Рішення № 93075933, 05.11.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6474/20

Провадження №2/521/2418/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, в якому просив відібрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, з перерахуванням коштів на особистий рахунок дитини.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дитина проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та з родиною не проживає. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 утриманням та вихованням сина належним чином не займається. Відповідно до інформації Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП Одеської області ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_3 перебуває на обліку дітей, які опинилась у складних життєвих обставинах. Під час обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_3 встановлено, що в квартирі неналежні умови для виховання та розвитку дитини, кімнати сирі, брудно, затхлий запах, відсутні продукти харчування. Крім того, Органу опіки та піклування стало відомо, що мати вживає алкогольні напої, постійно залишає дитину без нагляду та їжі. Умови проживання малолітнього загрожують його життю та здоров`ю. Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження «Про відібрання ОСОБА_3 , від батьків без позбавлення батьківських прав та тимчасове влаштування дитини до державного закладу на повне державне забезпечення» від 16.04.2020 р. № 147/01-06. Протягом доби було направлено супроводжувальний лист до Одеської місцевої прокуратури №2 відповідно до вимог ст. 170 Сімейного кодексу України.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи в подальшому проводити у його відсутність.

ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що хоче піклуватися про сина та виховувати його. Повідомила, що змінила свій спосіб життя та своє ставлення до задоволення потреб малолітнього сина. Подала до канцелярії суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність.

ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України, про причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність та відзив на позовну заяву не подавав.

Представник третьої особи у відкрите судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив судове засідання провести у його відсутність. При ухваленні рішення просив виходити із інтересів дитини.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити з наступних підстав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли у зв`язку із особистими немайновими правами та обов`язками батьків та дітей, а тому регулюються Главою 13 СК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини з родиною не проживає.

Відповідно до інформації Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП Одеської області ОСОБА_1 , притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

Згідно наказу служби у справах дітей Одеської міської ради від 29.07.2019 року № 79, ОСОБА_3 , перебуває на обліку дітей, які опинилась у складних життєвих обставинах (а.с. 11).

З листа Одеського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді № 04/01-3124 від 05.12.2019 року вбачається, що в квартирі проживають мати малолітнього ОСОБА_1 , її донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у 2017 році закінчила ЗОШ № 25, на даний час ніде не навчається та не працює. ОСОБА_3 перебуває на обліку у невропатолога міської дитячої поліклініки № 7 м. Одеси з діагнозом затримка психічного розвитку. Раніше з родиною неодноразово проводилась робота в межах компетенції ОМЦСССДМ та було роз`яснено про порядок влаштування дитини до спеціалізованого логопедичного садочку. Гр. ОСОБА_1 від допомоги відмовлялась, було запропоновано соціальний супровід, від якого вона в письмовій формі відмовилась. Зі слів гр. ОСОБА_1 на даний час вона з сином проходить комплексне медичне обстеження для влаштування дитини до спеціалізованого логопедичного садочка м. Одеса, залишилось отримати висновок психіатра. Родина проживає у двокімнатній квартирі, яка належала покійному чоловіку ОСОБА_1 . Житло потребує ремонту. В квартирі є газо-, електро- та водопостачання, борг (СДПТ-5000 грн.). Родина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Гр. ОСОБА_1 працює не офіційно прибиральницею кожний день декілька годин. У гр. ОСОБА_1 є дорослий син, який надає матері матеріальну допомогу (а.с.29).

Представниками Служби у справах дітей Одеської міської ради було обстежено умови проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З актів обстеження умов проживання від 12.02.2020 року та 13.04.2020 року встановлено, що в квартирі неналежні умови для виховання та розвитку дитини, кімнати сирі, брудно, затхлий запах, відсутні продукти харчування (а.с. 21-22).

З наданих представником позивача протоколів бесід з сусідами ОСОБА_1 вбачається, що остання вживає алкогольні напої, безвідповідально ставиться до свого маленького сина. Постійно залишає дитину без нагляду та їжі. Умови проживання малолітнього загрожують його життю та здоров`ю.

Згідно з акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 13.04.2020 року вбачається, що проживання малолітнього ОСОБА_3 , разом з матір`ю загрожує його життю та здоров`ю. Дитина не забезпечена належним харчуванням, відповідним для віку доглядом (а.с. 25-27).

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 був невідкладно доставлений до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області».

15.04.2020 року до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради надійшло клопотання Служби у справах дітей Одеської міської ради про розгляд питання щодо відібрання малолітньої дитини: ОСОБА_3 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав (а.с. 9-10).

Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження «Про відібрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та тимчасове влаштування дитини до державного закладу на повне державне забезпечення» від 16.04.2020 року № 147/01-06 (а.с. 8).

Із наданої відповідачем довідки, виданої в.о. голови правління ОСББ «ЖК Люксембург» вбачається, що ОСОБА_1 працює в ОСМД «ЖК Люксембург» на посаді двірника. Щомісячна заробітна плата, згідно штатного розкладу, складає 6100,00 гривень (а.с. 48). Відповідно до характеристики з місця роботи, ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 52).

З довідки КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» вбачається, що ОСОБА_1 згідно даних архіву, реєстратури та картотеки Центру на наркологічному обліку не значиться (а.с. 50).

З довідки КП «міський психіатричний диспансер» вбачається, що ОСОБА_1 згідно даних реєстратури та картотеки не значиться (а.с. 57).

Відповідно до довідки МЦ «Ваше здоров`я» встановлено, що ОСОБА_1 добровільно з 07.05.2020 року по 15.05.2020 року пройшла курс лікування з приводу діагнозу: F10 Психіатричний і поведінковий розлад викликаний вживанням алкоголю. Стадія становлення ремісії. Про що заведена медична карта амбулаторного хворого № 8 від 07.05.2020 року. Хвора позитивно налаштована на невживання алкоголю (а.с. 60).

З акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 11.06.2020 року, наданого представником Служби у справах дітей Одеської міської ради встановлено, що житло розміщене на другому поверсі двоповерхового будинку, складається з двох кімнат, кухні, коридору, ванної кімнати та санвузла. Умови проживання задовільні. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови. Стосунки у сім`ї доброзичливі (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органу опіки та піклування.

За роз`ясненнями, наданими у п.п.16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

З аналізу наданих доказів, суд вважає встановленим, що дійсно зважаючи на спосіб життя ОСОБА_1 на момент відібрання у неї сина, а також її безвідповідальне ставлення до дитини (контроль за здоров`ям, харчування, одяг) її поведінка могла створювати загрозу для здоров`я сина, що було підставою для негайного відібрання дитини.

Разом з тим, протягом всього часу після відібрання дитини і звернення позивача з даним позовом до суду, мати ОСОБА_1 вживає дійових заходів щодо виправлення ситуації що склалася, добровільно пройшла курс реабілітації, із пояснень в судовому засіданні вбачається, що вона усвідомила негативний вплив своєї поведінки на сина, вирішила змінити життя на краще, має плани на спільне майбутнє разом із своїми дітьми.

Таким чином, враховуючи надані докази позивачем та відповідачем, встановлені обставини справи, а також вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що вимоги про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу на те, що відібрання дитини від матері є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків, надаючи перевагу правам дитини, а саме на проживання в сім`ї разом із матір`ю та на піклування матері.

Враховуючи те, що питання про стягнення аліментів вирішується лише при задоволенні вимог про відібрання дитини, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів аліментів на утримання ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 170 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 267, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, ЄДРПОУ 26303175, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за участю третьої особи: Територіального відділу Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради, ЄДРПОУ 25427107, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2020 року.

Суддя: Ю.В. Тополева