Ухвала суду № 93096120, 10.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12527/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., прокурора Петренко С.І., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Банах І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпкова В.С., в рамках кримінального провадження № 12020100070003159 від 08.11.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпков В.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № Петренком С.І., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що 08.11.2020 приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в торговому залі магазину «Новус», що належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36003603), розташованого за адресою: м. Київ, проспект Правди, 47. В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.11.2020 приблизно о 15 годині 30 хвилин, діючи повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , перебуваючи в торговому залі вказаного магазину, шляхом вільного доступу, з прилавку магазину взяв шість банок лососевої ікри торгівельної марки «Камчадал», вартістю згідно довідки від 08.11.2020 - 159 гривень 00 копійок кожна, та помістив їх до внутрішніх кишень жилетки. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи при собі товар, який належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 пройшов повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак був зупинений працівниками охорони магазину «Новус», не закінчивши злочин з причин, що не залежали від його волі. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 намагався спричинити ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» матеріальну шкоду на загальну суму 795 гривень 00 копійок.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий і прокурор вважають наступні ризики: переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на які вказують, що останній усвідомивши невідворотність покарання, оскільки за вчинення даного кримінального правопорушення передбачено позбавлення волі може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватись, що, в свою чергу, призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки. Крім цього, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні вказує той факт, що підозрюваному ОСОБА_1 відоме місце роботи свідків та представника потерпілого, що дає змогу вважати, що останній як самостійно, так і за допомогою третіх осіб може незаконно впливати шляхом вмовляння чи у інший спосіб з метою зміни ними своїх показань. На той факт, що ОСОБА_1 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, вказує те, що останній звільнений від покарання з випробуванням не запобігло вчиненню нового злочину.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник Банах І.В. у судовому засіданні надав свої пояснення з приводу внесеного клопотання, заперечував проти його задоволення, просив застосувати нічний домашній арешт, а у випадку альтернативного запобіжного заходу визначити менший розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Судом встановлено, що 08.11.2020 р. ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Копію клопотання з додатками отримано підозрюваним та його захисником у встановлений законом строк.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі на строком до 5 років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 постійно проживає у м. Києві, має на утриманні малолітню доньку.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності слідчим у своєму клопотанні та прокурором в судовому засіданні обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме, застави.

При цьому, слідчий суддя відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав можливості ОСОБА_1 , у разі його перебування на волі, здійснювати тиск на інших учасників кримінального провадження та вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, а вказані ризики належними і допустимими доказами не доведені.

У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства.

А відтак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України), слідчий суддя, при визначенні розміру застави, вважає доцільним застосування п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя також, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку про визначення, розміру застави у межах 5 (пяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 590 (десять тисяч пятсот девяносто) гривень у національній грошовій одиниці.

Вказаний розмір застави повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; повністю утриматись від спілкування з особами анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту.

На переконання слідчого судді, слідчим в своєму клопотанні та матеріалах доданих до нього, прокурором в судовому засіданні не доведено, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання існуючих ризиків і існує необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з призначенням застави як для виключного випадку. Об`єктивні дані про наявність таких обставин в матеріалах клопотання відсутні.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому, існує обставина, передбачена п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, який передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки особи та покладення на підозрюваного обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 193-194, 196-197, 202 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві Сліпкова В.С., в рамках кримінального провадження № 12020100070003159 від 08.11.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити;

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - застави, у межах 5 (пяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 590 (десять тисяч пятсот девяносто) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-повністю утриматись від спілкування з особами анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту;

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше 5-ти (п`яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва, та надати документ, що підтверджує внесення застави до Подільського районного суду міста Києва, процесуальному прокурору у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100070003159 від 08.11.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства;

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються;

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України;

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу;

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою;

Ухвала підлягає виконанню не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави;

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Сліпкова В.С.;

В іншій частині в задоволенні вимог клопотання - відмовити;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення;

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Гребенюк