Рішення № 93100194, 24.11.2020, Семенівський районний суд Чернігівської області

24.11.20

Справа № 744/976/20

Провадження по справі № 2/744/449/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Фільчаговій Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача – адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житлову прибудову, тамбур та сарай, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача – адвокат Голик Євген Валерійович в інтересах позивача ОСОБА_1 , пред`явив до суду позов до відповідача, Семенівської міської ради Чернігівської області, в якому представник позивача просив: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», які розташовані по АДРЕСА_1 ; справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження; судові витрати просить не стягувати.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив про те, що 25 квітня 2016 року позивач купила 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу частини житлового будинку. Того ж дня право власності було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також одночасно позивачем була куплена земельна ділянка розміром 0,0818 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0078), цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташована частина будинку, що належить позивачу. Інша 1/2 частина будинку належить ОСОБА_2 , відповідачу по справі. В 2017 році позивач, будучи юридично не обізнаною, не отримуючи дозволу на проведення будівельних робіт, побудувала житлову прибудову, позначену в плані «А1», тамбур, позначений в плані «а1» та сарай, позначений в плані «В1». Всі ці об`єкти позивач побудувала на власній земельній ділянці з кадастровим номером 7424710100:05:001:0078.

В подальшому, в 2019 році позивач поділила свою земельну ділянку площею 0,0818 га на дві земельні ділянки площею 0,0568 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0089) та площею 0,025 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0090), після чого позивач земельну ділянку площею 0,025 га з кадастровим номером 7424710100:05:001:0090, на якій не було жодних забудов, продала іншій особі.

Таким чином, позивач на даний час є власником земельної ділянки площею 0,0568 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0089) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташовані частина житлового будинку, де мешкає позивач, а також житлова прибудова «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 170130111 від 12 червня 2019 року.

На даний час позивач не може зареєструвати за собою право власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», позаяк вони збудовані без дозвільних документів.

Представник позивача вважає, що за позивачем може бути визнано право власності на житлову прибудову «А 1», тамбур «а1» та сарай «В1» за наступних підстав.

В 2020 році позивач звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який підтверджує належний технічний стан житлової прибудови «А1», тамбура «а1» та сараю «В1», а також можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Також самовільно збудовані житлова прибудова «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», що розташовані по АДРЕСА_1 , відповідають діючим будівельним нормам та правилам, що підтверджується довідкою відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області.

Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», які фактично є власністю позивача, якою позивач володіє декілька років, та розташовані по АДРЕСА_1 , позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Ухвалою судді від 05 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, доручила представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.

У судове засідання представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду надав письмову заяву, згідно даних якої просить розгляд даної справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити повністю.

Представник відповідача, Семенівської міської ради Чернігівської області, Семенівський міський голова Чернігівської області Деденко Сергій Іванович у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву, згідно даних якої просить розглянути справу без участі представника Семенівської міської ради, позовні вимоги Семенівська міська рада Чернігівської області визнає повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду подала письмову заяву, згідно даних якої просить розгляд даної справи провести без її участі, позовні вимоги визнає повністю, наслідки визнання позову їй роз`яснені та зрозумілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю з наступних підстав.

У справі встановлено, що 25 квітня 2016 року позивач купила 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу частини житлового будинку. Того ж дня право власності було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також одночасно позивачем була куплена земельна ділянка розміром 0,0818 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0078), цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташована частина будинку, що належить позивачу. Інша 1/2 частина будинку належить ОСОБА_2 , відповідачу по справі. В 2017 році позивач, будучи юридично не обізнаною, не отримуючи дозволу на проведення будівельних робіт, побудувала житлову прибудову, позначену в плані «А1», тамбур, позначений в плані «а1» та сарай, позначений в плані «В1». Всі ці об`єкти позивач побудувала на власній земельній ділянці з кадастровим номером 7424710100:05:001:0078.

В подальшому, в 2019 році позивач поділила свою земельну ділянку площею 0,0818 га на дві земельні ділянки площею 0,0568 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0089) та площею 0,025 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0090), після чого позивач земельну ділянку площею 0,025 га з кадастровим номером 7424710100:05:001:0090, на якій не було жодних забудов, продала іншій особі.

Таким чином, позивач на даний час є власником земельної ділянки площею 0,0568 га (кадастровий номер 7424710100:05:001:0089) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташовані частина житлового будинку, де мешкає позивач, а також житлова прибудова «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 170130111 від 12 червня 2019 року.

На даний час позивач не може зареєструвати за собою право власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», позаяк вони збудовані без дозвільних документів.

За позивачем може бути визнано право власності на житлову прибудову «А 1», тамбур «а1» та сарай «В1» за наступних підстав.

В 2020 році позивач звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який підтверджує належний технічний стан житлової прибудови «А1», тамбура «а1» та сараю «В1», а також можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Також самовільно збудовані житлова прибудова «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», що розташовані по АДРЕСА_1 , відповідають діючим будівельним нормам та правилам, що підтверджується довідкою відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області.

Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», які фактично є власністю позивача, якою позивач володіє декілька років, та розташовані по АДРЕСА_1 , позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є - визнання права.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання,проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності, даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право (пункт 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»). Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону. Така правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України у справі № 127/18746/15-ц.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позов відповідачами визнається повністю, а тому немає ніяких перешкод для визнання права власності на зазначений будинок за позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачами та про винесення рішення по суті справи.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача – адвоката Голика Євгена Валерійовича, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , до Семенівської міської ради Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04062009, місцезнаходження: вулиця Червона Площа, будинок 6, місто Семенівка Чернігівської області, 15400); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , про визнання права власності на житлову прибудову, тамбур та сарай, – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 , право приватної власності на житлову прибудову «А1», тамбур «а1» та сарай «В1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С. В. Смага