Ухвала суду № 93085056, 25.11.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/3495/20

25.11.2020

Провадження №1-кп/311/344/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Дудки Н.В., учасників кримінального провадження: прокурора Петренко В.О., захисника - адвоката Тимошенко С.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080190000492 від 08.10.2020 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2020 року з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080190000492 від 08.10.2020 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує, що є підстави для застосування щодо нього запобіжного заходу, проте просив розглянути питання про обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Захисник Тимошенко С.В. просив відмовити прокурору в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінити запобіжний захід ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання.

Вивчивши клопотання про застосування запобіжних заходів, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді від 10 жовтня 2020 року Василівського районного суду Запорізької області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.12.2020 року.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів, у тому числі, злочинів проти власності, знов обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років. Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, не працює, іншою суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку не має, не одружений, на утриманні осіб не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків.

Вищевикладені обставини, обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності свідчать про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, високим є ризик уникнення обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути можливого покарання та продовження злочинної діяльності.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, суд вважає доводи обвинуваченого та захисника про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу сумнівними з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1 , тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального

провадження, суд вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляд тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 січня 2021 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на підставі ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу та матеріальний стан, приходить до висновку про визначення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 65910 гривень.

Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки: не відлучатися за межі Василівського району без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24 січня 2021 року включно.

Розмір застави визначити в межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 65 910 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (Отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700; Рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 не відлучатися за межі Василівського району без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи дібз дня її оголошення.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова