Ухвала суду № 93105425, 25.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/7667/20

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

25 листопада 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Мицака М.С.,

за участю секретаря - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2019 року за № 12020040370001423 від 28 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора - Андруша Я.В.,

захисника - адвоката Михайлюка Б.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти позиції прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна його заява, в якій він просить підготовче судове засідання провести без його участі.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4-х до 6-ти років. Також зазначив, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , спливає 26 листопада 2020 року.

Як встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4-х до 6-ти років. Дана обставина свідчить про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

Також, як пояснив обвинувачений, 25.11.2020 року щодо нього ухвалено обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний/обвинувачений може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків та потерпілого, адже дане кримінальне провадження станом на 25.11.2020 року не розпочато, а свідки та потерпілий не допитані.

Розглядаючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики щодо перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження, а стороною обвинувачення не було наведено достатніх підстав їх існування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду та впливу на свідків та потерпілого разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики. Доводи захисту про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу є безпідставними, бо більш м`які запобіжні заходи на даній стадії судового провадження не забезпечать встановлені ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину, що вчинений із застосуванням насильства, розмір застави не визначати.

Також обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Сторони не заперечували проти заявленого клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-315, 336, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 02 грудня 2020 року, о 10.30 год. у режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Доручити уповноваженій особі ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (вул. Надії Алексєєнко, 80, м. Дніпро, 49006) забезпечити проведення судового засідання 02 грудня 2020 року, о 10.30 год., у режимі відеоконференції з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Викликати в судове засідання:

прокурора Андруша Я.В.;

потерпілого ОСОБА_2 ;

захисника – адвоката Михайлюка Б.Л.;

обвинуваченого – ОСОБА_1 ..

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 23 січня 2021 року, 11.15 год..

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 23 січня 2021 року.

В обранні більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України у справі № 3-208/2018(2402/18).

Суддя: М. С. Мицак