Ухвала суду № 93076951, 24.11.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10509/20

Провадження № 2/161/2787/20

У Х В А Л А

24 листопада 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Чигринюк В.С.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Жуковского В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовної заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2020 року у ПАТ КБ «ПриватБанк» було витребувано інформацію про рух грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду докази, зазначені у даній ухвалі в строк до 25.10.2020 року.

Однак, у визначений ухвалою час витребувані докази АТ КБ «ПриватБанк» суду надані не були.

Листами від 01.10.2020 року (вих. № 161/10509/20/49730/2020) та від 02.11.2020 року (вих. № 161/10509/20/56757/2020) вищевказана ухвала повторно надсилалася на адресу АТ КБ «ПриватБанк», проте станом на 24.11.2020 року витребувані докази до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Татарин В.М. заявила клопотання про застосування відносно посадових осіб АТ «КБ «Приватбанк» заходів процесуального примусу за невиконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2020 року. Розгляд справи просив проводити у його відсутності, заявлене клопотання підтримав.

Представник відповідача при вирішення вищевказаного питання поклався на думку суду.

Вислухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2020 року у ПАТ КБ «ПриватБанк» було витребувано інформацію про рух грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду докази, зазначені у даній ухвалі в строк до 25.10.2020 року (а.с. 136).

Вищевказану ухвала була надіслана судом за вих. № 161/10509/20/49730/2020 від 01.10.2020 року на адресу АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, та фактично була отримана уповноваженою особою АТ КБ «Приватбанк» «Лонюк Я.М.» 13.10.2020 року. Зазначене підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 138, 139).

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходяться докази, повинна надати його на вимогу суду.

Частиною 7 ст. 84 ЦПК України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Однак, у визначений судом строк, витребувані у АТ КБ «Приватбанк» докази на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області не надходили, як і не надходили відомості щодо неможливості подати витребувані судом докази.

02.11.2020 року судом за вих. № 161/10509/20/56757/2020 було повторно надіслано на адресу АТ КБ «Приватбанк» ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2020 року про витребування доказів, а також встановлено строк її виконання до 21.11.2020 року включно (а.с. 144).

Зазначений вище лист надійшов до АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, та фактично був отриманий відповідальним працівником 11.11.2020 року, проте станом на день постановлення даної ухвали, витребувана інформація про рух грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року на адресу суду не надходило (а.с. 145).

Вищезазначене свідчить про неналежне виконання АТ КБ «Приватбанк» неодноразово покладених на нього судом процесуальних обов`язків, що призводить до затягування розгляду даної справи.

Частиною 8 ст. 84 ЦПК України визначено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102,00 гривні.

Враховуючи обставини даної справи (справа про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини), тривалість невиконання ухвали суду про витребування доказів, суд вважає за необхідне застосувати до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Одночасно з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч.9 ст. 84 ЦПК України, притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 148, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - заходи процесуального примусу.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), штраф в розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4202 (чотири тисячі сто чотири) грн. на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 31116106026007;

Код класифікації доходів бюджету: 21081100;

Призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала у повному обсязі складена 25 листопада 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська