Вирок № 93102471, 26.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31676/20

Провадження № 1-кп/947/1309/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі Гремалюк В.В.,

прокурора: Добровольської О.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020166480000265 від 19.09.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с.Любашівка Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-25.02.2020 року Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за злочин проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

18.09.2020 року об 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 прибув до супермаркету «Таврія-В» ПП «Таврія Плюс», який розташований на пр-т Академіка Глушка, 29а в м.Одесі де визначив об`єктом свого злочинного посягання товар, що знаходився в торговельному залі вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи в торгівельному залі супермаркету «Таврія-В», шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з полиці стелажу магазина товар, що належить магазину «Таврія-В» ПП «Таврія Плюс», а саме: чоловіча куртка чорного кольору, з помаранчевими вставками, вартістю 499 гривень 23 копійки, яку він вдягнув зверху на свій одяг.

Після чого, з метою утримання викраденого майна, ОСОБА_1 прослідував до касової зони, яку пройшов не розрахувавшись при цьому за викрадений товар.

Однак, довести свій умисел до кінця та розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд ОСОБА_1 не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий на виході із супермаркету «Таврія-В» ПП «Таврія Плюс», співробітником служби охорони, яким в подальшому було викликано працівників поліції.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Так, обвинувачений пояснив, що 18.09.2020 року об 10 годині 20 хвилин, він прибув до супермаркету «Таврія-В», який розташований на пр-т Академіка Глушка, 29а в м.Одесі де переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з полиці стелажу магазина чоловічу куртку чорного кольору, з помаранчевими вставками, яку він вдягнув зверху на свій одяг. Після чого, він прослідував до касової зони, яку пройшов не розрахувавшись при цьому за викрадений товар, однак був затриманий на виході із супермаркету «Таврія-В» співробітником служби охорони, яким в подальшому було викликано працівників поліції.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Звернувся до суду з заявою, згідно якої просив розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежитись дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно - доведена в повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кримінального стягнення, не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, характеристику, його щире каяття в скоєному, пом`якшуючі обставини, а також той факт, що у потерпілого немає матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді арешту

Питання про речові докази суд віршує на підставі ст. 100 КПК України.

По данному кримінальному провадженню експертні дослідження не проводились, витрати на залучення експерта - відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання призначеного за вироком Київського районного суду м.Одеси від 25.02.2020 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженю не обирався.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного арешту після набрання вироком законної сили.

Речові докази - вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Прохоров П. А.