Рішення № 9309871, 19.04.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1619/10

2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2010 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: позивача ОСОБА_1.

адвоката позивача ОСОБА_2

представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Морозової Н.В.

представника третьої особи Відділення виконавчої дирекції ФСС м. Красноармійська Пупченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що він перебував у трудових відносинах, працюючи на шахті Краснолиманська з 17.04.1997 року по 01.02.2007 року в якості майстра гірничого підземного.

Звільнений наказом №1921к від 02.02.2007 року в звязку з переходом на пенсію за віком. Загальний стаж роботи складає 29 років і 0,5 місяця.

В умовах впливу шкідливих факторів він пропрацював 26 років 6 місяців.

За час роботи в шкідливих умовах він набув професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легенів пилової этиології третьої стадії, легенева недостатність 2-го ступеня. Супутній діагноз гіпертонічна хвороба другої стадії, атеросклиротичний кардіосклероз, недостатність мітрального клапану, СН два А з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Захворювання є наслідком його роботи у підземних умовах на протязі тривалого часу, обумовлених впливом виробничого фактору - пил на протязі 100% роботи зміни, що зафіксовано в Акті розслідування професійного захворювання від 21 квітня 2008 року.

У відповідності з висновками МСЕК від 10.07.2008 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково, і з 10.07.2008 року він визнаний інвалідом третьої групи безстроково, що підтверджується довідками, які він додає до позовної заяви.

Законодавством України, а саме Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону праці» передбачено відшкодування моральної шкоди в звязку з ушкодженням здоровя.

Підтвердженням ушкодження здоровя є Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 21.04.2008 року.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області йому встановлені щомісячні страхові виплати відшкодування шкоди в частині втраченого заробітку, виплачена одноразова допомога. Таким чином ушкодження здоровя встановлено і підтверджується відповідними довідками.

Позивач вважає, що йому спричинено також і моральну шкоду, яка відповідачем не відшкодована. Моральна шкода полягає в тому, що він, будучи здоровою працездатною людиною, у 50 років став непрацездатним, йому встановлена інвалідність, і він втратив 60% працездатності в звязку з профзахворюванням, тривалий час знаходився на лікуванні та обстеженні.

Так, він перебував на лікуванні у Красноармійській центральній лікарні:

- з 05.05.06 року по 19.05.06 року з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів;

- з 04.08.06 р. по 10.08.06 р. з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легенів 2-го ст., фаза загострення;

- з 16.04.07 р. по 28.04.07 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів;

- з 01.11.07 р. по 12.11.07 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів.

В обласній клінічній лікарні профзахворювань він перебував з 01.04.2008 р. по 11.04.2008 року з тим же діагнозом.

Наслідками професійного захворювання стали: частий кашель з тяжко відокремлюваною мокротою, яка не приносить полегшення; болі у грудній клітці і в області серця, приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, підвищена пітливість віддишка, яка посилюється при фізичному навантаженні, постійна фізична біль, яка спричиняє і моральні страждання.

Фізичний біль носить постійний характер. Він став роздратованим, не може реалізувати свій звичний уклад життя, соромиться того, що прилюдно кашляє. Більше того, він почуває себе неповноцінною людиною, тому що він обмежений у виконанні роботи в певних умовах, оскільки вона йому протипоказана за висновками МСЕК, а він міг би ще працювати, що також є причиною його моральних страждань та хвилювань.

Також він важко переживає ту обставину, що став непрацездатним, що тривалий час перебуває на лікуванні і відірваний від своєї сімї, вимушений нести матеріальні затрати на лікування. Обстежувався і проходив лікування у м. Донецьку в інституті профзахворювань.

Вказані обставини значно знизили його можливості реалізації його матеріальних та духовних потреб. Саме протікання хвороби звязано з фізичною біллю, яка носить постійний характер.

Моральну шкоду він оцінює в 60 000 грн., і вважає, що ця сума частково відшкодує його моральні страждання, звязані з набутим професійним захворюванням.

У судовому засіданні позивач на своєму позові наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська» позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові відносини і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Крім того, позивачем безпідставно пропущеній строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Пупченко А.В. вважає позов безпідставним, оскільки позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність у нього моральної шкоди і рішення просить прийняти на розсуд суду. .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська» з 17.04.1997 року по 01.02.2007 року в якості майстра гірничого підземного (а.с. 8).

Позивач у справі звільнений наказом №1921к від 02.02.2007 року в звязку з переходом на пенсію за віком. Загальний стаж роботи складає 29 років і 0,5 місяця (а.с. 4-8).

В умовах впливу шкідливих факторів він пропрацював 26 років 6 місяців.

За час роботи в шкідливих умовах позивач набув професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етиології третьої стадії, легенева недостатність 2-го ступеня. Супутній діагноз гіпертонічна хвороба другої стадії, атеросклиротичний кардіосклероз, недостатність мітрального клапану, СН два А з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка (а.с. 14-16).

Захворювання є наслідком роботи позивача у підземних умовах протягом тривалого часу, обумовлених впливом виробничого фактору - пил на протязі 100% роботи зміни, що зафіксовано в Акті розслідування професійного захворювання від 21 квітня 2008 року на а.с. 9-10.

У відповідності з висновками МСЕК від 10.07.2008 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково, і з 10.07.2008 року він визнаний інвалідом третьої групи безстроково, що підтверджується довідками, які він додає до позовної заяви (а.с. 18).

Законодавством України, а саме Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону праці» передбачено відшкодування моральної шкоди в звязку з ушкодженням здоровя.

Підтвердженням ушкодження здоровя є Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 21.04.2008 року на а.с. 9-10.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області позивачу у справі встановлені щомісячні страхові виплати відшкодування шкоди в частині втраченого заробітку, виплачена одноразова допомога (а.с. 17). Таким чином ушкодження здоровя встановлено і підтверджується відповідними довідками.

Суд вважає, що позивачу, ОСОБА_1, спричинено також і моральну шкоду, яка відповідачем не відшкодована. Моральна шкода полягає в тому, що позивач, будучи здоровою працездатною людиною, у 50 років став непрацездатним, позивачу встановлена інвалідність, і ОСОБА_1 втратив 60% працездатності в звязку з профзахворюванням, тривалий час знаходився на лікуванні та обстеженні.

Так, він перебував на лікуванні у Красноармійській центральній лікарні:

- з 05.05.06 року по 19.05.06 року з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів (а.с. 11);

- з 04.08.06 р. по 10.08.06 р. з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легенів 2-го ст., фаза загострення (а.с. 12);

- з 16.04.07 р. по 28.04.07 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів (а.с. 13);

- з 01.11.07 р. по 12.11.07 р. з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів (а.с. 14).

В обласній клінічній лікарні профзахворювань позивач перебував з 01.04.2008 р. по 11.04.2008 року з тим же діагнозом (а.с. 15-17).

Наслідками професійного захворювання ОСОБА_1 стали: частий кашель з тяжко відокремлюваною мокротою, яка не приносить полегшення; болі у грудній клітці і в області серця, приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, підвищена пітливість віддишка, яка посилюється при фізичному навантаженні, постійний фізичний біль, який спричиняє і моральні страждання.

Фізичний біль носить постійний характер. Позивач став роздратованим, не може реалізувати свій звичний уклад життя, соромиться того, що прилюдно кашляє. Більше того, позивач стверджує, що він почуває себе неповноцінною людиною, тому що обмежений у виконанні роботи в певних умовах, оскільки вона йому протипоказана за висновками МСЕК, а позивач міг би ще працювати, що також є причиною моральних страждань та хвилювань позивача у справі.

Також позивач важко переживає ту обставину, що став непрацездатним, що тривалий час перебуває на лікуванні і відірваний від своєї сімї, вимушений нести матеріальні затрати на лікування. Обстежувався і проходив лікування у м. Донецьку в інституті профзахворювань.

Вказані обставини значно знизили можливості позивача щодо реалізації його матеріальних та духовних потреб. Саме протікання хвороби звязано з фізичним болем, який носить постійний характер.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із ушкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В той же час суд вважає, що на ці вимоги вказані строки не поширюються, оскільки вирішується спір про відшкодування моральної шкоди, повязаної з втратою здоровя при виконанні трудових обовязків.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач змушений звертатися за допомогою до лікарів, отримувати довготривале лікування, що порушує його звичайний уклад життя та примушує його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо необхідності висновку медичних органів для виплати позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України, висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обовязковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до розяснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в с правах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, врахується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням ступеню втрати профпрацездатності позивачем, характеру і тривалості його фізичних та моральних страждань слід задовольнити вимоги позивача частково, та стягнути з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 50 000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26003301241 МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії-Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 50000 грн. (пятдесят тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної відповідно до порядку, встановленого статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя