Рішення № 93101730, 09.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020 Справа № 908/1520/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1520/20

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85)

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 600 946,76 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Оккерт Ю.О., ордер серія ЗП №086219 від 20.07.2020, адвокат

від третьої особи: не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 20.07.2020, 04.08.2020, 18.08.2020, 21.10.2020 та 09.11.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів – програмно-апаратного комплексу "Оберіг" та комплексу "Акорд".

СУТЬ СПОРУ

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 44/22-570 від 09.06.2020 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 493478,04 грн., пені в сумі 72399,42 грн., 15% річних в сумі 35069,30 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018, що разом складає 600 946,76 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1520/20, присвоєно справі номер провадження 12/101/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.07.2020 о 14:15.

06.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що підприємство не має можливості забезпечити участь представника у засіданні, а тому просить суд провести підготовче засідання, судове засідання та в цілому судове провадження, без участі представника ДПЗД "Укрінтеренерго". При цьому зазначив, що позовні вимоги позивач підтримує повністю.

10.07.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- між підприємством "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" (Споживач) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (Постачальник) 27.12.2018 укладений публічний договір, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку 1 до договору;

- підприємство "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" отримувало послуги за цим договором з 01.01.2019 по 31.01.2019 включно;

- за результатом надання послуг у січні 2019 постачальником 31.01.2019 складений акт купівлі-продажу електроенергії № 000258 до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018, який підписаний між сторонами, відповідно до якого підприємством було спожито 2328039,00 кВт/год.;

- на підставі цього акту постачальником 09.02.2019 виставлений рахунок № 000003328379/07/О01/03180 на поставлену електричну енергію по 1 та 2 класу напруги у січні 2019 в кількості 2328039 кВт/год. на суму 6121601,83 грн. та за послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" по 1 та 2 класу напруги на суму 1222290,32 грн., загальна сума, що підлягає оплаті за цим договором відповідно до виставленого рахунку складала 7345922,20 грн. з урахуванням ПДВ;

- 22.02.2019 між постачальником та споживачем було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої оплата за спожиту електроенергію у січні 2019 року в кількості 2328039 кВт/год. на загальну суму 7345922,20 грн. проводиться за рахунок бюджетних коштів, передбачених бюджетним призначенням на 2019 рік;

- згідно платіжного доручення № 3009 підприємство "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" 22.02.2019 сплатило рахунок № 000003328379/07/О01/03180 в повному обсязі, перерахувавши суму 7345922,20 грн. на розрахунковий рахунок постачальника;

- згідно підпункту 4 п. 13.5. договору дія цього договору припиняється у разі зміни постачальника електричної енергії;

- за результатом проведення відкритих торгів, підприємство "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" 11.01.2019 уклало договір про постачання електричної енергії з іншим постачальником, про що ДПЗД "Укрінтеренерго" було проінформовано листом від 14.01.2019 № 33/1-117;

- так, постачання електроенергії та строк дії за договором, укладеним з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", було припинено 31.01.2019 та з 01.02.2019 підприємство отримувало послуги іншого постачальника електроенергії;

- таким чином, строк дії договору припинився 01.02.2019, рахунок № 000003328379/07/О01/03180, виставлений постачальником 09.02.2019 на суму 7345922,20 грн., сплачений в повному обсязі, до 14-го числа (включно) лютого 2019 постачальником не направлялися будь-які інші рахунки;

- фінансові зобов`язання підприємства "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" перед ДПЗД "Укрінтеренерго" станом на 22.02.2019 виконані в повному обсязі та сторони не мали претензій щодо виконання договору;

- проте 01.08.2019, через п`ять місяців з моменту припинення строку дії договору, підприємство "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" отримує лист від ДПЗД "Укрінтеренерго" за вих. № 44/10-4198 від 24.07.2019, в якому постачальник посилається на постанову НКРЕКП України від 27.06.2019 № 1306, на підставі якої пропонує здійснити коригування акту купівлі-продажу електричної енергії за січень 2019 та додатково сплатити рахунок № 000003328379/07/К01/0699 від 16.07.2019 на суму 493478,04 грн.;

- постановою НКРЕКП України від 27.06.2019 № 1306 затверджені рішення Ради оптового ринку електричної енергії України за переліком, в цій постанові відсутнє обґрунтоване посилання на підстави проведення коригування акту купівлі-продажу у січні 2019;

- окрім того, всі зазначені рішення Ради оптового ринку електричної енергії України та НКРЕКП України прийняті в липні 2019, тобто після закінчення договірних відносин між підприємством "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" та ДПЗД "Укрінтеренерго";

- ДПЗД "Укрінтеренерго" замість надання обґрунтованого роз`яснення, яке б забезпечило прозорість розрахунку та коригування, як то передбачено пунктом 3.3. договору, надіслало підприємству "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 107468,72 грн. від 29.01.2020 № 44/10-140/Пон, в якій також відсутнє роз`яснення необхідності здійснення коригування акту;

- для здійснення оплати рахунку від 16.07.2019 № 000003328379/07/К01/0699 на суму 493478,04 грн. за бюджетні кошти у підприємства "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" не було обґрунтованих підстав;

- власний дохід підприємства "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" не покриває і 50% обов`язкових витрат, таких як заробітна плата та обов`язкові платежі, діяльність підприємства є збитковою, а отже такою, яка не може в повному обсязі покривати витрати та належним чином виконувати перед контрагентами взяті на себе зобов`язання;

- однак, не дивлячись на складнощі, після подання позову позивачем, підприємство "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" сплатило рахунок № 000003328379/07/К01/0699 на суму 493478,04 грн., про що свідчить платіжне доручення № 5060 від 30.06.2020;

- заперечує проти стягнення пені в розмірі 72399,42 грн. та 15% річних в розмірі 35069,30 грн.;

- звернення позивача до суду не було спричинене недобросовісним виконанням підприємством "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" взятих на себе договірних зобов`язань, а у зв`язку з тим, що позивач своєю бездіяльністю не зміг обґрунтувати необхідність здійснення коригування через п`ять місяців після спливу терміну дії договору, не міг надати роз`яснення прозорості платежу, що унеможливило здійснення оплати у найкоротший термін;

- не з вини підприємства "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" виникла необхідність у липні 2019 здійснити коригування акту;

- окрім того, підписання такого документу як коригувального акту до акту купівлі-продажу електроенергії – не передбачений договором;

- договором не передбачений обов`язок споживача здійснювати фінансові компенсації/платежі, які виникли після припинення строку дії такого договору;

- саме постачальником були порушені терміни для здійснення коригування, які передбачені комерційною пропозицією та ПРРЕЕ;

- додаткова сплата за рахунком № 000003328379/07/К01/0699 не може розглядатися як прострочення/або несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, так як всі зобов`язання за цим договором на момент виставлення рахунку вже були припинені, за таких обставин стягнення пені та нарахування 15% річних за додатковий платіж не передбачено ПРРЕЕ та договором;

- позивачем листом № 44/09-5031 від 21.11.2019 було направлено на адресу підприємства додаткову угоду № 2 до договору, якою планувались внесення змін в частині фактичного обсягу постачання електроенергії, зміни вартості послуг та терміну дії договору, однак ця додаткова угода не може бути підписана до договору, який вже втратив чинність;

- вважає, що при розрахунку відсотків річних необхідно застосовувати 3%. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 493478,04 грн., зменшити розмір пені та розмір відсотків річних та у зв`язку із частковим визнанням позову (шляхом оплати рахунку за поставлену електроенергію) розглянути питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020 о 10:30.

Ухвалою суду від 04.08.2020 відкладено підготовче засідання на 18.08.2020 об 11:00. Цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

10.08.2020 на адресу суду від третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" надійшли пояснення, в яких остання зазначає наступне:

- з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" є оператором системи розподілу в Запорізькій області;

- відповідно до п. 6.2.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі не обрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи;

- відповідно до звіту фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) підприємства "Запоріжелектротранс", як споживача постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" фактичний обсяг споживання електричної енергії відповідача за січень 2019 становить до коригування 2328039,00 кВт/год. після 2484430,00 кВт/год. (коригування на 156391,00 кВт/год.).

17.08.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що підприємство не має можливості забезпечити участь представника у засіданні, а тому просить суд провести підготовче засідання, судове засідання та в цілому судове провадження, без участі представника ДПЗД "Укрінтеренерго". При цьому вказує, що позовні вимоги позивач підтримує повністю.

Ухвалою суду від 18.08.2020 продовжений строк підготовчого провадження у справі № 908/1520/20 та відкладено підготовче засідання на 07.10.2020 о 10:30.

Ухвалою суду від 07.10.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1520/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2020 о 14:45.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкладений розгляд справи на 09.11.2020 о 14:30.

06.11.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що підприємство не має можливості забезпечити участь представника у засіданні, а тому просить суд провести підготовче засідання, судове засідання та в цілому судове провадження, без участі представника ДПЗД "Укрінтеренерго". При цьому вказує, що позовні вимоги позивач підтримує повністю.

В судове засідання 09.11.2020 з`явився представник відповідача.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 09.11.2020 не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 09.11.2020 представників позивача та третьої особи, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію присутнього в судовому засіданні представника відповідача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що як зазначає позивач, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (Постачальник), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VІІІ від 13.04.2017, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018, далі Договір, на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Як вказує позивач, 27.12.2018 на виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою: www.iue.kiev.ua ДПЗД "Укрінтеренерго" розміщено: порядок приєднання до умов договору, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію № 2 до договору, додаток до комерційної пропозиції № 2.

Згідно із п. 2.1. Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.6. – 3.8. Договору Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави. Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії Споживачу протягом всього строку постачання, зокрема у разі закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника. З першим рахунком за електричну енергію, який надає Постачальник Споживачу, Постачальник має надати Споживачу інформацію про:

ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб);

оплату послуг з розподілу через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи;

право Споживача змінити Постачальника. Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим Договором. Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення Договору між сторонами. Оплачений Споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий Постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього Договору з боку Споживача.

Умовами п. п. 5.1., 5.10. Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору. Оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

В матеріалах справи міститься комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 за підписом Постачальника (Додаток 1 до Договору), умовами якої передбачено, що Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.11. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно із п. 13.1. Договору цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Вищевказаний Договір оформлений за підписом та печаткою позивача (Постачальника).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного Договору ДПЗД "Укрінтеренерго" був складений акт купівлі-продажу електроенергії № 000258 від 31.01.2019 за січень 2019, за яким відповідачем було спожито електроенергію в обсязі 2328039,00 кВт/год. та оформлений рахунок № 000003328379/07/О01/03180 від 09.02.2019, за яким загальна вартість спожитої електричної енергії становить 7345922,20 грн.

Акт купівлі-продажу електроенергії № 000258 від 31.01.2019 був оформлений за підписом позивача та його печаткою, втім вказаний акт не містить підпису з боку Споживача (відповідача у справі).

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, зі змісту якого вбачається, що акт № 000258 та рахунок № 000003328379/07/О01/03180 від 09.02.2019 були вручені відповідачу 19.02.2019.

Докази у справі свідчать, що 26.02.2019 відповідач здійснив оплату за спожиту електричну енергію в січні 2019 на користь позивача в сумі 7345922,20 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 3009 від 26.02.2019 (а.с. 45).

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2019 позивачем був складений коригувальний акт № 003015 до акту № 000258 від 31.01.2019 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». У вказаному коригувальному акті позивачем проведено коригування обсягу спожитої відповідачем електроенергії за січень 2019, а саме донараховано за обсяг - 156391 кВт/год. електроенергії вартість електроенергії на суму 493478,04 грн. Вказаний коригувальний акт оформлений за підписом позивача та його печаткою, втім вказаний акт не містить підпису з боку Споживача (відповідача у справі).

Позивач в позові вказує, що оскільки відповідач не виконував свої договірні зобов`язання, ДПЗД "Укрінтеренерго" було направлено відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій від 29.01.2020 № 44/10-140/ПОН з вимогою сплати заборгованості в семиденний термін. При цьому зазначає, що станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за поставлену електричну енергію за січень 2019 складає 493478,04 грн., яку і просить стягнути з відповідача.

В матеріалах справи міститься вимога про сплату штрафних санкцій на суму 107468,72 грн. за вих. № 44/10-140/Пон від 29.01.2020, адресована відповідачу, в якій позивач вказує, що враховуючи порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо порядку проведення розрахунків для уникнення настання несприятливих економічних та/або правових наслідків просить у семиденний строк з дати отримання цієї вимоги оплатити суму 107468,72 грн. (яка складається з пені в сумі 72399,42 грн., 15% річних в сумі 35069,30 грн.). В якості додатка до вказаної вимоги позивач зазначив рахунок № 03328379/07/1/3 від 28.01.2020, відповідно до якого нарахував пеню та 15% річних, та протоколи розрахунків суми пені, річних процентів.

Матеріали справи свідчать, що відповідач надав відповідь на вказану вимогу за вих. № 3/1-477 від 21.02.2020, в якій зазначив, що згідно платіжного доручення № 3009 підприємство "Запоріжелектротранс" 22.09.2019 сплатило рахунок № 000003328379/07/О01/03180 в повному обсязі, перерахувавши суму 7345922,20 грн. на розрахунковий рахунок постачальника. Таким чином зобов`язання сторін станом на 22.02.2019 виконані в повному обсязі. При цьому відповідач зазначив, що рахунок № 000003328379/07/К01/0699 від 27.06.2019 на суму 493478,04 грн. виставлений постачальником незаконно та не може бути сплачений підприємством "Запоріжелектротранс". Вказує, що в постанові НКРЕКП України № 1306 від 27.06.2019 відсутнє посилання на порушення з боку підприємства договірних відносин, окрім того всі зазначені рішення прийняті після закінчення договірних відносин між підприємством "Запоріжелектротранс" та ДП "Укрінтеренерго". Відповідач повідомив, що вимога про сплату штрафних санкцій від 29.01.2019 № 44/10-140/Пон не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 08.08.2019 по 28.01.2020 в сумі 72399,42 грн., яка передбачена комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018 (додаток 1 до Договору). Так, умовами комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня Споживачем сплачується на підставі рахунків Постачальника, а у разі незгоди Споживача, стягується в судовому порядку.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього 15% річних за період з 08.08.2019 по 28.01.2020 в сумі 35069,30 грн., які передбачені умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 (додаток 1 до Договору). Так, умовами комерційної пропозиції передбачено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини у сфері постачання електричної енергії.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017.

Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017 (в редакції, яка була чинною станом на січень 2019) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

14.03.2018 постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.

В Правилах роздрібного ринку електричної енергії міститься визначення, а саме договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» - домовленість між постачальником «останньої надії» та споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу на термін до 90 днів постачальником "останньої надії" за цінами постачальника «останньої надії».

Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, яка була чинною станом на січень 2019) постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Так, пунктом 2 постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 анульовано Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 визначено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 до 1 січня 2021 року, визначено територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно із п. 3.4.1., 3.4.2., 3.4.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, яка була чинною станом на січень 2019) постачальник "останньої надії" повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку НДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених цими Правилами.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами.

Пунктом 6.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, яка була чинною станом на січень 2019) визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником.

З аналізу фактичних обставин справи та доказів вбачається, що з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не здійснювало постачання електричної енергії відповідачу у зв`язку з анулюванням відповідної ліцензії, при цьому докази обрання відповідачем, починаючи з 01.01.2019 нового електропостачальника в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, з 01.01.2019 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії".

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав факт укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018.

Так, на виконання зазначеного Договору ДПЗД "Укрінтеренерго" був складений акт купівлі-продажу електроенергії № 000258 від 31.01.2019 за січень 2019, за яким відповідачем було спожито електроенергію в обсязі 2328039,00 кВт/год. та оформлений рахунок № 000003328379/07/О01/03180 від 09.02.2019, за яким загальна вартість спожитої електричної енергії становить 7345922,20 грн.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, зі змісту якого вбачається, що акт № 000258 та рахунок № 000003328379/07/О01/03180 від 09.02.2019 були вручені відповідачу 19.02.2019.

Докази у справі свідчать, що 26.02.2019 відповідач здійснив оплату за спожиту електричну енергію в січні 2019 на користь позивача в сумі 7345922,20 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 3009 від 26.02.2019 (а.с. 45).

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2019 позивачем був складений коригувальний акт № 003015 до акту № 000258 від 31.01.2019 купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". У вказаному коригувальному акті позивачем проведено коригування обсягу спожитої відповідачем електроенергії за січень 2019, а саме донараховано за обсяг - 156391 кВт/год. електроенергії вартість електроенергії на суму 493478,04 грн. Вказаний коригувальний акт оформлений за підписом позивача та його печаткою, втім вказаний акт не містить підпису з боку Споживача (відповідача у справі).

Предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 493478,04 грн., яка виникла на підставі коригувального акту № 003015 від 27.06.2019 до акту № 000258 від 31.01.2019 купівлі-продажу електроенергії, пені в сумі 72399,42 грн., 15% річних в сумі 35069,30 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018.

Докази у справі свідчать про те, що відповідач здійснив оплату за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 в сумі 493478,04 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 5060 від 30.06.2020.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем повністю погашено заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018, провадження у справі № 908/1520/20 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" про стягнення з останнього заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 493478,04 грн. слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені та 15% річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та комерційної пропозиції до нього вбачається, що строк оплати електроенергії встановлений в залежності від отримання відповідачем рахунка на її оплату.

Так, відповідач у відзиві зазначив, що 01.08.2019 отримав від позивача лист за вих. № 44/10-4198 від 24.07.2019, в якому позивач посилався на постанову НКРЕКП України від 27.06.2019 № 1306 та пропонував здійснити коригування акту купівлі-продажу електричної енергії за січень 2019 та додатково сплатити рахунок від 16.07.2019 № 000003328379/07/К01/0699 на суму 493478,04 грн.

Отже, відповідач визнав факт того, що отримав 01.08.2019 від позивача рахунок від 16.07.2019 № 000003328379/07/К01/0699 на суму 493478,04 грн.

Таким чином, строк оплати вказаного рахунка настав 08.08.2019 (через 5 робочих днів після отримання відповідачем рахунка), прострочка виникла з 09.08.2019.

Втім, відповідач зобов`язання з оплати вказаного рахунку у вищевказаний строк не виконав, а здійснив оплату повністю лише 30.06.2020.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитої електроенергії за період з 08.08.2019 по 28.01.2020 в сумі 72399,42 грн.

Так, умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок у зв`язку з тим, що позивачем була допущена помилка при визначенні початку періоду прострочення, а саме не враховано, що строк оплати настав 08.08.2019, а прострочка виникла з 09.08.2019.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за коригувальним актом № 003015 від 27.06.2019 в сумі 493478,04 грн., строк оплати якої настав 08.08.2019, прострочка виникла з 09.08.2019

- за період з 09.08.2019 по 28.01.2020 (173 календарних дні) від суми боргу 493478,04 грн. пеня складає 72398,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір пені та розмір відсотків річних.

Розглянувши вказане клопотання відповідача та мотиви звернення з ним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до абзацу 1 п. 3.17.4. чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 … вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи всі викладені обставини, в тому числі умови комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до договору в частині строку оплати спожитої електричної енергії, а також добровільну сплату відповідачем під час розгляду даної справи заборгованості в сумі 493478,04 грн., суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка за розрахунком суду складає 72398,43 грн., на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 36199,21 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу 15% річних за період з 08.08.2019 по 28.01.2020 в сумі 35069,30 грн.

Умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до Договору передбачено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Щодо вимог відповідача про зменшення розміру процентів річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Оскільки проценти річних не є штрафною санкцією, а нормами ст. 233 ГК України передбачена можливість зменшення розміру саме штрафних санкцій, вимоги відповідача в частині зменшення розміру 15% річних не підлягають задоволенню.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відсотків річних задоволено судом частково.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за спожиту електричну енергію, а наданий позивачем розрахунок 15% річних здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України та умовами вищевказаної комерційної пропозиції до Договору, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15% річних в сумі 35069,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно прохання відповідача про розгляд питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості позивачу може бути повернутий судовий збір в цій частині за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо заперечень відповідача проти пені та 15% річних суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки вони нараховані саме на заборгованість за коригувальним актом за січень 2019, яку відповідач сплатив лише 30.06.2020 (фактично визнавши цю заборгованість), допустивши прострочення, тобто нараховані за прострочення виконання зобов`язання, яке виникло в період дії спірного Договору, прострочення виконання зобов`язання підтверджене доказами у справі, відтак відповідач зобов`язаний сплатити пеню та 15% річних. При цьому пеня та 15% річних, передбачені умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до спірного Договору.

Відповідно до п. 3.17.4. чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1612,02 грн. покладаються на відповідача у справі - Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Судовий збір в сумі 7402,17 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/1520/20 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 493478,04 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Витрати зі сплати судового збору в сумі 0,01 грн. покладаються на позивача у справі - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Провадження у справі № 908/1520/20 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" в частині вимог про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 493478,04 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" задовольнити частково.

3. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код 03328379) на користь:

- Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) пеню в сумі 36199 (тридцять шість тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 21 коп., 15% річних в сумі 35069 (тридцять п`ять тисяч шістдесят дев`ять) грн. 30 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 02 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" відмовити.

5. Судовий збір в сумі 7402,17 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/1520/20 в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 493478,04 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Повне рішення складено – 19.11.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.