення № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”, підпунктом 1.3 пункту 1 якого затвердив типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (додаток 3). Підпунктом 2.2.15 типового договору визначено, що перевізник додатково, окрім держзамовлення на соціально значущі послуги, безкоштовно та бездотаційно перевозить пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням виконавчого комітету на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршрут.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020, у справі № 803/288/18 за позовом ПрАТ “Луцьке автотранспорте підприємство 10701” до Виконкому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ ВТП “Санрайз” ЛТД про визнання протиправним та нечинним рішення позов задоволено повністю, визнано протиправним та нечинним підпункт 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 14.10.2010 № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку”.

Тобто, станом на момент укладення спірного договору від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом рішення Виконкому від 14.10.2010 №659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку” (підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, на підставі якого з позивачем як з переможцем конкурсу був укладений договір від 11.02.2019 № 13 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом) було чинним.

Крім того, підпунктом 2.2.15 пункту 2.2 договору від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом було чітко передбачено обов`язок позивача як перевізника безкоштовно та бездотаційно перевозити пасажирів пільгових категорій згідно з переліком, встановленим рішенням Виконкому на відповідний рік, не більше семи пасажирів одночасно в салоні автобусу під час руху на маршруті.

Суд наголошує, що позивач прийняв умови конкурсу, був визнаний переможцем та підписав договір від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, тобто, на укладення вказаного договору на таких умовах позивач добровільно погодився.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 3.5 договору від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у разі внесення змін, доповнень чи скасування нормативно-правових актів, що регламентують надання транспортних послуг, організатор в десятиденний термін вносить зміни в договір на перевезення пасажирів. У разі не підписання змін до договору іншою стороною договір може бути розірваний з ініціативи організатора, а сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає про це іншу сторону не пізніше, як за 10 днів (а. с. 5 зворот).

Отже, ні умовами договору від 15.11.2019 №16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, ні нормативно-правовими актами не передбачено правових наслідків у вигляді визнання нечинними повністю чи частково договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у випадку скасування в судовому порядку нормативно-правового акту, який регламентував відносини у сфері надання транспортних послуг. У зазначеному випадку до такого договору можуть бути внесені зміни або договір може бути розірваний.

Тобто, визнання в судовому порядку протиправним та нечинним підпункту 1.3 пункту 1 рішення Виконкому від 14.10.2010 № 659-1 “Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку” (підпунктом 1.3 пункту 1 рішення затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, на підставі якого з позивачем як з переможцем конкурсу був укладений договір від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом) не може бути правовою підставою для визнання нечинним підпункту 2.2.15 пункту 2.2 спірного договору від 25.11.2019 № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання нечинним підпункту 2.2.15 пункту 2.2 договору № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо визначення розміру компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів, механізму їх виплати, та здійснення виплати такої компенсації перевізнику за договором № 16 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 25.11.2019.

Додатково суд враховує, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 140/14050/20 за позовом ТОВ ВТП “Санрайз” до Виконкому про визнання протиправним та скасування рішення №369-1 від 23.07.2020, зобов`язання прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну оскаржуваного, який би передбачав розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів, механізм їх виплати та порядок регулювання тарифів. Отже, у справі № 140/14050/20 вирішується спір між ТОВ ВТП “Санрайз” та Виконкомом щодо прийняття нового нормативно-правового акту, який би передбачав розмір компенсації перевізника за перевезення пільгових пасажирів, механізм їх виплати. На думку суду, звернувшись із позовними вимогами до Виконкому про зобов`язання прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну оскаржуваного, який би передбачав розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів, механізм їх виплати та порядок регулювання тарифів, позивач обрав належний спосіб захисту права на отримання компенсації за пільгові перевезення.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВТП “Санрайз” ЛТД (43000, Волинська область, місто Луцьк, провулок Дорожний, 4, код ЄДРПОУ 21738684) до виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327) про визнання нечинним договору в частині та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.М. Димарчук