Рішення № 93105181, 24.11.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5192/20

Провадження № 2/204/1557/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», в якій просив: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на його користь суму компенсацій вартості послуг евакуатора, стоянки у розмірі 807,81 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму компенсацій вартості висновку експерта у розмірі 2 200,00 грн., суму компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідну для повного відновлення порушених прав у розмірі 25 442,01 грн., а також суму компенсації моральної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу у розмірі 7 000,00 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» суму судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 січня 2020 року, о 13.20 год., в м. Дніпрі, на перехресті нерівнозначних доріг пр. Пушкіна та вул. Філософська, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надала дорогу і скоїла зіткнення з автомобілем «Део», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а він отримав фізичний біль. Таким чином, ОСОБА_2 порушила п. 2.1 і п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУПАП. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено постанову у справі 204/539/20, якою ОСОБА_2 було визнано винною в скоєнні вищеописаної ДТП. В ході оформлення матеріалів ДТП співробітниками поліції було встановлено, що ОСОБА_2 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у ПрАТ «СК «Саламандра» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ № 113421505. 08 січня 2020 року він подав заяву в ПрАТ «СК «Саламандра» про настання страхового випадку. Але, відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» хоч і було направлено оцінювача протягом 10 робочих днів для визначення вартості матеріального збитку, але він оглядав авто суто поверхнево, без розбирання. Тут варто зазначити, що пошкодження були й прихованими, що з`ясувалося пізніше. До того ж, ПрАТ «СК «Саламандра» відмовляється надати йому свій звіт про оцінку, не мотивуючи це нічим. Таким чином, він був фактично позбавлений можливості пред`явити вимоги про відшкодування конкретної суми збитку. Отже, без отримання оцінки експертом він не міг би реалізувати своє право на компенсацію матеріальної шкоди, тому що її розмір було би не встановлено. Тож, експертизу йому довелося провести за свій рахунок. Таким чином, у нього виникло право на відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_2 вартості оплати проведення експертного товарознавчого дослідження для отримання звіту про оцінку збитку власнику транспортного засобу в розмірі 2 200,00 грн. Згідно даного висновку ТОВ «Клевер Експерт» № 45/01-20 від 31 січня 2020 року вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 56 904,57 грн. Але вартість матеріального збитку складає 40 578,20 грн., тобто з врахуванням зносу. 06 березня 2020 року він подав до ПрАТ «СК «Саламандра» заяву про страхове відшкодування. Відповідач ПрАТ «СК «Саламандра» здійснив виплату 28 липня 2020 року у розмірі 33 014,75 грн. Він міг розраховувати на страхове відшкодування з боку ПрАТ «СК «Саламандра» у розмірі 31 462,56 грн. (40 578,20 грн. - 20% - 1000 (франшиза) = 31 462,56 грн.). Здавалося б, що відповідач навіть переплатив 1 552,19 грн., але це не так. Його витрати на евакуацію склали 1 500,00 грн., плата за послуги стоянки 860,00 грн. Тож, (1 500 + 860) - 1 552,19 грн. (переплата, що вказана вище) = 807,81 грн., які відповідач ПрАТ «СК «Саламандра» зобов`язаний доплатити йому. Однак, навіть такої виплати недостатньо для відновлення його автомобіля, а тому для повного відновлення його прав (ремонту автомобіля) за ним закріплено право на отримання різниці з відповідача ОСОБА_2 між страховою виплатою і фактичною вартістю відновлювального ремонту автомобіля. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 має виплатити йому 25 442,01 грн. (56 904,57 грн. - 31 462,56 грн. (з врахуванням франшизи) = 25 442,01 грн.). Також, діями відповідача ОСОБА_2 позивачу було завдано фізичний біль, що прямо зазначено в постанові суду. Та і пошкодженням його транспортного засобу йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 7000,00 грн. Дана шкода виражається в пережитих з вини ОСОБА_2 негативних відчуттях, внаслідок ДТП. Усвідомлення того, що його, так улюблений автомобіль, «розбитий» викликає у нього вкрай негативні емоції, падіння працездатності, порушує його щоденні життєві зв`язки. Ставши учасником ДТП, він зазнав стрес, спогади про який не покидають його до теперішнього часу. Плани та той день на наступні часи були порушені. Після ДТП часом він боїться їздити за кермом. Більш того, ОСОБА_2 не принесла йому своїх вибачень, не приймала участі у вирішенні його проблем, що виникли через ДТП. Він вимушений пересуватись громадським транспортом, що приносить йому великі незручності. Враховуючи викладене ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

02 вересня 2020 року від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - Терзі О.С. до суду надійшла заява про часткове визнання позову, в якій зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» визнає частково позовні вимоги в частині суми компенсацій послуг евакуатора та стоянки в розмірі 641,91 грн. 28 липня 2020 року ПрАТ «СК «Саламандра» здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 33 180,65 грн. Відтак, різниця між фактично виплаченим розміром страхового відшкодування та розміром страхового відшкодування, про яке вказує позивач відповідно до Звіту № 45/01-20 від 31.01.2020 року з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, ПДВ 20% та франшизи складає 1 718,09 грн. Тобто, ПрАТ «СК «Саламандра» здійснило переплату страхового відшкодування в розмірі 1 718,09 грн. Відповідно до наданих позивачем документів, витрати на евакуатор та стоянку складають 2 360,00 грн. Відтак, страхове відшкодування, що підлягає доплаті з боку ПрАТ «СК «Саламандра» складає 641,91 грн. (2 360,00 - 1 718,09 = 641,91). Крім того, сплачений судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди не підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Саламандра», так як вимог в цій частині до страхової компанії не заявлено, а з боку ПрАТ «СК «Саламандра» підлягає стягненню виключно судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру, у розмірі 19,09 грн.

07 вересня 2020 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що вона позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає в повному обсязі з огляду на наступне. 04 січня 2020 року, о 13.28 год. у м. Дніпрі, на перехресті пр. Пушкіна та вул. Філософській за участю автомобілів Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , під її керуванням, та Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Автомобіль Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , під її керуванням 04 січня 2020 року близько о 13.28 год. рухався по вулиці Філософській. Під час перетину перехрестя вулиці Філософської з проспектом Пушкіна вона повернула голову направо, з метою впевнитись у безпеці переїзду перехрестя, де на безпечній відстані від себе помітила автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по проспекту Пушкіна з боку вулиці Шмідта в напрямок вулиці Філософської. Оцінивши дорожню обстановку, вона була абсолютно впевнена, що зможе безпечно здійснити проїзд перехрестя. Під час переїзду перехрестя відбулось зіткнення вищевказаних автомобілів, автомобіль Daewoo Lanos своєю лівою передньою частиною вдарив її автомобіль в праву передню частину. Фізично постраждалих в ДТП осіб не було. Оскільки її автомобіль отримав значно більші механічні ушкодження і його відновлення буде значно дорожчим, ніж ремонт належного позивачу автомобіля Daewoo Lanos, то вона одразу після аварії з 5 по 8 січня 2020 року, користуючись фотографіями обох автомобілів, зроблених на місті ДТП, консультувалась на декількох станціях техобслуговування стосовно приблизної вартості відновлення автомобіля Daewoo Lanos. Їй було повідомлено, що вартість робіт та деталей, які можна придбати на Daewoo Lanos, 2006 року випуску, з розборки аналогічних автомобілей в Дніпрі та Запоріжжі по низьким цінам, буде коштувати приблизно 700-800 доларів США. Вже, 08 січня 2020 року вона зателефонувала ОСОБА_1 і запропонувала зустрітися для обговорення питання про відшкодування шкоди. При розмові вона, серед іншого, запропонувала виплатити ОСОБА_1 800 доларів, щоб він мав можливість наступного дня забрати машину та почати її ремонт, а він в Управлінні патрульної поліції, куди їх обох викликали на 09.01.2020 року, напише заяву про те, що визнає свою вину в ДТП. 09 січня 2020 року ОСОБА_1 по телефону повідомив їй, що відмовляється від запропонованого нею варіанту, оскільки хоче, щоб все було по закону. Зауважує, що ОСОБА_1 мав можливість та право запропонувати їй будь-який інший варіант, але своїм правом він не скористався. Тож, той факт, що належний ОСОБА_1 автомобіль тривалий час не відремонтований і позивач протягом шести місяців не отримував кошти на його відновлення є вибором виключно самого позивача. При розгляді справи в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська вона мала можливість не визнавати своєї одноособової вини у ДТП, заявляти суду клопотання про призначення авто технічної експертизи на предмет встановлення вини обох водіїв тощо. Однак вона цього не зробила, а за тиждень до судового засідання написала заяву, що провину визнає. Таке рішення вона прийняла виключно через те, що на момент ДТП у ОСОБА_1 була вагітна дружина, яка повинна була у лютому 2020 року народити дитину. При таких обставинах вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні. Крім того зазначила, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 45/01-20 від 27 січня 2020 року, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт» 31 січня 2020 року та перелік виявлених пошкоджень автомобіля Daewoo Lanos, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 04.01.2020 року, має суттєві розбіжності між переліком пошкоджень автомобіля, виявлених Протоколом огляду колісного транспортного засобу від 15.01.2020 року, зробленого оцінювачем ПАТ «Страхова компанія «Саламандра». Зазначає, що позивач був особисто присутній при огляді його автомобіля 15 січня 2020 року оцінювачем ПАТ СК «Саламандра» і підписав протокол огляду без будь-яких зауважень. В доданому до позовної заяви протоколі огляду транспортного засобу від 27 січня 2020 року, складеному ТОВ «Клевер Експерт», зазначено пошкодження автомобіля, яких одразу після аварії та при огляді автомобіля станом на 15 січня 2020 року не існувало. Фактично, про те, що проводився повторний огляд автомобіля Daewoo Lanos та робився повторний висновок про розмір матеріальної шкоди їй стало відомо тільки з додатків до позовної заяви. Вважає, що наданий позивачем висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 45/01-20 та Звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 31.01.2020 року не є беззаперечним доказом завдання позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди саме у визначених розмірах і викликає обгрунтовані сумніви. Звіт про оцінку вартості матеріального збитку визначає вірогідний розмір збитку у випадку, якщо потерпілим водієм дійсно будуть куплятись всі нові деталі по максимальним цінам. Але, вірогідний розмір збитку є лише припущенням. У зв`язку з викладеним просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні пред`явлених до неї позовних вимог в повному обсязі.

09 вересня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Порушення відповідачем ОСОБА_2 питання про її невинуватість у ДТП вважає недоцільним, оскільки її вина встановлена постановою суду, яка набрала законної сили. Спроби відповідача самостійно з`ясувати вартість шкоди не мають сенсу, оскільки ОСОБА_2 не є експертом. Щодо нібито дзвінків з метою врегулювання спору, то це жодним чином не впливає на предмет позову та не доведено доказами. Той факт чи відремонтував позивач свій автомобіль чи ні не впливає на обов`язок відповідача компенсувати збитки. Протокол огляду автомобіля від страхової компанії, на який посилається відповідач, не є єдиним доказом ушкоджень, складено його не експертом. Автомобіль підлягає відновленню і позивач не піднімає питання про компенсацію його вартості, позивач піднімає питання про відновлення попереднього стану речі.

08 жовтня 2020 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено наступне. Матеріальна шкода, завдана автомобілю Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , визначалась двома різними суб`єктами оціночної діяльності, і між їх Звітами про оцінку вартості матеріального збитку маються суттєві розбіжності. Позивачем не доведено суму витрат, які позивач вже зробив для відновлення пошкодженого автомобіля, а також необхідність (змушеність) використання нових деталей, в тому числі іншої модифікації у випадку неможливості придбання б/у запасних частин. Вважає, що без надання позивачем відповідних доказів його позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в заявленому розмірі не підлягають задоволенню за недоведеністю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив, що на теперішній час автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , ним майже відновлений, за винятком декількох деталей, залишається непофарбованим переднє крило та решітка радіатора має пошкодження. Однак, у нього відсутні документи, які б підтверджували суму понесених ним витрат на відновлення автомобіля.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити позивачу у задоволенні пред`явлених до неї позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмовому запереченні.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У письмовій заяві, що надійшла до суду 02 вересня 2020 року, позовні вимоги визнав частково.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року по справі № 204/539/20, вбачається, що 04 січня 2020 року, о 13.20 год., в м. Дніпрі, на перехресті нерівнозначних доріг пр. Пушкіна та вул. Філософська, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надала дорогу і скоїла зіткнення з автомобілем «Део», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_4 отримала фізичний біль. Таким чином, ОСОБА_2 порушила п. 2.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України (а.с. 13-14). Вказана постанова набрала законної сили 03 березня 2020 року.

Вказаною постановою ОСОБА_2 було визнано винною в порушенні правил дорожнього руху, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року (надалі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Транспортний засіб Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра» що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 25.11.2019 року до 24.11.2020 року, розмір франшизи - 1 000,00 грн. (а.с. 12).

Після настання події ДТП, 08 січня 2020 року, діючи відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 подав до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку, в якому повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 04 січня 2020 року, о 13.20 год., у м. Дніпрі, на перехресті пр. Пушкіна та вул. Філософської, за участю автомобілів Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , та Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 45-46).

У пункті 34.4 ст. 34 Закону № 1961-IV визначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

15 січня 2020 року оцінювачем ОСОБА_5 , за участю власника пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_1 було складено протокол огляду колісного транспортного засобу Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , в якому було зафіксовано характер та об`єм пошкодження вказаного транспортного засобу. Вказаний протокол був підписаний ОСОБА_1 , який погодився з переліком пошкоджень, зазначених оцінювачем, підписавши протокол огляду транспортного засобу без зауважень (а.с. 149-150).

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 15-01-20В від 25 лютого 2020 року, складеного ПП ОСОБА_6 (дослідження провів фахівець ОСОБА_5 ), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 35 126,15 грн. (а.с. 143-148).

Крім того, судом встановлено, що 27 січня 2020 року ОСОБА_1 особисто звернувся до ТОВ «Клевер Експерт» та замовив проведення експертного дослідження.

27 січня 2020 року за участю власника пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_1 було складено протокол огляду колісного транспортного засобу Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , в якому було зафіксовано характер та об`єм пошкодження вказаного транспортного засобу (а.с. 26).

Слід зазначити, що вищевказані протоколи огляду колісного транспортного засобу частково різняться між собою описом пошкоджень транспортного засобу Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 45/01-20 від 31 січня 2020 року, складеного ТОВ «Клевер Експерт» (оцінювач ОСОБА_7 ) вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , становить 40 578,20 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 39 412,04 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження становить 56 904,57 грн., ринкова вартість з урахуванням ПДВ автомобіля до моменту ДТП становить 83 350,24 грн. (а.с. 16-25).

Однією з позовних вимог позивача було відшкодування йому відповідачем ОСОБА_2 суми компенсації вартості висновку експерта у розмірі 2 200,00 грн.

За складання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 45/01-20 від 31 січня 2020 року, складеного ТОВ «Клевер Експерт» позивачем було понесено витрати у розмірі 2 200,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 24 від 04 лютого 2020 року (а.с. 42).

З цього приводу слід зазначити наступне.

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961-IV передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Як вже зазначалося страховик - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» свій обов`язок виконав належним чином та після повідомлення йому про настання ДТП, 15 січня 2020 року направив оцінювача ОСОБА_5 для огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення розміру збитків.

Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

З урахуванням наведеного слід звернути особливу увагу на те, що право потерпілого самостійно визначити розмір завданої йому шкоди виникає виключно у випадку наявності однієї умови, а саме, якщо страховик протягом визначеного законом строку (10 днів з дня повідомлення йому про страховий випадок) не направить свого представника для визначення розміру збитків. Іншими словами, законодавець передбачив обов`язкову умову для виникнення у потерпілого права самостійно визначати розмір завданої йому шкоди, без настання якої, такого права у потерпілого не виникає.

Тобто, потерпіла особа має право вимагати виплати їй страхового відшкодування у розмірі визначеному експертом за замовленням самого потерпілого, як і витрат понесених потерпілим у зв`язку з замовленням такого дослідження, виключно у тому випадку, якщо страховик протягом визначеного законом строку (10 днів) не направить свого представника для визначення розміру збитків завданих потерпілому.

Однак, як встановлено судом, позивач в порушення порядку, передбаченого п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV, передчасно звернувся до ТОВ «Клевер Експерт», хоча такого права у нього не виникло.

За таких обставин слід дійти висновку, що у випадку дотримання страховиком умов передбачених п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961-IV, підстав для відшкодування потерпілому його витрат пов`язаних з необхідністю залучення експерта або спеціаліста для визначення вартості завданої йому шкоди, не виникає, у зв`язку з чим позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми компенсації вартості висновку експерта у розмірі 2 200,00 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» суми компенсації вартості послуг евакуатора, стоянки у розмірі 807,81 грн. суд виходить з наступного.

Шкода, завдана транспортним засобам, визначається у порядку передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який має пріоритет по відношенню до інших нормативно-правових актів. Про пріоритет Закону № 1961-IV по відношенню до інших нормативно правових актів зазначено також і у ст. 2 Закону, згідно положень якої визначено, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

06 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» з заявою про страхове відшкодування, в якій просив виплатити йому відшкодування у розмірі 42 938,20 грн., з яких: вартість матеріального збитку - 40 578,20 грн., витрати на евакуацію автомобіля - 1 500,00 грн., плата за послуги стоянки - 860,00 грн. (а.с. 47).

Відповідно до вимог пунктів 9.1, 9.2 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

28 липня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 33 180,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6279 від 28 липня 2020 року (а.с. 66). Водночас, позивачем не надано суду відповідних доказів, що страхове відшкодування йому було виплачено у розмірі 33 014,75 грн. За таких обставин твердження позивача про те, що йому відповідачем-2 було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 33 014,75 грн. суд до уваги не бере та відхиляє, оскільки вони спростовуються наявним у справі доказами.

У позовній заяві позивач зазначав, що відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» зобов`язаний був сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 31 462,56 грн. (40 578,20 грн. - 20% - 1000 (франшиза) = 31 462,56 грн.), а також витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 1 500,00 грн. та плату за послуги стоянки у розмірі 860,00 грн., що разом становить 33 822,56 грн. Однак, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» не в повному обсязі сплатило позивачу суму компенсації вартості послуг евакуатора та стоянки.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За збереження транспортного засобу на спецмайданчику позивачем 11 січня 2020 року було сплачено 860,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1577305818.1 від 11 січня 2020 року (а.с. 43).

За послуги евакуатора ОСОБА_1 11 січня 2020 року було сплачено 1 500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1577307643.1 від 11 січня 2020 року (а.с. 44).

Враховуючи загальний розмір страхового відшкодування, про який зазначає позивач у своїй позовній заяві (33 822,56 грн.) та враховуючи сплату відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 33 180,65 грн., то сума компенсації вартості послуг евакуатора, стоянки, яку слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_1 становить 641,91 грн. (33 822,56 грн. - 33 180,65 грн. = 641,91 грн.), а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідної для повного відновлення порушених прав, у розмірі 25 442,01 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розглядами судами цивільних справ про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1997 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Як вже було встановлено вище, Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» у відповідності до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з дотриманням умов передбачених п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961-IV, було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 15-01-20В від 25 лютого 2020 року, складеним ПП ОСОБА_6 , з вирахуванням суми ПДВ у розмірі 945,50 грн. (що узгоджується з положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV) та франшизи у розмірі 1 000,00 грн., тобто у розмірі 33 180,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Однак, позивачем не доведено перед судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що витрати позивача на відновлення автомобіля Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , перевищили розмір страхової виплати розрахованої страховиком у відповідності до норм Закону № 1961, яка була здійснена Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра».

При цьому, сам позивача в судовому засіданні пояснював, що на теперішній час автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , ним майже відновлений, за винятком декількох деталей. Однак, у нього відсутні документи, які б підтверджували суму реально понесених ним витрат на відновлення автомобіля.

Враховуючи викладене, оскільки Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» у відповідності до норм закону було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 та враховуючи, що позивачем перед судом не доведено, що для позивача виявилося недостатньою сума сплаченого страховиком відшкодування для відновлення його порушеного права та відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

У статті 1167 ЦК України зазначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 23 ЦК України, передбачає можливість відшкодування моральної шкоди завданої особі внаслідок пошкодження її майна, тобто майна власником якого є ця особа.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок винних дій ОСОБА_2 , яка скоїла дорожньо-транспортну пригоду та пошкодила майно позивача - автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження. Вказаний автомобіль належить позивачу на праві приватної власності.

За таких обставин суд вважає, що позивач як власник пошкодженого майна має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням належного йому автомобіля.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує те, що ДТП, внаслідок якого майно позивача - автомобіль Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , був пошкоджений, сталось з вини ОСОБА_2 , після ДТП позивач був вимушений докласти додаткових зусиль для відновлювального ремонту свого автомобіля, у зв`язку з чим змінився звичний уклад його життя, він зазнав вимушених змін, доклав зусилля для відновлення попереднього стану, зазнав негативних емоцій та стресу, які знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП та протиправними діями ОСОБА_2 .

Враховуючи встановлені обставини, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачу моральної шкоди пред`явлений до стягнення є завищеним та не доведеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 3 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги майнового характеру, пред`явлені до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», за які позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (у мінімальному розмірі для позовних вимог майнового характеру), задоволені частково, то з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн. Крім того, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, пред`явлені до ОСОБА_2 , за які позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., задоволені частково, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

При цьому, передбачені законодавством України підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору відсутні з огляду на положення ст. 541 ЦК України, яка передбачає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Враховуючи наведене вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів судового збору задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 6, 12, 22, 29, 34, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ - 21870998, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 21) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у вигляді компенсації вартості послуг евакуатора та стоянки у розмірі 641,91 грн. (шістсот сорок одна гривня, 91 копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ - 21870998, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 21) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез