Ухвала суду № 93082084, 25.11.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6076/20

Провадження № 1-кп/344/703/20

У Х В А Л А

25 листопада 2020 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Болюк І.І.

з участю: секретаря судового засідання Андрусяк М.С.,

прокурора Чемеринського Л.Я.,

захисників Матвіїва Б.М., Шкварка П.І.,

Булін-Соколової Т.С., Міськів О.Т.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої Федорук Ю.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2020 року щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено запобіжні заходи у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави, а також продовжено строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком до 29 листопада 2020 року включно.

На даний час щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму застави у встановленому законом порядку внесено не було, а тому запобіжні заходи залишаються раніше обраними - тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В той же час, суддя Руденко Д.М. станом на даний час перебуває на самоізоляції, що унеможливлює вирішення колегією суддів питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, строк дії якого закінчується 29 листопада 2020 року.

У відповідності до п.20-5 розділу 6 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також про продовження обов`язків покладених на ОСОБА_1 , додавши, що останній, зокрема, повинен прибувати до прокурора за кожною вимогою.

Потерпілі та представник потерпілої підтримали думку прокурора.

Захисники обвинувачених просили змінити щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжні заходи на домашній арешт або зменшити розмір застави на більш помірний для них.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Заперечень від інших учасників процесу не поступило.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.5 ст.185 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за його вчинення передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

В ухвалі Івано-Франківського міського суду від 20.05.2020 року про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначено обставини, які послужили підставою для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, із врахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України. На даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження, вказані обставини не змінилися.

Вислухавши думку сторін з цього приводу, вивчивши матеріали кримінального провадження, в тому числі дані, що характеризують особи обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , викладені в обвинувальному акті, їх вік, стан здоров`я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, те, що вони є мешканцями іншої області, раніше неодноразово судимі за умисні корисливі злочини, а, зокрема, щодо ОСОБА_3 перебувають на розгляді кримінальні провадження у Приморському районному суді м.Одеси, а також Уманському міськрайонному суді Черкаської області, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинувачених дані, те, що вони раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності, а відтак при зміні запобіжних заходів вони можуть переховуватися від суду, усвідомлюючи неминучість покарання у виді позбавлення волі, або вчинити нові злочини, чи впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, а це може значно ускладнити розгляд справи по суті.

Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Окрім того, суд вважає, що перебування під домашнім арештом не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.

Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинувачених ухилятись від суду і, незаконно впливати на учасників провадження.

Доводи захисту про відсутність ризиків, наявність постійного місця проживання у обвинувачених та стану їх здоров`я, самі по собі не дають достатніх підстав суду для застосування обвинуваченим інших запобіжнихо заходів ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинувачених та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і, зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а враховує також необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.

Таким чином, тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинувачених, зважаючи на суспільний інтерес, який привелює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст.3 Конституції України, а тому виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, при обранні щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів - тримання під вартою, судом було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 гривень, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України, яку може бути внесено як обвинуваченими, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, а отже визначено альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Підстав для зміни розміру застави на даний час немає.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинувачених під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки вони є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Щодо клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_1 обов`язків, визначених в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 20.05.2020 року то його слід задовольнити частково та продовжити обвинуваченому обов`язки, за вийнятком обов`язку прибувати до прокурора за кожною вимогою, оскільки такий вищевказаною ухвалою не встановлювався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 331, 369-372, п.20-5 розділу 6 «Перехідні положення» КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задоволити частково.

Запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, з визначеним розміром застави відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2020 року, продовжити до 23 січня 2021 року включно.

Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків на 60 днів, тобто до 23 січня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 25 листопада 2020 року.

Головуюча суддя І.І.Болюк