Ухвала суду № 93092316, 24.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15625/20

Провадження № 1-кс/638/2666/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480003575 від 09 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч. 3 ст. 185 КК України про арешт майна,-

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся слідчий СВ Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220480003575 від 09 листопада 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення, чужого майна поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, який не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

09.11.2020 приблизно о 12:15 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вказаного будинку, намагався викрасти велосипед «Драг Про Едишин», який належить ОСОБА_6 , однак не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілою.

Так, 09.11.2020 року інспектором СД Шевченківського ВП ГУНП в Харківський області, був проведений огляд місця події, а саме: приміщення тамбуру квартири АДРЕСА_2 . На місці події інспектором був виявлений ОСОБА_5 , з велосипедом «Драг Про Едишин».

09.11.2020 слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківський області була винесена постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, виявлених та вилучених під час проведення огляду місця події від 09.11.2020, за адресою: АДРЕСА_3 .

В ході проведення досудового розслідування, була допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 , яка дала покази, що в неї є велосипед «Драг Про Едишин», який вона придбала приблизно чотири роки назад. Так 08.11.2020 потерпіла залишила дане майно в тамбурі біля своєї квартири АДРЕСА_2 . Після чого 09.11.2020 близько 12:15, повертаючись разом із своїм чоловіком ОСОБА_7 до свого місця мешкання, виявили невідому їм особу, яка в під`їзді житлового будинку в якому знаходиться їх місце мешкання намагалась викрасти велосипед належний ОСОБА_6 , та в результаті чого затримали дану особу та викликали поліцію. Також, в якості свідка був допитаний чоловік потерпілої ОСОБА_7 , який дав покази, що в його дружини ОСОБА_6 , є велосипед «Драг Про Едишин». Так, 08.11.2020 його дружина залишила даний велосипед, в тамбурі квартири АДРЕСА_2 , в якій вони мешкають. Після чого, 09.11.2020 близько 12:15 він разом зі своєю дружиною, повертаючись до свого місця мешкання, виявили в під`їзді будинку невідому їм особу, яка намагалась викрасти велосипед належний його дружині. В результаті чого, вони затримали дану особу та викликали співробітників поліції.

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

В судове засідання слідчий не з*явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.

У відповідності до ч.1ст.172 КПК Українинеприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУ НП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження№ 12020220480003575 від 09 листопада 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК Українив редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Згідно частини 2ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2ст.167 цього Кодексу, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно до вимогст.170 КПК Україниарешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно дост.98 КПК Україниматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об*єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положення абзацу першого частини третьої ст.170 КПК України, які в контексті співвідношення з положеннями ст.98 КПК України, як критеріями для визначення речей чи документів речовими доказами, встановлює, що окрім віднесення певного предмету до речового доказу, він обов`язково має відповідати критеріям, визначеним в ч.3 ст.170 КПК України, тобто має бути предметом матеріального світу, який перебуває у власності суб`єкта права та відповідати вимогам ст.190 ЦК України.

Речі в правовому розумінні відрізняються від інших об`єктів матеріального світу здатністю задовольняти потреби людини, бути об`єктом цивільно-правового обігу, мати споживчі якості. Не можуть бути визнані речами предмети матеріального світу, які не наділені корисними властивостями. Сліди злочину, як матеріальні об`єкти, є речовими доказами, але вони не мають споживчої цінності й у зв`язку із цим не можуть бути визначені як речі. Отже, визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ, а лише вказує на його речове походження.

Речові докази, які не містять сукупності вищенаведених ознак мають вилучатись та зберігатись в порядку, визначеному Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою Наказом від 27.08.2010 року № 51/401/649/471/23/125 у суворій відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Відповідно до ст.ст.168, ч. 2,236,237 КПК Українитимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1ст.167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до ч.5ст.171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480003575 від 09 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч. 3 ст. 185 КК України про арешт майна -задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке 09.11.2020 виявлено та вилучене під час проведення огляду місця події у проміжок за адресою: АДРЕСА_1 :

- велосипед «Драг Про Едишин» чорно-білого кольору, з метою запобігання можливості здійснення їх відчуження та розпорядження ними, а також з метою забезпечення збереження речового доказу в порядку п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя