Ухвала суду № 93105330, 26.11.2020, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4055/19

1-кп/180/37/20

У Х В А Л А

26 листопада 2020 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого- судді Янжули О.С.

при секретарі – Котовій Н.С.

з участю прокурора – Морозова Є.С.,

захисника – адвоката Ефи Л.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Марганець, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040340000692 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Менжинське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Марганецького міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст. 186 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 29 листопада 2020 року.

Оскільки строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. Прокур просив суд продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме можливість переховування від суду, вплив на свідків, обвинувачений може вчинити новий злочин, з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 маючи не погашену судимість, повторно вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі.

Обвинувачений проти продовження строків тримання під вартою заперечував, просив застосувати домашній арешт, захисник підтримала позицію свого підзахисного.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого. ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р. та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії".

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.07.2011, „Осаковський проти України" від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків, обвинувачений може вчинити новий злочин. До такого висновку суд приходить з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 маючи не погашену судимість, повторно вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі, після зміни запобіжного заходу на домашній арешт був оголошений у розшук.

Оскільки строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 29.11.2020 року, тому суд вважає, що доцільним є продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою. Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів, тобто до 23 січня 2021 року.

На переконання суду більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання визначених судом ризиків.

Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 січня 2021 року до 17 години 15 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: О. С. Янжула