Постанова № 9310543, 12.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1302/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області протиправними, а також стягнути на його користь з відповідача за період 01 березня 2004 року по 01 жовтня 2006 року 9375 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення , передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у зв’язку з тим, що він є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії , працював на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Крім того, позивач просить допустити негайне виконання постанови суду .

Позивач, згідно поданої заяви просить позов розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення з проханням про розгляд позовної заяви без їх участі.

Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та територія, на якій проживає позивач, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту позивача, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач працював з 01 березня 2004 року по 01 жовтня 2006 року в ТОВ «Промінь», що розміщується в м. Олевськ Житомирської області та отримував щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 гривень всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 за місцем роботи , яке фінансується щодо зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна доплата до заробітної плати за роботу на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплати доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2003 року по 01 жовтня 2006 року становив:

• - з 01.12.2003 р.- 205.00 грн.

• - з 01.09.2004 р.-237.00 грн.

• - з 01.01.2005 р. -262.00 грн.

• - з 01.04.2005 р.-290.00 грн.

• - з 01.07.2005 р.-310.00 грн.

• - з 01.09.2005 р.-332.00 грн.

• - з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

• - з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

• - з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення на користь позивача підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця в сумі 161,20 грн. (31 міс. х 5,20грн. = 161,20грн.) , тобто за період з 01 березня 2004 року по 01 жовтня 2006 року, а саме:

З 01.03.2004 р. по 01.09.2004 р. - 205 грн. х 6 міс. = 1230 грн.

З 01.09.2004 р. по 01.01.2005 р. - 237 грн. х 4 міс. = 948 грн.

3 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р.- 262 грн. х 3 міс. = 786 грн.

З 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. -290 грн. х 3 міс. = 870 грн.

З 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн. х 2 міс. = 620 грн.

З 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. -332 грн. х 4 міс. =1328 грн.

3 01.01.2006р. по 01.07.2006 р.-350 грн. x 6 міс. =2100 грн.

З 01.07.2006 р. по 01.10.2006 р. - 375 грн. х 3 міс. = 1125 грн.

Всього - 9531 грн.

Таким чином , 9531 грн. – 161,20 грн. отриманих коштів = 9369,80 грн., а не 9375 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії , проживає на радіоактивно забрудненій території, зазначені кошти є щомісячними платежами , які виплачуються з Державного бюджету, тому постанову суду слід звернути до негайного виконання в частині стягнення на користь позивача заборгованості по доплаті до заробітної плати з метою захисту права позивача на соціальний захист як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 коштів не у відповідності із ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 - 9369,80 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ .

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 97,10 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Допустити негайне виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 12 березня 2010 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 9369,80 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова суду в частині негайного виконання стягнення зазначеної суми набирає законної сили з моменту її винесення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: