Вирок № 93084857, 25.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/1934/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Данко В.Й.,

за участю секретаря судового засідання – Павлюх Л.М.,

прокурора – Толочко А.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника – Орос В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070030002148 від 19.10.2013 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, росіянки, уродженки с. Сетолово Почепського району Брянської області Російської Федерації, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, пенсіонерки, вдови, раніше не судимої, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового провадження прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А.О. на підставі ст. 338 КПК України змінено обвинувачення і подано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12013070030002148 від 19.10.2013 року із зміненим обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, що складений 27.08.2019 року та затверджений керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленко Д.П., згідно з яким змінено обсяг обвинувачення та виключено з обвинувачення ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України. Даний обвинувальний акт долучено до матеріалів кримінального провадження та його копію надано обвинуваченій.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повідомила суду, що змінене обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України їй зрозуміле.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії № 210715 з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 Закарпатської області, будучи особою, тимчасово спеціально уповноваженою на виконання функцій держави щодо організації підготовки, проведення відповідних виборів, підрахунку голосів виборців, здійснюючи організаційно-розпорядчі функції відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011 року № 4061-VI, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» та п. 2 розділу II Порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 12.07.2012 року № 108 «Про Порядок нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України», що членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів депутатів може бути виплачена та нарахована одноразова грошова виплата в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена у її діяльність, про що приймається відповідне рішення, 20.11.2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення та в інтересах третіх осіб для отримання одноразової грошової винагороди, яка була виділена на дільничну виборчу комісію № 210715 з державного бюджету, без проведення засідання виборчої комісії та відповідного протоколу засідання, на підставі завідомо неправдивого офіційного документу – постанови дільничної виборчої комісії № 210715 з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3, заволоділа та розтратила грошову винагороду в сумі 2928,78 грн., а саме згідно з відомістю на виплату грошей за листопад 2012 року ОСОБА_1 здійснено виплату в сумі 986,76 грн., яку вона привласнила собі, ОСОБА_2 – 967,70 грн. та ОСОБА_3 – 974,70 грн., чим спричинила збитки державним інтересам в сумі 2928,78 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 191 КК України, а саме як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Однак, обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, не визнала. У цій виборчій комісії велася робота, під час якої їй допомагали секретар та заступник комісії. По закінченню роботи виборчої комісії їм видали грошові кошти на оплату всіх членів виборчої комісії та на них трьох. Всі члени комісії розписалися за отримані кошти, а їм трьом (голові, заступнику та секретарю виборчої комісії) також були видані кошти, за отримання яких вони розписалися. Вона отримала кошти за свою роботу. Вказані події відбувалися у період листопаду 2012 року. Вона обіймала посаду голови дільничної виборчої комісії, заступником був ОСОБА_2 , а секретарем – ОСОБА_4 . Збори комісії щодо розподілу коштів у сумі 2928,78 грн. не проводилися, оскільки про це їй ніхто нічого не говорив. Її викликали, щоб вона отримала в касі відомість за листопад 2012 року, в якій вже були вказані її прізвища та прізвища її заступника і секретаря. Відомість видала окружна виборча комісія в касі, куди вона потім її повернула. Члени комісії, чи секретар та її заступник не говорили їй нічого про те, що потрібно провести збори щодо розподілу коштів, їх поставили перед фактом. Протокол засідання цієї комісії вона не підписувала. Також вона не підписувала жодних документів, а розписалася лише у фінансовому документі, по якому отримувала грошові кошти. ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 так само отримали грошові кошти у касі, як і вона. Постанову «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3 вона не підписувала. Коли отримувала кошти по відомості, то про те, що ці кошти виплачуються у зв`язку з наявністю зазначеної постанови їй нічого не було відомо. Секретар та заступник не говорили їй про необхідність проведення відповідних зборів для отримання грошової винагороди.

Судом були досліджені всі надані прокурором докази на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні ствердив, що брав участь у виборах народних депутатів України у 2012 року в якості секретаря дільничної виборчої комісії, головою якої була ОСОБА_1 , а заступником – ОСОБА_4 . Після закінчення виборів йому виплачувалася зарплата в межах суми 1000 грн. та премія в межах суми 1000 грн. Вказану премію було виплачено приблизно через два-три тижні після закінчення виборів. Збори комісії щодо виплати винагороди (премії) не відбулася, оскільки на той час дільнична виборча комісія вже склала свої повноваження. З окружної виборчої комісії їм зателефонували, щоб з`явитися до окружної виборчої комісії по питанню отримання грошей. Щодо отримання премії свідок пояснив, що він зустрівся на зупинці із головою та заступником дільничної виборчої комісії, була відомість, яку вони підписали. Кошти він отримав від голови, яка їх видавала на підставі відомості, в якій розписався. Їх було повідомлено, що ці кошти – це премія за їхню роботу. Він підписував постанову «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3. З приводу того, звідки свідок отримав зазначену постанову, пояснив, що зателефонували з окружної виборчої комісії та сказали, що потрібно прийняти постанову про нарахування премії. У присутності членів окружної виборчої комісії вони підписали дану постанову, зазначивши свої прізвища та підписи. Надрукований текст постанови надали члени окружної виборчої комісії. На момент, коли він підписував постанову, вона була скріплена печаткою. Після закінчення виборів печатка їхньої дільничної виборчої комісії була здана в окружну виборчу комісію. У зв`язку з тим, що він працював у дільничній виборчій комісії отримував зарплату та премію.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що під час виборів народних депутатів України в 2012 році вона обіймала посаду заступника голови дільничної виборчої комісії, головою якої була ОСОБА_1 . Після закінчення виборів їй виплатили зарплату, а потім ОСОБА_1 їй зателефонувала та повідомила, що ще надали відомість, по якій на них із секретарем дільничної виборчої комісії ОСОБА_2 надійшли ще кошти, які необхідно отримати. Вони зустрілися, вона розписалися у відомості, у якій було зазначено скільки кожному виділено коштів, а потім ОСОБА_1 віддала їм ці кошти. Чи проводилося засідання комісії щодо розподілу коштів, які їй передала ОСОБА_1 , вона не пам`ятає. ОСОБА_1 їй було надано кошти в сумі приблизно 1000 грн. Кошти їй виплачувалися двічі. Їй не відомо про те, щоб ОСОБА_1 складала якусь постанову про нарахування та виплату їй, собі та ОСОБА_2 коштів.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що брала участь у виборах народних депутатів України в 2012 року в якості члена дільничної виборчої комісії. Після закінчення виборів по відомості їй виплачувалися кошти за те, що вона працювала у комісії. Коли після проведення виборів бюлетені були прийняті, то комісія розійшлася та припинила свою роботу. Про те, чи приймалося рішення про виплату одноразової грошової винагороди їй не відомо.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що брав участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії. Чи проводилися після виборів засідання комісії він не пам`ятає. Про складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди йому нічого не відомо. Мало місце лише оплати праці за проведення виборів.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що брала участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії. Чи проводилися засідання комісії після виборів не пам`ятає. Про нарахування грошової винагороди ОСОБА_1 їй нічого невідомо. Вони всі отримували зарплату, за що розписувалася у табелі за отримані кошти. Про складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засідання пояснила, що брала участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії. Чи проводилися збори та засідання комісії після виборів вона не пам`ятає. Їй було здійснено виплату коштів за роботу в якості члена комісії в сумі 200-300 грн. Щодо факту складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що брав участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії, головою якої була ОСОБА_1 .. Після того як пройшли вибори збори комісії не проводилися. За роботу в комісії він отримував кошти в сумі приблизно 256 грн., розписавшись за їх отримання у відомості. Будь-які рішення про отримання виплат не приймалося. Щодо складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що брав участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії. Чи проводилися збори комісії після проведення виборів він не пам`ятає, він особисто у таких участь не брав. За роботу в комісії йому було виплачено приблизно 200 грн., за отримання яких розписувався у відомості. Чи проводилися збори комісії щодо нарахування виплати голові комісії, заступнику та секретарю він не пам`ятає. Окремого рішення щодо отримання цієї суми в розмірі 200-240 грн. комісією не приймалося, виділення коштів здійснювалося обласною виборчою комісією. Щодо складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що брав участь у виборах народних депутатів України в 2012 році в якості члена дільничної виборчої комісії, головою якої була ОСОБА_1 . Після закінчення виборів він отримував кошти за роботу в комісії, про що розписувався у відомості. Чи проводилися після виборів засідання комісії він не пам`ятає. Щодо факту складення постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що у 2012 році їх викликали один або два рази в поліцію, а потім в суд, де дізналися, що на них були виписані премії, які вони не отримували, в якому розмірі не пригадує. Вона отримали кошти за те, що працювала у дільничній виборчій дільниці. Як їй відомо, премії були виписані на членів комісії. Чи проводилося засідання комісії з приводу виділення премії вона не пам`ятає, а проводилися лише засіданні щодо питань, які стосувалися виборів. Вона не бачила, як ОСОБА_1 готувала постанову про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, підписувала та скріплювала печаткою таку постанову.

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.06.2013 року та додатку до нього (опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді) вбачається, що ст. о/у СБСЕЗ Ужгородського МВ МВС України в Закарпатській області Кузьма О.В. у приміщенні державного архіву Закарпатської області на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів вилучено: відомість на виплату грошей б/н за жовтень 2012 року (виплата грошей ДВК № 210715) на 2 арк; відомість на виплату грошей б/н за листопад 2012 року (виплата трьом членам ДВК № 210715) на 1 арк.; перелік членів виборчої дільниці № 210715 на 3 арк.; постанову про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди від 13.11.2012 року № 3 на 1 арк.; додаток до постанови ДВК № 210715 від 13.11.2012 року № 3 на 1 арк. (а.с. 109, 110, 112-115, т. 1).

Відповідно до постанови окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 «Про зміни в складі дільничних виборчих комісій» від 10.10.2012 року № 44, розглянувши подання суб`єктів подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року про зміну членів дільничних виборчих комісій, відповідно до ч. ч. 1, 3, 5-7 ст. 26, ст. 28, абз. 2 ч. 3 ст. 37 Закону України «Про вибори народних депутатів України», окружна виборча комісія з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 постановила внести зміни до складу дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, утворених відповідно до постанови кружної виборчої комісії від 26 вересня 2012 року № 30 «Про утворення дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року», згідно з додатком. Також цією ж постановою вирішено дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, до складу яких вносяться зміни, поінформувати громадян про такі зміни у визначений цими комісіями спосіб та цю постанову оприлюднити в спосіб, визначений законодавством України. Згідно з додатком до постанови ОВК ОВО № 68 від 10.10.2012 року № 44 до складу дільничної виборчої комісії № 210715 включено ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Відповідно до переліку членів дільничної виборчої комісії № 210715 посада ОСОБА_1 в ДВК голова, ОСОБА_3 – заступник, ОСОБА_2 – секретар (а.с. 116-124, т. 1).

Згідно з постановою дільничної виборчої комісії з виборів народних депутатів України звичайної/спеціальної виборчої дільниці № 210715 одномандатного виборчого округу № 68 «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3, розглянувши подання голови ДВК щодо відзначення одноразовою грошовою винагородою тих членів комісії, які брали активну участь у її роботі, відповідно до постанови ЦВК № 106 від 12.07.2012 року та ч. 3 ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» дільнична виборча комісія з виборів народних депутатів України звичайної/спеціальної виборчої дільниці то 210715 одномандатного виборчого округу № 68 постановила за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків окружної виборчої комісії ОВО № 68, нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду членам виборчої комісії, які брали активну участь у її роботі, згідно з переліком, зазначеним в додатку, розмір одноразової грошової винагороди визначити окружній виборчій комісії та направити дану постанову окружній виборчій комісії ОВО № 68 для відповідного затвердження. У відповідних графах даної постанови «голова (заступник голови) дільничної виборчої комісії» та «секретар (секретар засідання) дільничної виборчої комісії», «підпис», «прізвище та ініціали» зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно. Згідно з додатком до даної постанови – перелік членів виборчої комісії, яким нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу – вказані ОСОБА_1 – голова ДВК, ОСОБА_3 – заступник голови ДВК, ОСОБА_2 – секретар ДВК. У відповідних графах даного додатку до постанови «секретар (секретар засідання) дільничної виборчої комісії», «підпис», «прізвище та ініціали» зазначено ОСОБА_2 (а.с. 125, 126, т. 1).

Відомістю на виплату грошей за листопад 2012 року, підписаною головою та головним бухгалтером окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 68 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно, стверджується, що за цією відомістю здійснено виплату 2928,78 грн., з яких: ОСОБА_1 – 986,76 грн., ОСОБА_2 – 967,70 грн., ОСОБА_3 – 974,70 грн. У графах «підпис про одержання» даної відомості містяться підписи зазначених осіб. Згідно із відповідним штемпелем на відомості суму в розмірі 2928,78 грн. по відомості виплачено касиром 20.11.2012 року (а.с. 127, т. 1).

Із списку особового складу виборчої дільниці № 210715, підписаного головою та секретарем окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 68 ОСОБА_13 та ОСОБА_15 відповідно, вбачається, що ОСОБА_1 призначена на посаду голови ДВК 10.10.2012 року, ОСОБА_3 – на посаду заступника голови ДВК 26.09.2012 року, ОСОБА_2 – на посаду секретаря ДВК 10.10.2012 року (а.с. 128-130, т. 1).

Відомістю на виплату грошей за жовтень 2012 року, підписаною головою та головним бухгалтером окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 68 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно, встановлено, що за цією відомістю здійснено виплату 8497,89 грн., з яких, серед інших осіб: ОСОБА_1 – 959,14 грн., ОСОБА_2 – 918,82 грн., ОСОБА_3 – 1233,43 грн. У графах «підпис про одержання» даної відомості містяться підписи зазначених осіб. Згідно із відповідним штемпелем на відомості суму в розмірі 8479,89 грн. по відомості виплачено касиром 13.11.2012 року (а.с. 131, 132, т. 1).

Висновком експерта криміналістичної експертизи з дослідження підписів № 4372 від 26.02.2016 року, стверджується, що підпис від імені ОСОБА_1 , розташований після слів «Голова(заступник голови)дільничної виборчої комісії» на постанові про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди № 3 від 13 листопада 2012 року,- виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її справжніх підписів (т.1 а.с. 224-226).

Висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 06.04.2017 року за № 8647/8648/16-32/6552/17-32 стверджується, що підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданому на дослідження документі (постанові дільничної виборчої комісії № 210715 з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3) виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис на рисці після друкованого тексту «голова (заступник голови) дільничної виборчої комісії» та підпис на рисці після друкованого тексту «секретар (секретар засідання) дільничної виборчої комісії» в нижній частині постанови «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 26-30, т. 2).

Аналізуючи дослідженні докази суд приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення ч. 2 ст. 8 і ст. 9 КПК України зобов`язують суди під час здійснення кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.

Згідно з положеннями ст.ст.6 і 13 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий розгляд його справи який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Крім того, в основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчинені кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 8.02.1996 року.

Згідно із положеннями ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ч.4 ст.17 КПК України та ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до положень ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) цього Кодексу, покладається на слідчого і прокурора.

Положеннями п.1 ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, до повноважень суду входить лише оцінка наданих доказів і не є функцією суду збирання доказів у справі.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч. 1 ст. 191); 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191).

Аналогічна позиція мітиться і в роз`ясненнях Пленуму Верховного Суду України викладених у пункті 23 його постанови від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»

Обвинуваченій ОСОБА_1 інкриміноване вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Основною ознакою заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем є використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Відповідно до положень ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Натомість, судом встановлено, що в діях обвинуваченої взагалі відсутні як ознаки заволодіння чужим майно, тобто об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, так і прямий умисел і корисливий мотив, тобто суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_1 обіймала посаду голови дільничної виборчої комісії № 210715 з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68 Закарпатської області.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 6, 10 ст. 33 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 року № 4061-VI виборча комісія є колегіальним органом. Основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності – заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника – секретарем комісії. Засідання виборчої комісії скликається з обов`язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний. Рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 року № 4061-VI На засіданні виборчої комісії ведеться протокол засідання, який веде секретар комісії. За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов`язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання). Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії на їх вимогу не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати. Протокол засідання комісії може бути наданий для ознайомлення суб`єкту виборчого процесу на його вимогу не пізніше наступного засідання комісії. Рішення виборчої комісії з розглянутого питання оформляється у формі постанови (ч. ч. 2, 3 ст. 35 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

За змістом ч. 3 ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 року № 4061-VI членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів депутатів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Постановою Центральної виборчої комісії від 12.07.2012 року № 108 «Про Порядок нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України» затверджено Порядок нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, який регулює питання нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій (далі – члени виборчих комісій) з чергових, позачергових, повторних, проміжних виборів народних депутатів України (далі – вибори депутатів). Одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій може бути нарахована лише один раз після встановлення окружною виборчою комісією підсумків голосування в загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчих округах. Одноразова грошова винагорода не є обов`язковою виплатою (розділ І Порядку).

Згідно з п. п. 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій нараховується та виплачується виключно за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної окружної виборчої комісії, згідно з прийнятим виборчою комісією рішенням тим членам комісії, які брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи на не платній основі вони працюють у відповідній комісії. Розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення. Постанова дільничної виборчої комісії про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди затверджується рішенням відповідної окружної виборчої комісії.

Згідно пункту 3 розділу І Порядку № 108 одноразова грошова винагорода не є обов`язковою виплатою.

З аналізу норм вищевказаного Порядку випливає, що для виплати одноразової грошової винагороди окружна виборча комісія повинна була повідомити дільничну виборчу комісію про наявність загальної економії фонду оплати праці у кошторисі цієї окружної виборчої комісії. Після цього дільнична виборча комісія визначає яким членам цієї комісії та в якому розмірі слід виплатити одноразову грошову винагороду, про що приймає постанову дільничної виборчої комісії про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди. Постанова дільничної виборчої комісії передається до окружної виборчої комісії та затверджується рішенням окружної виборчої комісії.

Якщо постанова дільничної виборчої комісії про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди не відповідає Порядку № 108 то вона не підлягає затвердженню окружною виборчою комісією.

Відповідно до Порядку № 108 постанова «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3, мала містити відомості про розмір одноразової грошової винагороди, що підлягала виплаті її членам, однак вказана постанова таких відомостей не містить. При цьому відповідно до зазначеного Порядку № 108, окружна виборча комісія територіального виборчого округу № 68, не наділена, повноваженнями визначати розмір одноразової грошової винагороди, а тому при наявності недоліків у Постанові № 3 від 13.11.2012 року, остання не має бути затверджена окружною виборчою комісією (т.1 а.с. 125).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, які були оглянуті судом в межах судового слідства, у них відсутнє рішення Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 68 про затвердження постанови ДВК «Про нарахування та виплату одноразової винагороди» № 3 від 13 листопада 2012 року та стороною обвинувачення не доведено існування такого рішення.

Крім того з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постанова ДВК «Про нарахування та виплату одноразової винагороди № 3 від 13 листопада 2012 року виготовлена невстановленою особою, оскільки підписи які на ній містяться виготовлені не ОСОБА_16 , а іншою особою, з наслідуванням її справжніх підписів, що підтверджується висновками експертів № 4372 від 26.02.2016 року та № 8647/8648/16-32/6552/17-32 від 06.04.2017 року (т.1 а.с. 224-226, т.2 а.с. 24-41).

В той же час сторона обвинувачення зазначає, що саме на підставі постанови «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3, на підставі ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів України», у зв`язку із економією коштів фонду заробітної плати, Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 68, з державного бюджету було видано грошові кошти в сумі 2928,78 грн. на членів дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № 210715 одномандатного виборчого округу № 68.

З оглянутої судом відомості на виплату грошей без № від листопада 2012 року, вбачається, що така видана Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 68, а саме складена бухгалтером – ОСОБА_17 , затверджена головою комісії – ОСОБА_13 , головним бухгалтером ОСОБА_14 . За цією відомістю виплачено 2928 гривень 78 копійок, з яких ОСОБА_1 – отримала 986,76 гривень, ОСОБА_2 – 967,32 гривні, ОСОБА_18 – 974,70 гривень, про що у відомості містяться підписи останніх. При цьому з вказаної відомості, жодним чином не вбачається, що виплачені кошти є одноразовою грошовою винагородою (т.1 а.с.127).

Крім того з показів обвинуваченої ОСОБА_1 та аналогічних за змістом показів свідка ОСОБА_2 вбачається, що щодо необхідності отримання коштів в сумі 2 928,78 грн., їм зателефонували з окружної виборчої комісії, де ОСОБА_19 було отримано вже готову відомість із зазначенням сум для виплати коштів кожному з них, де вони і поставили свої підписи.

Свідок ОСОБА_2 , крім того показав, що друкований текст Постанови № 3 від 13.11.2012 року, їм надали члени окружної виборчої комісії та вони його підписали, на момент коли він його підписував документ був скріплений гербовою печаткою.

Однак судом на підставі проведених експертиз, було встановлено, що ОСОБА_1 вищевказаної постанови не підписувала.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази вказують на те, що стороною обвинувачення не доведено, що виплата яка була здійснена згідно відомостей за листопад 2012 року була, здійснена на підставі постанови «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3 та була, саме одноразовою грошовою винагородою.

Із встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 в касі Окружної виборчої комісії була видана відомість за листопад 2012 року, в якій вже були вказані її прізвища та прізвища її заступника і секретаря та суми які їм підлягали до виплати, у відомості жодним чином не було ідентифіковано, що вказані кошти є одноразовою грошовою винагородою. Кошти ОСОБА_1 були під розписку видані заступнику та секретарю комісії та відомість повернута в бухгалтерію Окружної виборчої комісії, а тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад зазначеного злочину передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Згідно з положеннями ч.1 і ч. 3 ст. 370 та ч.3 ст. 373 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, своє рішення суд вправі обґрунтовувати виключно тими доказами, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення.

За таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, суд вважає, що встановлені під час судового розгляду фактичні обставини не містять даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За вимогами ч.4 ст.17 КПК України та ст.62 Конституції України - усі сумніви щодо доведеності особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України - обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.284 КПК України - якщо обставини, передбачені п.п.1, 2 частини 1 цієї статті (встановлена відсутність події або складу кримінального правопорушення) виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Таким чином, оскільки стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину - її слід виправдати за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що цивільний позов Прокуратури міста Ужгорода (на даний час Ужгородська місцева прокуратура) в інтересах держави, в особі Центральної виборчої комісії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином необхідно залишити без розгляду.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - постанову «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3 та експертні зразки підписів необхідно залишити в матеріалах справа.

Процесуальних витрати, на залучення експертів в загальній сумі 7051,20 грн. необхідно коменсувати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 128, 129, 284, 368-370, 373, 374, 377, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, і виправдати у зв`язку із відсутністю в її діях складу даного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - постанову «Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» від 13.11.2012 року № 3 та експертні зразки підписів - залишити в матеріалах справа.

Цивільний позов Прокуратури міста Ужгорода (на даний час Ужгородська місцева прокуратура) в інтересах держави, в особі Центральної виборчої комісії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, на залучення експертів в загальній сумі 7051,20 грн. коменсувати за рахунок Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко