Рішення № 93101727, 23.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020 Справа № 908/2074/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а

до відповідача: комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, 70530, Запорізька обл., Оріхівський р-н, смт Комишуваха, вул. Шкільна, буд. 12

про стягнення 123 619,14 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області надійшла позовна заява про стягнення з комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (далі КП “Комишуваський комунальник”) 123 619,14 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані встановленням позивачем під час планової перевірки (у період з 21.03.19 по 27.03.19) порушення КП “Комишуваський комунальник” природоохоронного законодавства, про що складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.03.19 № 081/122/03. На підставі Методики, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.09 № 389, позивачем здійснено розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме щодо здійснення забору води без дозволу на спеціальне водокористування суму збитків визначено у розмірі 724, 10 грн. за період з 01.01.16 по 24.01.16 та у розмірі 11 626,83 грн. за період з 01.06.17 по 27.09.17), а щодо спеціального дозволу на користування надрами збитки склали 111 268,21 грн. за період з 01.01.15 по 31.12.18. На адресу відповідача позивачем направлено претензії з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду у загальній сумі 123 619,14 грн. Оскільки відповідач збитки державі не відшкодував у добровільному порядку, позивач просить суд стягнути з відповідача 123 619,14 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/2074/20 між суддями, 11.08.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 14.08.20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2074/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Зокрема, вказаною ухвалою суду визначено відповідачу строк для подання до суду: клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за необхідності) та відзиву на позов, із доказами, та документами, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (листом з описом вкладення) - протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, представником позивача та представником відповідача (кожним окремо) копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримано 19.08.20.

Отже, сторони належним чином повідомленні про розгляд спору у справі № 908/2074/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та про необхідність вчинення процесуальних дій кожною із сторін у строки встановлені ухвалою від 14.08.20 по цій справі.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не надано до суду у строк визначений ГПК України відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ст. 248 ГПК України, з урахуванням: змін до ГПК України внесених Законом України № 540-IX від 30.03.20, який набрав чинності 02.04.20; Закону України від 18.06.20 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.20, а також постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 (із змінами), від 20.05.20 № 392 (із змінами), від 22 липня 2020 р. № 641 інших постанов чинним станом на дату прийняття рішення у ці справі по суті спору, також з урахуванням наданої Верховним Судом на офіційному веб-сайті (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/) методичної інформації щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 21.03.19 по 27.03.19 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на підставі направлення від 18.03.19 №112 проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання КП “Комишуваський комунальник” вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний Акт від 27.03.19 № 081/122/03 (далі Акт № 081/122/03).

Як свідчить розділ VІ Акту № 081/122/03 «Опис виявлених порушень», перевіркою зокрема встановлено наступні порушення КП “Комишуваський комунальник” вимог природоохоронного законодавства:

« - ст. 125, частини 1, 3 і 5 ст. 126 ЗКУ, ч. 4, ч. 5 ст. 48, ч. 5 прикінцевих положень ЛКУ – відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанських свердловин № 1, 15 розташовані на території Комишуваської селищної ради, селище Калинівка, селище Зарічне), шахтного колодязя № 1 (смт Комишуваха,вул. Хмельницького Богдана, буд б/н) технічного водозабезпечення, які КП “Комишуваський комунальник” використовує для видобутку підземних вод; статті 19, 21 Кодексу України «Про надра» - КП “Комишуваський комунальник” здійснює самовільне користування надрами (видобування підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (п. 3 розділ IV Акту № 081/122/03);

- ст. 125, частини 1, 3 і 5 ст. 126 ЗКУ, ч. 4 і ч. 5 ст. 48, ч. 5 прикінцевих положень ЛКУ: відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанської свердловини № 8 (розташована на території Комишуваської селищної ради, селище Зарічне), яка прийнята КП “Комишуваський комунальник” у 2017 році (п. 4 розділ IV Акту № 081/122/03);

- п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України: КП “Комишуваський комунальник” у період з 01.01.16 по 24.01.16 включно здійснювало забір води з шахтового колодязя (на території смт Комишуваха, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування (п. 6 розділ IV Акту № 081/122/03);

- п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України: КП “Комишуваський комунальник” у період з 01.06.17 по 27.09.17 включно здійснювало забір води зі свердловини № 15м (с. Зарічне, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування (п. 7 розділ IV Акту № 081/122/03).

Акт № 081/122/03 підписано чотирма посадовими особами органу державного нагляду (контролю) - державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, які приймали участь у перевірці. Згідно з відміткою у вказаному Акті, зробленою за підписом державного інспектора Шипотько О.В., директор КП “Комишуваський комунальник” Галкін О.В. від підпису та отримання Акту відмовився в останній день перевірки 27.03.19. Акт перевірки надіслано листом від 27.03.19 № 1084/03.

Відповідно до змісту даного акту, під час проведення перевірки в частині використання водних ресурсів, КП “Комишуваський комунальник” було надано, зокрема:

- дозвіл на спеціальне водокористування № 6162/Зап терміном дії з 29.01.13 по 31.12.15;

- дозвіл на спеціальне водокористування № 0802/Зап терміном дії з 25.01.16 по 31.12.18);

- дозвіл на спеціальне водокористування № 71/ЗП/49д-17 від 28.09.17, строк дії озволу з 28.09.17 по 28.09.22;

- звіти про використання води за формою № 2ТП-водгосп за 2015 – 2018 роки (копії яких також додано до матеріалів цієї справи);

- звітний баланс використання підземних вод за формою № - гр (підземні води) за 2018 , 2017 роки;

- акт про консервацію артезіанської скважини № 8 с. Зарічне від 01.06.17;

- розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації № 20-Л від 23.02.18 про видачу КП “Комишуваський комунальник” ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водовідведення;

- «Журнал обліку водопостачання побічним методом по с. Зарічне» зі свердловини № 15 розташованої на лівому березі р. Конка на відстані 0,7 км на захід від с. зарічне, басейн р. конка.

- «Журнал обліку водопостачання побічними методами по с. калинівка» зі свердловини

№ 1 розташованої на південному сході на відстані 1 км від с. Калинівка басейн р. Конка (р. Камишеватая);

- Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) вимірювальними приладами та обладнаннями» з шахтного колодязя № 1 розташованого в центральній частині смт. Комищуваха по вул. Б. Хмельницького, басейн р. Конка;

- «Журнал обліку водопостачання побічними методами по с. Зарічне артезіанська свердловина № 8» розташованої на лівому березі р. Конка на захід від с. Зарічне,басейн р. Конка;

- Довідка КП «Комишуваський комунальник» від 21.03.19 № 38 про об`єм забраної води (копії яких також додано до матеріалів цієї справи).

Згідно із довідкою за підписом директора КП “Комишуваський комунальник” Галкіна О.В. від 21.03.19 вих. № 38, за період з 01.01.16 по 24.01.16 забрано з шахтного колодязя смт Комишувача – 572 куб.м. та за період з 01.06.17 по 27.09.17 забрано зі скважини №15 с. Зарічне – 9185 куб.м, зі скважини № 1 с. Калинівка – 0 куб.м.

Позивачем до суду разом з позовною заявою надані претензії від 11.01.20 № 128/12, від 16.01.20 № 176/12 від 11.01.20 № 129/12 з додатками адресовані КП «Комишуваський комунальник» (розрахунками від 11.01.20 розміру відшкодування збитків, а саме: за період з 01.01.15 по 31.12.18 – на суму 111268,21 грн., за період з 01.06.17 по 27.09.17 – на суму 11626,83 грн., за період з 01.01.16 по 24.01.16 – на суму 724,10 грн). Всього загальний розмір вимог про відшкодування завданої державі шкоди за вказаними претензіями склав 123 619,14 грн. за загальний період з 01.01.15 по 31.12.18.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Положеннями ст.13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 3 ст. 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п. а ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.17 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, у т.ч. проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, яке затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.20 №121, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Держекоінспекції у Запорізькій області та їй підпорядковується. Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Запорізької області.

Пунктом 9 наведеного Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області передбачено, що інспекція має право пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розраховувати їх розмір,звертатись до суду з відповідними позовами.

Як свідчить наявні у матеріалах справи докази (пункти 3, 4, 6, 7 Акту № 081/122/03), позивачем вході проведення у період з 21.03.19 по 27.03.19 планової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, встановлено, зокрема, наявність у нього наступних порушень вимог природоохоронного законодавства: самовільне користування надрами (видобування підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; відсутність документів, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою для розміщення артезіанської свердловини № 8 (розташована на території Комишуваської селищної ради, селище Зарічне), яка прийнята КП “Комишуваський комунальник” у 2017 році; забір води з шахтового колодязя (на території смт Комишуваха, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування; забір води зі свердловини № 15м (с. Зарічне, Оріхівського р-ну) без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно ч. 1 п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції чинній на момент складання Акту № 081/122/03), за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Частинами 3-7 п.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» закріплено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається зі змісту Акту перевірки № 081/122/03, його не підписано суб`єктом господарювання - КП “Комишуваський комунальник”. Згідно з відміткою засвідченою підписом державного інспектора Шипотько О.В., директор КП “Комишуваський комунальник” Галкін О.В. від підпису та отримання Акту відмовився в останній день перевірки 27.03.19. Акт перевірки надіслано листом від 27.03.19 № 1084/03.

Процедуру здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державного нагляду (контролю) (далі - комплексний захід) визначено Порядком здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.17 № 350.

Згідно з положеннями пунктів 8, 9, 10 зазначеного Порядку, за результатами здійснення комплексних заходів кожним органом державного нагляду (контролю) окремо складаються акти у двох примірниках (п.8). Кожен орган державного нагляду (контролю) забезпечує ознайомлення суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи з відповідним актом протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу суб`єкта господарювання, встановленого його правилами внутрішнього трудового розпорядку. В останній день здійснення комплексного заходу два примірники такого акта підписуються посадовими особами відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання від підписання акта органу державного нагляду (контролю) посадова особа такого органу вносить до цього акта відповідний запис (п.9). Один примірник акта вручається керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) в останній день здійснення комплексного заходу, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання від отримання примірника акта другий примірник акта надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу (п.10).

Викладене вище свідчить, що у зв’язку з відмовою відповідача від отримання примірника акта другий примірник акта мав бути йому надісланий позивачем рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви та матеріалів справи не надано доказів надіслання другого примірника Акта перевірки № 081/122/03 відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення перевірки.

Самі лише посилання у Акті перевірки № 081/122/03 про його надіслання листом від 27.03.19 без надання відповідних доказів не підтверджують факт дотримання позивачем приписів п. 10 Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю).

Крім того, позивач зазначаючи у позовній заяві про направлення на адресу відповідача претензій від 11.01.20 № 128/12, 129/12, та від 16.01.20 № № 176/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду у загальному розмірі 123 619,14 грн. за порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зазначених у Акті перевірки № 081/122/03 не надав суду жодних доказів, які б свідчили про направлення відповідачу такої кореспонденції.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. А відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Доказами, які підтверджують порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства та наявність вини, визнаються, зокрема, підписані та неоскаржені акти перевірки, протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення, сплата штрафу та неоскарження дій Інспекції при проведенні перевірки та здійсненні розрахунки розміру збитків.

Відповідно до частини 1 і 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 4 ст. ст. 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що Акт перевірки № 081/122/03 складений працівниками позивача не підписаний відповідачем, докази його надіслання відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення після завершення перевірки до суду не надано, як і не надано доказів надіслання відповідачу претензій з розрахунками розміру збитків (про якій йде мова у тексті цього рішення), суд дійшов висновку, що позивачем в даному випадку не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування 123 619,14 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Як наслідок, судом відмовляється у задоволені позовних вимог Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про стягнення з КП “Комишуваський комунальник” 123 619,14 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача,

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73, 74, 76, 80, 86, 91, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Повний текст рішення складено 25.11.20.

Суддя В.Л. Корсун