Ухвала суду № 93090410, 20.11.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3029/19

Провадження № 2/487/205/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2020 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Гаврасієнко В.О., за участі секретаря Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва заяву адвоката Герцуна Віктора Степановича про відвід судді Гаврасієнко В.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб – ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, Державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Ткаченко Юлії Геннадіївни, Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіної Олени Геннадіївни про визнання заповіту недійсним

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.

28.07.2020 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Герцуна В.С. про відвід судді, в якій останній просив відвести суддю Гаврасієнка В.О. від розгляду цивільної справи № 487/3029/19 за позовом ОСОБА_1 , посилаючись на те, що існують обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Гаврасієнко В.О. при розгляді справи, оскільки суддя у встановлений процесуальний спосіб не відреагував на неодноразові клопотання позивача про призначення експертизи. Крім того головуючий суддя у не процесуальний спосіб задовольнив заяву представника відповідача про допит свідків. Вважає, що такі дії судді порушують принципи неупередженості та безсторонності, чим порушуються права позивача на справедливий суд.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він невмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

27.10.2020 року представником позивача адвокатом Герцун В.С. до Вищої Ради Правосуддя подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4 , в якій останній зазначає, що його заява про відвід судді довгий час не розглядається та просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 «Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина» (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Фей проти Австрії» Європейського суду з прав людини вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Практика Європейського суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії»..). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду).

Другий критерій це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. У сторін мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Також згідно практики Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Таким чином, наявність вищевказаних правових норм, та того факту, що у представника позивача адвоката Герцуна В.С. є сумніви з приводу об`єктивності судді є підставою для висновку, що можливості забезпечення умов, за яких у сторін, в першу чергу у представника позивача, не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді - не має.

Крім того, слід врахувати, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог, представник позивача може критично поставитися до рішення суду оскільки звернувся зі скаргою на дії судді, що як наслідок також може викликати у представника позивача сумнівів у безсторонності судді або у разі задоволенні позову викликати у відповідача сумніви у безсторонності судді при прийнятті рішення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи недовірливе ставлення представника позивача до головуючого у справі судді та упевнену переконаність в упередженості судді при розгляді цієї справи, норми закону, що регулюють порядок звернення із заявою про відвід та порядок її вирішення, а також підстави, з яких може бути подано заяву про відвід судді, з метою усунення будь-яких сумнівів учасників справи в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву про відвід.

Відповідно до ч. 1ст. 40 ЦПК Україниу разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомуст. 33 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33,36-40,41,260,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Герцуна Віктора Степановича про відвід судді Гаврасієнко В.О. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб – ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, Державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Ткаченко Юлії Геннадіївни, Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіної Олени Геннадіївни про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб – ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, Державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Ткаченко Юлії Геннадіївни, Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіної Олени Геннадіївни про визнання заповіту недійсним в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України передати до канцелярії суду для визначення автоматизованою системою документообігу іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гаврасієнко В.О.