Рішення № 93097727, 25.11.2020, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1579/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,

представника позивача, адвоката Мартинюка В.І.,

позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови поліцейського СПП №3 Бучацького ВП ТВП в Тернопільській області Саврука О.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі сері БАБ № 263592 від 17 жовтня 2020 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського СПП №3 Бучацького ВП ТВП в Тернопільській області Саврука О.І. серії БАБ № 263592 від 17.10.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП в розмірі 425 грн. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова була винесена без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставинам справи та із порушенням норм матеріального права.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача, адвоката Мартинюка В.І. замінено первісного відповідача - Теребовлянський відділ поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області належним - Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що 17 жовтня 2020 року він разом із дружиною ОСОБА_3 їхав у магазин, що знаходиться на вул. Центральна в с. Добреполе Бучацького району Тернопільської області. Придбавши продукти, від`їхавши кілька метрів, позивач зупинився, оскільки забув купити сигарети та мінеральну воду, а тому вони повернулись назад до магазину. Коли позивач перебував у магазині, дружина залишилась в автомобілі. Вийшовши із магазину, ОСОБА_1 побачив, що біля його автомобіля знаходяться працівники поліції, які запропонували пред`явити посвідчення водія, на що позивач погодився. ОСОБА_1 вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення безпідставною, оскільки посвідчення водія працівнику поліцію було пред`явлено.

Представник позивача - адвокат Мартинюк В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що відносно ОСОБА_1 безпідставно винесено постанову та накладено адміністративне стягнення. ОСОБА_1 17 жовтня 2020 року біля 19 год. разом із дружиною ОСОБА_3 на автомобілі Фольксваген Гольф, р.н. НОМЕР_1 , під його керуванням приїхали до магазину, що в с. Доброполе по вул. Центральна Бучацького району. Придбавши продукти та від`їхавши декілька метрів, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, оскільки забув купити сигарети та мінеральну воду, тому повторно пішов в магазин, а дружина залишилась чекати в автомобілі. Коли ОСОБА_1 вийшов з магазину, то побачив працівників поліції, які запропонували йому пред`явити посвідчення водія, на що він погодився. На його думку, причиною винесення даної постанови слугувало те, щоб мати причину в подальшому сфабрикувати документи на вживання ним спиртних напитків. У зв`язку із вищенаведеним просить скасувати постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмовий відзив, в якому просив справу слухати у відсутності представника відповідача. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона є дружиною позивача ОСОБА_1 17 жовтня 2020 року біля 19 год. вона разом із чоловіком ОСОБА_1 на автомобілі Фольксваген Гольф, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням останнього приїхали до магазину, що в с. Доброполе по вул. Центральна Бучацького району. Придбавши продукти та від`їхавши декілька метрів, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, оскільки забув купити сигарети та мінеральну воду, тому повторно пішов в магазин, а свідок залишилась чекати в автомобілі. Під час перебування позивача в магазині до автомобіля, в якому очікувала свідок, під`їхали працівники поліції, звернулися до свідка із запитаннями, де знаходиться водій, на що свідок відповіла, що останній перебуває в магазині. Коли позивач вийшов із магазину, поліцейські запропонували йому пред`явити посвідчення водія, на що позивач погодився та надав їм усі необхідні документи.

Заслухавши позивача, представника позивача, покази свідка, ознайомившись із письмовим відзивом представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №263592 від 17 жовтня 2020 року, громадянин ОСОБА_1 17 жовтня 2020 року о 19 год. 15 хв. в с. Доброполе Бучацького району по вул. Центральній, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія категорії «В», чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно постанови серії БАБ № 263592 від 17 жовтня 2020 року, винесеної поліцейським СПП №3 Бучацького ВП ТВП в Тернопільській області Савруком О.І., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

У графі 4 постанови, яку оскаржує позивач, працівником поліції зазначено, що особа, відносно якої складається постанова, встановлена у відповідності із документом, а саме водійськими правами ТЕА 041793 від 15 серпня 1998 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

При цьому, ознайомившись із матеріалами справи та даючи правову оцінку обставинам справи, зазначеним у постанові поліцейського СПП №3 Бучацького ВП ТВП в Тернопільській області Саврука О.І. серії БАБ № 263592 від 17 жовтня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, судом встановлено, що на підтвердження правомірності прийнятого рішення суду не надано жодних доказів, які б могли бути визнані судом належними та допустимими на підтвердження вини позивача у вчиненні зазначеного правопорушення.

Представником відповідача до відзиву на позов долучено диск з відеозаписом правопорушення, який переглянутий в судовому засіданні. На даному диску міститься один відеозапис тривалість 32 секунди, на якому відсутній звук. На відеозписі зафіксований момент, коли позивач бере з рук особи, зображення якої на відеозаписі відсутнє, посвідчення водія та кладе його у сумку.

Суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , надані нею в судовому засіданні, в яких свідок підтвердила, що 17 жовтня 2020 року вона була присутня при тому, як її чоловік ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пред`явити посвідчення водія, виконав вимогу поліцейського, надавши вказані документи.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив дане адміністративне правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягє скасуванню, при цьому з урахуванням недоведеності вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, суд вважає за недоцільне піддавати правовому аналізу інші доводи позивача, котрі стосуються процесуальної сторони винесення спірної постанови.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 263592 від 17 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бучацький районний судТернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: с. Доброполе Бучацького району Тернопільської області.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Суддя: Л. І. Созанська