Рішення № 93083830, 25.11.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4796/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., позивача ОСОБА_1 , представниці третьої особи Рубець О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 взводу № 2 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кисільова Романа Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 2 взводу № 2 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кисільова Р. М. про скасування постанови, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 787375 від 05.10.2020, провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 30 вересня 2020 року він разом ще з трьома особами рухався на автомобілі Skoda Kodiak, державний номерний знак НОМЕР_1 . На виїзді з м. Слов`янськ зазначений автомобіль був зупинений працівниками поліції. В зв`язку з тим, що водій не мав з собою документів зазначених у пункті 2.1 Правил дорожнього руху в Україні він був змушений пересісти в крісло водія. Надалі, відповідач звинуватив його в порушенні п. 12.4 ПДР, на що він йому зазначив, що нічого не порушував та жодних доказів вчинення саме ним порушення у поліцейського немає.

Він не є обізнаним у юридичних питаннях та не знаючи як себе вести в цій ситуації після телефонної консультації з юристом, заявив клопотання про перенесення розгляду справи до Костянтинівського ВП Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області у зв`язку з необхідністю скористався юридичною допомогою та ознайомитися з доказами правопорушення. Відповідач частково задовольнив його клопотання та вручив повідомлення про запрошення на 05.10.2020 08.00 год до підрозділу патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ за адресою: м. Краматорськ, вул. Магістральна, буд. 20 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

02.10.2020 він направив на адресу відповідача клопотання про перенесення розгляду справи до Костянтинівського ВП Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області та ознайомлення з матеріалами справи.

09.10.2020 у зв`язку з тим, що він не отримав відповіді на своє клопотання та йому не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, а також в зв`язку з виникненням обставин непереборної сили ним було надіслано ще одне клопотання про перенесення розгляду справи до Костянтинівського ВП Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

Проте, 16.10.2020 він поштою отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДПО18 № 787375 від 05.10.2020, згідно із якою 30.09.2020 о 07.16 м. Слов`янськ автошлях Н20 Слов`янськ - Маріуполь водій тз рухався зі швидкістю 77 км/год при цьому перевищив обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 27 км/год. Чим порушив п.п 12.4 ПДР України швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху т.з. Trucam Lti 20/20 ТС 001092, bodycam АН - 00024 : АН-00113.

Вважає таку постанову протиправною, з огляду на таке.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови взагалі не зрозуміло де саме було скоєно ймовірне правопорушення та ким саме воно було вчинено. В постанові серія ДПО 18 № 787375 від 05.10.2020 в описовій частині не вказано місце вчинення ймовірного правопорушення (вулиця, адреса). Між строками зазначено 1 км 470 м, але про що саме йде мова не зрозуміло. Більш того, не зрозуміло яким чином та за допомогою якого вимірювального пристрою вимірювалася ця відстань рівно 1 км 470 м.

Крім того, в зв`язку з тим, що він не отримав відповіді на своє клопотання та йому не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, а також в зв`язку з виникненням обставин непереборної сили він не зміг бути присутнім під час розгляду справи.

Таким чином під час розгляду справи за його відсутності були порушені принципи повноти, всебічного та об`єктивності розгляду справи, та він був позбавлений можливості скористатися своїми правами, наданими йому ст. 268 КУпАП.

Наголошує, що він скористався своїм правом та надав клопотання про перенесення розгляду справи. Проте, відповідач не був зацікавлений в розгляді справи, йому було важливо скласти постанову.

Інформація про нього в постанові про накладення адміністративного стягнення серія ДПО 18 № 787375 від 05.10.2020 не є вірною, а саме дата його народження вказана невірно, що ще раз доводить, що розгляду справи не було.

До оскаржуваної постанови не надається жодних доказів вчинення ймовірно правопорушення. Так, в оскаржуваній постанові, відповідно до ст. 283 КУпАП, зазначений технічний засіб яким вимірювалася швидкість, але не зазначено, що вивчалися будь-які дані з цього приладу (фото, відео, зображення автомобіля де було б видно номерний знак та особу, що керувала транспортним засобом під час фіксування правопорушення, також ніде не відображена дата та час скоєння правопорушення, не вказаний оператор зазначеного приладу TryCam, не вказано географічне розташування місця проведення заміру швидкості (широта, довгота).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Посилання на жоден з цих документів у винесеній постанові немає.

Таким чином, належних доказів вчинення ним правопорушення у відповідача не має.

В оскаржуваній постанові не вірно зазначено ст. КУпАП яку було порушено, так в постанові вказано ч.1 ст. 122 з приміткою 6 КУпАП. Проте, такої статті в КУпАП не має взагалі.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відео фіксації (дорожній знак 5.70), позаяк вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону №580-VШ, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Однак на ділянці дороги по якій рухався автомобіль в якому він перебував зазначених знаків не має.

Щодо приладу Truсam lti 20/20, зазначив, що відповідач на теперішній час не надав жодного документу щодо правомірності використання вищевказаного приладу та не вказав порядок його використання.

Відповідач поліцейський Кисільов Р. М. подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 41-47), в якому зазначив, що під час несення 30.09.2020 служби на автодорозі АН-20 Слов`янськ - Маріуполь 1 км 470 м, екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТгuСаm LТІ 20/20 (серійний номер ТС001092) було виявлено, що водій транспортного засобу SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту більш як на 27 км/год, а саме рухався зі швидкістю 77 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Після зупинки транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» він підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, попросив пред`явити документи, зазначені в п.2.1 ПДР України на підставі ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Під час розгляду справи позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з тим, що хоче скористатися правовою допомогою. Таке клопотання позивача ним було задоволено та перенесено розгляд справи на 05.10.2020. Також було задоволено клопотання позивача щодо ознайомлення з фото, відео доказами, дозвільними документами на право використання виробу TruCAM.

Також до БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, а саме передати справу на розгляд за місцем проживання до м. Костянтинівка Донецької області. У цьому випадку у нього були відсутні підстави для відкладення розгляду справи, так як згідно із положенням про батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції п. 1.1. Батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції є структурним підрозділом управління патрульної поліції в Донецькій області та згідно із законодавством України реалізовує свої повноваження на території міст Краматорськ та Слов`янськ.

Тобто право особи на правову допомогу ні яким чином не порушено, що підтверджується відеозаписами наданими до суду. Жодних підтверджень користування позивачем послугами адвоката не надано, натомість очевидним є факт спроби затягнути розгляд справи та не дати можливість його проведення. Отже відсутні будь-які підтвердження користування послугами адвоката, стає зрозумілим, що позивачем в якості можливості уникнути притягання до відповідальності, обрано відсутність у зв`язку з карантинами обмеженнями міжміського сполучення.

Разом з тим, звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких Законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням корона вірусної хвороби №540-IX від 30.03.2020 не передбачено продовження строків розряду справи про адміністративне правопорушення на сорок дії карантини встановленого КМУ, а отже, подання клопотань про відкладення розгляду справи з підстав запровадженого карантину є безпідставним, розгляд справи відбувся 05.10.2020 у призначений час.

Водій ОСОБА_1 не з`явився до БПП в м. Краматорськ, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, згідно із ст. 268 КУпАП, тому постанова про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП була винесена без участі позивача. Постанова винесена згідно ст. 283 КУпАП. Таким чином, розгляд справи відбувся згідно із чинним законодаством України.

Водію було винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено стягнення на правопорушника в розмірі 255 грн, відповідно до санкції статті. Вимірювання швидкості руху здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТгuСаm LТІ20/20, серійний номер ТС001092, фото з наданого приладу на якому зафіксовано транспортний засіб, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населення пункту.

Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень правил дорожнього руху який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

1. Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості ТгuСаm LТІ 20/20.

Лазерний вимірювач швидкості ТгuСаm LТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/г. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м інспектором патрульної поліції виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього інспектор відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

2. Щодо твердження позивача, що фіксація порушення була проведена у ручному режимі, зазначив, згідно до ДСТУ 8809-2019 ТгuСаm, відноситься як до ручних приладів контролю, що конструктивно створені для утримання в руках і мають у своєму складі пристрої прицілювання, органи ручного керування, дисплеї тощо так і до мобільних приладів контролю. Крім основного, ручного режиму вимірювач ТгuСаm також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

В матеріалах справи наявний відеозапис та фото фіксація, які здійснені сертифікованим приладом ТгuСаm LТІ 20/20. На якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 77 км/год.

Тобто, покази приладу ТгuСаm LТІ 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Показання такого приладу є належним доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Доводи позивача про е, що інспектор патрульної поліції не мав права використовувати прилад із функціями фото - та відео фіксації не в автоматичному режимі, є помилковими, оскільки використання приладів ТгuСаm поліцейськими у службовій діяльності належить до повноважень поліцейських, визначених ЗУ «Про Національну поліцію».

Також позивач зазначає, що він був позбавлений більшості наданих йому прав. Всі ці твердження повністю не відповідають обставинам справи. ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ст. ст. 268, 287-289, 307-309 КУпАП, ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Постанова винесена відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, а саме містить запис про технічних запис, яким здійснено відеозапис та серійний номер ТгuСаm.

Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив (а.с. 56-65), в якому позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві, наголосивши, що належних та допустимих доказів, того, що саме він скоїв ймовірне адміністративне правопорушення у відповідача не має та не може бути. Відсутні як відео так і фото з приладу ТгuСаm з якого можна було б встановити, що саме він керує транспортним засобом. Крім того, відповідачем не було надано копії запису на підтвердження того, що розгляд справи відбувся відповідно до вимог чинного законодавства. Надана копія відеозапису не є належним та допустимим доказом, бо на цій копії не зафіксована процедура розгляду справи (на думку відповідача розгляд справи полягав у встановленні факту його відсутності та на цьому розгляд справи був завершений). Крім того, зазначена копія відеодоказу подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме не засвідчена електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Третя особа Департамент патрульної поліції письмових пояснень на позов не подав.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову за суду, відкрито провадження у цій справі, справу призначено до судового розгляду (а.с.16).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2020 року залучено до участі в розгляді цієї справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент патрульної поліції (а.с.36-37).

Ухвалою суду від 18.11.2020, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, витребувано з БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ документи, що підтверджують правомірність застосування лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС001092.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач Інспектор роти № 2 взводу № 2 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кисільов Р. М., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з`явився, у відзиві на позовну заяву, просив справу розглядати у його відсутність.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Рубець О. В. у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі, пояснивши, що станом на 05.10.2020 до БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ не надходило клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 02.10.2020, а тому у інспектора Кисільова Р. М. були відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Доводи позивача про те, що він не перебував за кермом транспортного засобу та не вчиняв адміністративного правопорушення, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що під час зупинки транспортного засобу позивач факт керування транспортним засобом не заперечував. Крім того, з скріншоту Google карт вбачається, що місцем вчинення правопорушення є вул. Сучасна в м. Слов`янськ Донецької області, а тому твердження позивача про те, що таке місце вчинення правопорушення знаходиться за межами населеного пункту є безпідставними.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що постановою серії ДПО18 № 787375 від 05 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн (а.с.50).

Як убачається із оскаржуваної постанови, 30 вересня 2020 року о 07 годині 16 хвилин ОСОБА_1 у м. Слов`янську автошлях Н20 Слов`янськ - Маріуполь 1 км + 470 м, керуючи транспортним засобом SKODA Kodiak, номерний заний НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 77 км/год, перевищив встановлені обмеження швидкості в населеному пункту більше на 27км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху т.з. TruСAM LTI 20/20 ТС 001092, bodycam АН-00024; АН-00113 .

Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Отже, у населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги для забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год. Таке обмеження встановленої максимальної швидкості руху вводиться знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.

Отже, перевірці у такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.

Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов`язком суб`єкта владних повноважень згідно ст. 19 Конституції України.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем надано скріншот відеозапису з лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092 (а.с.48), на якому зафіксовано номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 (без можливості визначення моделі та марки транспортного засобу), а також вказано швидкість руху - 77 км/год, дату та час руху. Однак, на вказаному скріншоті відеозапису відсутні: широта та довгота місця вимірювання, а також не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього транспортного запису.

Фото з приладу TruCam LTI 20/20 № ТС001092 відповідачем не надано.

Наданий відповідачем відеофайл 1600364445_еВ000_0917_174045 (а.с.51) є неналежним доказом у справі з огляду на таке. Зазначений відеофайл містить інформацію щодо руху транспортного засобу SKODA Kodiak, номерний заний НОМЕР_2 , 17 вересня 2020 року о 17:40:45 та не містить інформації щодо руху цього ж транспортного засобу, 30 вересня 2020 року о 07 годині 16 хвилин.

Згідно з ПДР дорожній знак 5.45 позначає - «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно ПДР знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.

Разом з тим, на скріншоті з відеозапису з лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС001092, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46, відсутні дані щодо географічних координат місця вчиненого правопорушення, а тому неможливо встановити - чи рухався позивач у межах населеного пункту, чи ні. Наданий представником третьої особи скріншот Google карти (а.с.87) вказаний факт не доводить.

Інших доказів на підтвердження цих обставин відповідачем не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

Докази наявності знаку 5.45 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.47 - «Початок населеного пункту». Однак він містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, незважаючи на зазначені приписи, відповідачем на надано доказів, які б спростовували наведені позивачем твердження про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи, що відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, постанова ДПО18 № 787375 від 05.10.2020 підлягає скасуванню як неправомірна, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За встановлених судом обставин, які є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем процедурних питань, суд не надає.

Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 245, 246, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Інспектора роти № 2 взводу № 2 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кисільова Романа Михайловича (адреса: 84391, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, 20) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста) про скасування постанови задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО № 787375 від 05 жовтня 2020 року, винесену Інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Кисільовим Романом Михайловичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Каліуш