Ухвала суду № 93097903, 11.11.2020, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/682/20

Провадження № 2-а/604/37/20

У х в а л а

про закриття провадження у справі

11 листопада 2020 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації (юридична адреса: сел. Підволочиськ, вул. Лисенка, 2, Підволочиського району Тернопільської області; МФО 820172, код 03195530) до ОСОБА_1 (місце проживання: с. Городниця, Підволочиського району, Тернопільська область) про повернення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації в Тернопільській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про повернення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

В судове засідання сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, суд враховує таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у частині першій якої зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналіз змісту статті 19 КАС України та статті 19 ЦПК України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з вимогами статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Виходячи зі змісту позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації, предметом цього спору є повернення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Отже, в цьому випадку існує спір про право цивільне, предметом якого є майнова вимога позивача про повернення грошових коштів, що виключає можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим і, зважаючи на суть права (інтересу), за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у цій справ, має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Вказані висновки суду, відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 у справі №284/252/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Суд роз`яснює представнику позивача, що вони можуть звернутись з вказаними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду з урахуванням встановлених Цивільним процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238, ст. ст. 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, - закрити.

Зобов`язати Управління казначейства у Підволочиському районі повернути позивачу – Управлінню праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації, сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн відповідно до платіжного доручення №142 від 29.07.2020 року.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.Б. Сидорак