Рішення № 93077325, 25.11.2020, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/709/20

Провадження № 2/168/242/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретаря судових засідань Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Додатковим договором до Договору про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 15 вересня 2014 року та Заявою на становлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, укладеного між Банком та Клієнтом від 18 січня 2018 року в сумі 27 625,39 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 вересня 2014 року між АТ «Державний ощадний банк України» (надалі- Банк) та ОСОБА_1 підписано Додатковий договір до Договору про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (надалі - Договір). Згідно умов Договору Банк відкрив відповідачу поточний рахунок в умовах тарифного пакету «Зарплатний» та надав платіжну картку. Банком було встановлено кредит в сумі 6 900 грн. із процентною ставкою 28% річних. 18 січня 2018 року ОСОБА_1 підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії, згідно якої встановлено кредит на споживчі потреби в сумі 30 000грн. на строк 36 місяців із процентною ставкою 28 % річних за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати часткове повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Відповідач свої зобов`язання відповідно до умов договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 31 серпня 2020 року виникла заборгованість в сумі 27 625,39 грн., що становить 27 500,33грн. - заборгованість за кредитом; 14,00 - заборгованість за комісійною винагородою; 5,64 - пеня; 105,42 грн. загальна сума 3% річних. Зважаючи на зазначене просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» 27 625,39 грн. заборгованості за кредитом та судові витрати в розмірі 2 102,00 гривні.

В судове засідання АТ «Державний ощадний банк України» свого представника не направили, проте подали суду письмову заяву, у якій просили проводити розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримали із зазначених у позовній заяві підстав, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовом згідний.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за змістом вищенаведених законодавчих норм позивач має довести надання позичальнику грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2014 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 підписано Додатковий договір до Договору про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. Згідно п. 1.1.1. Договору Банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 в умовах тарифного пакету «Зарплатний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку, та надав платіжну картку типу Master Card Electronic. Відповідно до п.1.1.4. Договору банком було встановлено кредит в сумі 6 900 грн. із процентною ставкою 28% річних. 18 січня 2018 року ОСОБА_1 підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії. Згідно п.3.1. Заяви ОСОБА_1 погодився на одержання (збільшення) кредиту та погодився з умовами користування кредитом відповідно до умов Договору. Відповідно до Блоку 3 Заяви ОСОБА_1 було встановлено кредит в сумі 30 000грн. на строк 36 місяців із процентною ставкою 28 % річних за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати часткове повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Згідно з пунктом 11 Заяви відповідач підтвердив, що до підписання даної Заяви Банк ознайомив його з загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту та сплати відсотків за його користування.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 28 % річних за користування кредитними коштами.

Оскільки з матеріалів справи вбачається встановлення 28 % річних за користування кредитними коштами, то у стягненні з відповідача 3% річних слід відмовити, оскільки встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за комісійною винагородою, пені та судових витрат по справі. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, на день звернення позивача із позовом до суду в даній справі складає 2 102, 00 гривень.

Оскільки позов задоволено на 99,62 % (27 625,39 грн. х 100 % : 27 519,97 грн.), то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2 094,01 грн. (99,62 % х 2 102,00 грн. : 100 %).

Керуючись статтями 526, 530, 610, 629, 634, 1054 ЦК України,

статтями 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рахунок № НОМЕР_3 в ОПЕРВ філії - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Луцьк, вул.Червоного Хреста,8, код ЄДРПОУ 09303328, МФО 303398) заборгованість в сумі 27 519,97 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто сім коп.), в тому числі: 27 500 грн. - заборгованість за кредитом; 14,00 - заборгованість за комісійною винагородою; 5,64 - пеня.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 2 094,01 грн. (дві тисячі дев`яносто чотири гривні 01 коп.) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Назарук