Ухвала суду № 93080062, 23.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11298/19

Провадження № 2/185/3722/20

У Х В А Л А

23 листопада 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М., розглянувши цивільну справу ЄУ № 185/11298/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відмову в поверненні заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Західно-Донбаської ОДПІ про відмову в поверненні заробітної плати.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2019 року дану позовну заяву залишено без руху для надання позивачем уточненої позовної заяви з зазначенням правильної назви суду та п.п.2,3,4,5,6,7,8,9,10 ч.3 ст.175ЦПК України, уточнення виду сум стягнення, які просить позивач (пеня, затримка, інше), визначення ціни позову, та сплати судового збору.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року матеріали позовної заяви повернуто заявнику так як недоліки не усунуті в повному обсязі.

Постановою від 05 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду скасувала ухвалу від 13.01.2020 та зазначила, що вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заява позивача від 04 січня 2020 року є фактичним виправленням недоліків позову в порядку, передбаченому вимогами ст.ст.175-177 ЦПК України. За таких обставин, судом першої інстанції неправильно застосовано до позовної заяви правила ч.1,ч.3 ст.185 ЦПК України, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи, викладені в апеляційній скарзі, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви перешкоджає подальшому провадженню у справі,у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, з метою уникнення надмірного формалізму, ухвалою суду від 22.10.2020 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, зазначено, що питання уточнення виду сум стягнення, які просить позивач, визначення ціни позову, та в залежності від цього необхідності сплати судового збору, визначення кола учасників справи, вирішити в підготовчій частині першого судового засідання.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, представник відповідача подала заяву в якій просить провести судове засідання без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд був позбавлений можливості вирішити питання усунення недоліків позовної заяви, які перешкоджають її розгляду в судовому засіданні по суті, в підготовчій частині першого судового засідання.

Ухвалою від 23.11.2020 замінено відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської ОДПІ, третя особа: Державна казначейська служба України, про відмову в поверненні заробітної плати на належного – Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:43145015, місце знаходження: 49005 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В Постанові від 05 жовтня 2020 року Дніпровський апеляційний суд зазначив, що вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заява позивача від 04 січня 2020 року є фактичним виправленням недоліків позову в порядку, передбаченому вимогами ст.ст.175-177 ЦПК України.

В заяві від 04.01.2020 позивач зазначає, що сума 106288,74 грн є сумою за затримку виплати заробітної плати ст. 117 КЗпП України, яку просить стягнути без сплати судового збору, але позивач не зазначає ціни позову, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що не є складовою заробітної плати, тому не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду № 711/4010/13-ц від 18.03.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

В заяві від 04.01.2020 позивач зазначає, що сума 106288,74 грн є сумою за затримку виплати заробітної плати ст. 117 КЗпП України, яку просить стягнути без сплати судового збору, не зазначає та не надає документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не зазначає клопотання про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, не надає належних та допустимих доказів (довідка, інформація про доходи з ДФС, ПФУ чи інше ) на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно ст. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рахунок: Отримувач коштів УК у м. Павлоградi/м.Павл-д/22030101, код отримувача 37936856, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA418999980000031218206004032, код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), або надати документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, або надати клопотання про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, та надати належні та допустимі докази (довідка, інформація про доходи з ДФС, ПФУ чи інше ) на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Також, позивачу необхідно зазначити ціну позову, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, відповідно до п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95,177,187, 260 ЦПК України,суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відмову в поверненні заробітної плати- залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov. ua.

Суддя А. С. Зінченко