Ухвала суду № 93104744, 26.11.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1754/20

Провадження № 1-кс/175/1092/20

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Новік Л.М.

при секретареві – Сапай О.Г.

за участю:

слідчого – Шнейдера Р.А.

прокурора – Збарського А.П.

захисника – Корчагіна С.В.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Шнейдер Р.А. погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Черненко Ю. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, –

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке надійшло до суду 23 листопада 2020 року, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040000000973 від 27.11.2019 року, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, –

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019040000000973 від 27.11.2019 року відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 21 листопада 2020 року є підпис підозрюваного про вручення зазначених документів.

Підозрюваний до зали суду прибув самостійно.

Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що в провадженні СВ Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040000000973 від 27.11.2019 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено: 01 липня 2011 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, придбано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1405 га (кадастровий номер 1221455400:01:012:0646).

11 серпня 2011 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЯ №027093, зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» за №122140000000937, в якому цільове призначення земельної ділянки зазначено: «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд».

В період з липня 2011 року по червень 2014 року на вищевказаній земельній ділянці, під контролем та за рахунок ОСОБА_2 , збудовано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який, згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовлений 10.06.2014 року на ім`я ОСОБА_2 , складається з: житлового трьох поверхового будинку загальною площею – 268,5 м2, гаражу, лазні, споруди та басейну. Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами не був прийнятий в експлуатацію, державна реєстрація не відбувалась. Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами був житлом ОСОБА_2 з моменту завершення його фактичного будівництва.

24 квітня 2015 року з метою введення в експлуатацію, реєстрації права власності та подальшого продажу вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу за адресою: вул. О. Гончара, 30-а, прим. 1, м. Дніпро, Проскурова Т.М. надала генеральну довіреність на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , строком дії до 24.04.2020 року, зареєстровану у реєстрі за №635, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік Іриною Леонідівною на: придбання (купівлю, міну, отримання в дар) на її ім`я, відчуження (продаж, міну), здачу в найм (оренду), передачу в заставу (іпотеку) в забезпечення виконання її майнових зобов`язань, управління, а також вчинення для неї та/чи в її інтересах будь-яких дій щодо належного їй на праві власності рухомого та нерухомого майна та інші права.

27 січня 2016 року з метою виконання наміру, щодо введення в експлуатацію та реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, з метою його подальшого продажу, ОСОБА_3 діючи від імені ОСОБА_2 за довіреністю, посвідченою 24.04.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., за реєстровим номером №635, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Святослава Хороброго, 22, оф. 2, надав раніше йому знайомому ОСОБА_1 довіреність, яка зареєстрована в реєстрі під №98 та посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною. Відповідно до вказаної довіреності, ОСОБА_3 передовірив ОСОБА_1 надані йому ОСОБА_2 повноваження, а саме - бути представником ОСОБА_2 з усіма необхідними повноваженнями з питань:

продажу земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер – 1221455400:01:012:0646;

представництва інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та управління, в банківських установах, в органах юстиції, в органах нотаріату, в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно міністерства юстиції України, з питань, пов`язаних з відчуженням зазначеної земельної ділянки, в територіальних органах Держкомзему, відповідному відділі Земельних ресурсів, з питань замовлення та отримання будь-яких документів, в тому числі Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з питань виконання робіт, пов`язаних з виготовленням документації із землеустрою, зокрема проекту відведення земельної ділянки, відновлення меж земельної ділянки в натурі, виконання всіх необхідних дій, необхідних для присвоєння кадастрового номеру визначеній земельній ділянці та внесення інформації до системи Державного земельного кадастру, та в подальшому отримати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, інші довідки та документи; в експертних організаціях з питань замовлення та отримання Звітів про експертно-грошову оцінку нерухомого майна та з інших питань.

У вказаний час, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел направлений на заволодіння земельною ділянкою та житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, який був житлом ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з раніше йому відомим ОСОБА_5

09 березня 2016 року, приблизно о 20.09 год., ОСОБА_1 , діючи на підставі довіреності від 27.01.2016 року, зареєстрованої в реєстрі під №98, шляхом обману та зловживання довірою, а саме - шляхом замовчування відомостей перед власницею - ОСОБА_2 про продаж її майна та використовуючи довірливі відносини із нею та членами її родини, діючи із корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , який достовірно знав та розумів, що на земельній ділянці розміщений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, збудований не ним, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Святослава Хороброго, 22, оф. 2, уклав із ОСОБА_5 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_2 (кадастровий номер – 1221455400:01:012:0646), зареєстрований в реєстрі за №345 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О., укривши факт розміщення на ній житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

У спосіб досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_1 підписом у договорі купівлі-продажу земельної ділянки підтвердив умови, визначені п.10 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме, що… «земельна ділянка не забудована».

ОСОБА_5 у спосіб досягнення своєї злочинної мети, підписом у договорі купівлі-продажу земельної ділянки підтвердив умови, визначені п. 11 договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме, що «земельна ділянка, що продається, візуально оглянута, ПОКУПЦЕМ, до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які перешкоджали б її використанню за призначенням, на момент огляду не виявлено».

В спосіб досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки приховали від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. факт розташування на земельній ділянці житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки, діючи у межах цивільно-правових відносин, однак з метою привласнення майна потерпілої, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , діючи із корисливих мотивів, за попередньою змовою, розподіливши ролі між собою, шляхом обману та зловживання довірою, прагнули завуалювати свій злочинний умисел на заволодіння майном.

За результатами вказаних дій, ОСОБА_5 отримав право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 (кадастровий номер – 1221455400:01:012:0646) та можливість фактичного користування житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, за вищевказаною адресою, яке було житлом ОСОБА_2 , тим самим заподіявши шкоду останній.

Того ж дня, а саме 09.03.2016 року, ОСОБА_5 надав довіреність, зареєстровану в реєстрі під №347 та посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною, якою уповноважив ОСОБА_1 продати земельну ділянку: кадастровий номер 1221455400:01:012:0646 за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_2 , а саме - житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, яке було житлом ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , 20.02.2018 року, достовірно знаючи, що житловий трьох поверховий будинок загальною площею – 268,5 м2, гараж, лазня, споруди та басейн збудовані не ним, подав від свого імені до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Обухівської селищної ради за адресою: вул. В. Сухомлинського, 56-Б, смт. Cлобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта», в якому об`єктом будівництва визначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою – АДРЕСА_2 , тим самим отримавши право на виконання підготовчих робіт після внесення даних до Єдиного реєстру документів.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , 12.03.2018 року, достовірно знаючи, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, яке було житлом ОСОБА_2 , збудоване не ним, подав до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Обухівської селищної ради за адресою: вул. В. Сухомлинського, 56-Б, смт. Cлобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, «Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта» на вже збудований протягом 2011-2014 років ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , тим самим отримавши зареєстровану Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

16 березня 2018 року ОСОБА_5 , доводячи до кінця свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_2 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою та маючи спільну мету з ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який був житлом ОСОБА_2 , збудований не ним, набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею (кв.м.) 290,2, з гаражем – 60,3 м2, погребом – 38,8 м2 та лазнею -73,7 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом реєстрації у Державного реєстратора Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 права власності на новозбудоване домоволодіння.

За результатами вищевказаних дій ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою та маючи спільну мету з ОСОБА_1 , отримав право власності на земельну ділянку: кадастровий номер 1221455400:01:012:0646 та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

05 лютого 2019 року, з метою отримання вигоди від продажу земельної ділянки та домоволодіння, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , який безпосередньо знайшов покупця, уклав договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки з ОСОБА_7 , посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. за реєстровими номерами №122 та НОМЕР_1 , які в подальшому, 05.02.2019 року, було розірвано за згодою сторін.

Відповідно до висновку судової оціночної-будівельної експертизи №2778/2779-20 від 03.08.2020 року, ринкова вартість:

земельної ділянки кадастровий номер 1221455400:01:012:0646, реєстраційний номер 875644112214, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,1405, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 станом на 09.03.2016 року складала 501 095,00 (п`ятсот одна тисяча дев`яносто п`ять) гривень;

житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 09.03.2016 складала 15 835 317,00 (п`ятнадцять мільйонів вісімсот тридцять п`ять тисяч триста сімнадцять) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму – 16 336 412, 00 грн. (шістнадцять мільйонів триста тридцять шість тисяч чотириста дванадцять) гривень.

Слідчий зазначає, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), системної неявки обвинуваченого до органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , у випадку загрози притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілого, свідків.

Слідчий підтримав своє клопотання та просив задовольнити.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, вважає, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілого, свідків. Також зазначив, що підозра обґрунтована просив задовольнити клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання в цілому, оскільки вважає підозру необґрунтованою, так як відсутні об`єктивна сторона кримінального правопорушення. Слідчим взагалі не доведений факт шахрайських дій, з боку ОСОБА_8 по відношенню до потерпілої особи, відсутнє розмежування, що саме вчинив ОСОБА_8 обман або зловживання довірою, не розкрито в повідомленні про підозру диспозицію ч.4 ст.190 КК України, а саме великий розмір, тим більше предметом злочину вільно користується потерпіла на цей час не розкриті та не доведені ризики передбачені ст.. 177 КПК України. Та додав, що з боку правоохоронних органів по відношенню до його підзахисного було порушено право на захист при врученні клопотання про застосування запобіжного захисту. Додав, що його підзахисний дійсно відчужив належну йому частину нерухомого майна на користь дружини, оскільки боїться за своє життя та боїться, що не зможе протистояти свавіллю з боку правоохоронних органів та прокуратури.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

21.11.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке є особливо тяжким, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

До того ж в судовому засіданні органом досудового розслідування доведена наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема: переховуватися від органу досудового розслідування; впливати потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, однак не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КК України, не може запобігти тим ризикам, які існують, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, такі ризики, як вільне спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні та можливість здійснювати вплив на них, можуть бути усунені шляхом покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків у вигляді заборони у спілкуванні з даними особами. А такі ризики, як ухилення від явки до слідчого, можуть бути усунені шляхом покладення судом на підозрюваного обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду.

До того ж, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв`язки.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.

А тому, враховуючи пред`явлену ОСОБА_1 підозру, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має на утримання двох малолітніх дітей, постійне місце проживання, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, з покладенням на нього певних процесуальних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом; не залишати місце фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки даний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та дієвості кримінального провадження щодо останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Шнейдер Р.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці - до 26 січня 2021 року включно з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовження зазначеного строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Дата закінчення дії ухвали 26 січня 2021 року.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Шнейдер Р.А.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік